АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22ц/790/4732/14 Головуючий І інстанції - Журавель В.А.

Справа: № 646/5937/13-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Бестселлер» про визнання поруки припиненою,-

в с т а н о в и л а :

До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернувся представник позивача ОСОБА_3 з позовом в якому просив суд визнати поруку за договором № П1-7-06-мв/840-хркц від 21.03.2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ "УкрСиббанк" припиненою, починаючи з 16.04.2007 року та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у складі судового збору в розмірі 114,70 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував наявністю додаткових угод про які позивач не знав та не надавав згоду на їх підписання та які могли призвести до збільшення обсягу відповідальності позивача як поручителя.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати поруку за договором № П1-7-06-мв/840-хркц від 21.03.2007 року між ОСОБА_4 та АТ "УкрСиббанк" припиненою починаючи з 16.04.2007 року.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не застосував норму матеріального права яка підлягала застосуванню і висновки суду не відповідають обставинам справи.

21.09.2006 року АКІБ "УкрСиббанк" і ТОВ "Інвестиційна компанія "Бестселлер" уклали кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №78-06-мв/840-хркц (далі-Договір).

Відповідно пунктів 1.1 та 1.3.4 вказаного договору кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, передбаченій договором, тобто долар США та/або гривня України, а нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця.

21.03.2007 року АКІБ "УкрСиббанк" та позивач уклали договір поруки № П1-7-06-мв/840-хркц (далі-Договір поруки).

Відповідно до п.1.1 та 2.1 даного договору поруки поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором (АКІБ "УкрСиббанк") відповідати за невиконання ТОВ "ІК "Бестселлер" (Боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, але кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

16.04.2007 року кредитор і боржник уклали додаткову угоду № 7 до основного договору, згідно якої за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 16,3 % процентів річних за кредитами в українській гривні, тобто вказане положення зменшило процентну ставку з 16,5%, але одночасно було встановлено інший метод нарахування процентів за Договором для позичкової заборгованості в національній валюті України.

29.11.2007 року кредитор та боржник уклали додаткову угоду № 8 до основного договору, згідно якої позичальник сплачує банку комісію за внесення цих змін до кредитного договору у розмірі 7575,00 грн.

Звертає увагу, що позивач не надавав жодної письмової згоди на укладання даних додаткових угод №7 та №8, а також жодним чином про це та їх зміст не повідомлявся.

Посилаючись на чинне законодавство, представник позивача вказує, що воно пов'язує припинення відносин та зобов'язань поруки із встановленням сукупності певних фактичних обставин, а також презюмує їх, проте у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч.1 ст.559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Зазначає, що при підписанні додаткової угоди № 7 кредитор та боржник, не зважаючи на зменшення процентної ставки, збільшили розмір процентів в грошовому виразі, що підлягали нарахуванню та сплаті боржником на користь кредитора у разі одержання боржником траншу кредиту у гривнях, що підтверджується розрахунком.

Також вважає, що згідно умов додаткової угоди № 5 від 21.03.2007 року ліміт кредитування був встановлений додатком №1 до цієї додаткової угоди, де вказаний ліміт кредитування в період з 27.10.2006 року по 21.06.2007 року становив 5000000 дол. США по курсу НБУ на день укладання додаткової угоди № 3 від 27.10.2006 року по договору, тобто боржник мав право в даний період погасити в повному обсязі зазначену суму кредиту в доларах США і одержати в межах цього ж ліміту відповідну суму кредиту в гривнях. З урахуванням курсу НБУ на 27.10.2006 року ця сума у гривнях дорівнювала б 25250000 грн.

Внаслідок підписання додаткової угоди №7 за 65 днів 2007 року ТОВ "Інвестиційна компанія "Бестселлер", у разі отримання на підставі умов договору суму траншу в гривнях, мало б сплатити процентів на 1186,60 грн. більше, ніж до підписання даної додаткової угоди, тобто у разі несплати цієї суми вона підлягала б стягненню як з ТОВ "ІК "Бестселлер", так і з ОСОБА_4, як поручителя, що свідчить про об'єктивну можливість збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_4

Крім того вказує, що при підписанні додаткової угоди №8 кредитор та боржник передбачили нову суму комісії, яка раніше не була передбачена основним договором кредиту, що призвело до виникнення у боржника нового, додаткового обов'язку сплатити на користь кредитора грошову суму у розмірі 7575,00 грн., а у разі її несплати вона підлягала б стягуванню з боржника та поручителя, що також могло призвести до збільшення відповідальності позивача.

Враховуючи наведене, представник позивача вважає, що зобов'язання поруки позивача, яке виникло на підставі договору поруки від 21.03.2007 року припинилось з 16.04.2007 року, тобто з дати укладення без попереднього письмового погодження з позивачем додаткової угоди №7.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на можливість збільшення обсягу його відповідальності є його припущенням. Укладання сторонами додаткових угод не порушило права та інтереси позивача.

З таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції зазначених вимог процесуального законодавства не виконав і не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин, а саме ч.1 ст.559 ЦК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню.

Судовим розглядом встановлено наступне.

21 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер" було укладено кредитний договір про надання мультивалютно! кредитної лінії № 7-06-мв/840-хркц /т. 1 а с. 8-16/.

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язався надавати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, вказаних в цьому договорі у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленої у базовій валюті, що дорівнює 2 000 000 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) у будь-якій валюті, що передбачена цим договором. Валютою кредиту (траншу) можуть бути долар США та/або гривня України. Базовою валютою по даному договору є долар США.

16 квітня 2007 року між банком та позичальником - TOB "ІК "Бестселлер" було укладено додаткову угоду № 7 до вищезазначеного договору, відповідно до умов якої було визначено, що позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі в доларах США, в українській гривні та швейцарських франках.

Процентна ставка за користування кредитними коштами у доларах США була зменшена до 12,5 % річних, за користування кредитними коштами в українській гривні - до 16,3 % річних. Одночасно було зазначено, що нарахування процентів за договором для позичкової заборгованості в національній валюті України встановлено методом "факт/360" /т. 1 а. с. 19-20/.

29 листопада 2007 року між банком та ТОВ "ІК "Бестселлер" було укладено додаткову угоду № 8, відповідно до п. З якої позичальник сплачує банку комісію за внесення змін до кредитного договору в розмірі 7575 грн., яка нараховується в день підписання додаткової угоди в національній валюті та оплачується в день нарахування / т. 1 а. с. 21-22/.

21 березня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого позивач, як поручитель, зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору від 21 вересня 2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть вникнути в майбутньому / т. 1 а. с. 17-18/. Пунктом 2.1. договору визначено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого-збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також у разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом норм ст.ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення. при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Уживаний законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України термін "порука" використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який І нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення ) розміру) неустойки тощо.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При розгляді спору судом вставлено, що без згоди поручителя, боржником з кредитором були підписані додаткові угоди №7 і №8 .

Додатковою угодою № 7 від 16.04.2007 року до кредитного договору одночасно було змінено декілька умов кредитного зобов'язання в частині обов'язку позичальника.

Було змінено порядок розрахунку відсотків за кредитним договором для позичкової заборгованості з методу "факт/факт" на метод "факт/360" (п.2.3.), внаслідок чого збільшується вартість користування грошовими коштами за кредитним договором у разі видачі її банком позичальнику в українській гривні. При підписанні додаткової угоди №8 була передбачена сплата нової суми - комісії 7575,0 грн. (п.3).

Згідно висновку судово-економічної експертизи №2767 від 07 травня 2014 року обсяг відповідальності поручителя за договором поруки від 21 березня 2007 року №П2-7-06мв/840хркц збільшився, у зв'язку з укладенням додаткових угод №7 від 16.04.2007 року та №8 від 29.11.2007 року (т.2 а.с.4-17).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув , що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 553,559 ЦК УКраїни, ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 травня 2014 року - скасувати і ухвалити нове.

Позов задовольнити. Визнати поруку за договором №П1-7-06-МВ/840-ХРКЦ від 21 березня 2007 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним іноваційним банком "УкрСиббанк" припиненою з 16 квітня 2007 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_5 судові витрати - 236 (двісті тридцять шість) грн. 50 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді -