АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/4820/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 630/199/14-ц Малихін О.О.

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Міненкової Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 травня 2014 року

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" ( далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ) звернулося до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 09 серпня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП БАНК") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредитні кошти в сумі 24 000,00 доларів США., які ОСОБА_2 отримав та зобов'язався повернути строком до 09.08.2021 року, зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених Кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 09 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов'язалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором.

В подальшому, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 14 лютого 2008 року було укладено наступний кредитний договір № ML- 702/657/2008, за яким відповідач отримав кредит на суму 17000 доларів США на строк до 14 лютого 2023 року. Вказаний кредитний договір також було забезпечено договором поруки, укладеним між Банком та ОСОБА_3

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року ЗАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитними договорами, за якими він свої зобов'язання не виконує, що й призвело до виникнення заборгованості у розмірі 24395,19 доларів США та 19680,79 доларів США відповідно.

Крім того, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем розрахована пеня, виходячи з наявної заборгованості за кредитними договорами, в сумі 89042,44 доларів США та 71834,88 доларів США відповідно.

Виходячи з викладеного ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно суму заборгованості за кредитним договором № ML-702/140/2006 від 09 серпня 2006 року в розмірі 1103078,86 грн., та заборгованість за кредитним договором № ML-702/657/2008 від 14 лютого 2008 року в розмірі 889907,53 грн., а також понесені витрати по оплаті судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на відсутність у позивача права на нарахування відсотків за кредитними договорами, неподання ним доказів у виді оригіналів документів, якими обґрунтовані позовні вимоги, та пропуском строків позовної давності.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19 травня 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" звернулося на нього з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не в повному обсязі відповідає цим вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави «Позика, кредит, банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, як це передбачено нормами статті 525 ЦК України

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що тягне за собою правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України. За змістом цієї правової норми у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, як передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, ст. 1050 ЦК України встановлені правові наслідки порушення договору позичальником. Згідно з частиною 2 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася (тобто, залишку боргу в цілому), та сплати процентів.

Судовим розглядом встановлено, що 09 серпня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП БАНК") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредитні кошти в сумі 24 000,00 доларів США., які ОСОБА_2 отримав та зобов'язався повернути строком до 09.08.2021 року, зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених Кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 09 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов'язалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором.

Також між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 14 лютого 2008 року було укладено наступний кредитний договір № ML- 702/657/2008, за яким відповідач отримав кредит на суму 17000 доларів США на строк до 14 лютого 2023 року. Вказаний кредитний договір також було забезпечено договором поруки, укладеним між Банком та ОСОБА_3

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року ЗАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитними договорами, за якими він свої зобов'язання не виконує, що й призвело до виникнення заборгованості у розмірі 24395,19 доларів США та 19680,79 доларів США відповідно.

Згідно рахунку заборгованості за договором від 09.08.2006 року (а.с. 63) сума заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором складає: загальна сума заборгованості 19999,80 доларів США, заборгованість за відсотками 4395,39 доларів США та заборгованість по пені 89042,45 доларів США, що за курсом НБУ 9,7241 , заборгованість по пені складає 865857,69 грн., що в загальній сумі складає 1103078,86 грн.

Згідно рахунку заборгованості за договором від 14.02.2008 року (а.с. 62) сума заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором складає: загальна сума заборгованості 15866,60 доларів США, заборгованість за відсотками 3814,19 доларів США та заборгованість по пені 71834,88 доларів США, що за курсом НБУ 9,7241 , заборгованість по пені складає 698529,58 грн., що в загальній сумі складає 889907,53 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ « ОТП Факторінг Україна», оскільки матеріалами справи, належними та допустимими доказами підтверджується факт укладення кредитних договорів між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП БАНК") та ОСОБА_2 На підставі ст. 1077-1086 ЦК України відбулося фінансування під відступлення права вимоги), відповідно до якого ПАТ « ОТП БАНК» відступило своє право вимоги в тому числі і за договорами від 09.08.2006 року та 14.02.2008 року, укладеними ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП БАНК") з ОСОБА_2 ТОВ ««ОТП Факторинг Україна» .

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.5. вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору), а Покупець приймає такий Кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь Продавця Винагороду. Продавець зобов'язаний передати права за окремими договорами застави та/або договорами іпотеки, укладеними між Продавцем та боржником для забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами. Передача таких договорів має бути оформлена відповідним договором про передачу права.

Посилання представника відповідача на той факт, що відповідачі належним чином не були повідомлені про продаж кредитного портфелю та укладення договорі відступлення права вимоги, що свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не знаходяться у цивільних правовідносинах з ТОВ ««ОТП Факторинг Україна», безпідставні. На адресу відповідачів у 2011 році ТОВ ««ОТП Факторинг Україна» були направлені досудові вимоги ( а.с. 89-101), з яких вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені про укладення договору факторингу.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження суми, нараховані ТОВ ««ОТП Факторинг Україна» : як сума заборгованості за договором від 09.08.2006 року: загальна сума заборгованості 19999,80 доларів США, заборгованість за відсотками 4395,39 доларів США., що становить 237221,26 грн., а також за договором від 14.02.2008 року: загальна сума заборгованості 15866,60 доларів США, заборгованість за відсотками 3814,19 доларів США, що становить 191377,97 грн.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків, та за явності інших обставин, які мають істотне значення.

Судова колегія вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляду на ті обставини, що несплачена ОСОБА_2 сума за кредитним договором від 09.08.2006 року складає 237221,26 грн., , а сума пені 865857,69 грн. За кредитними договором від 14.02.2008 року сума заборгованості складає 191377,97 грн., а сума пені 698529,56 грн. Як вбачається з матеріалів справи сума пені значно перевищує суму основного боргу і тому сума пені підлягає зменшенню. У зв'язку з чим з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню пеня за договором від 09.08.2006 року у розмірі 237221,26 грн. та за договором від 14.02.2008 року у розмірі 191377,97 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 травня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ««ОТП Факторинг Україна».

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, носять формальний характер і не містять передбачених законом підстав для подальшої зміни чи скасування ухваленого судом першої інстанції по справі рішення.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19 травня 2014 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ « ОТП Факторінг України» суму заборгованості за кредитним договором № ML-702/140/2006 від 09 серпня 2006 року у сумі 474442,51 грн.

Стягнути солідарно ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ « ОТП Факторінг України» суму заборгованості за кредитним договором № МL-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року у сумі 382755,94 грн.

Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ « ОТП Факторінг України» судовий збір по 1827 грн. з кожного.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: