Справа № 128/1127/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2014 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Бондаренко О.І., при секретарі Городнюк К.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області було винесено заочне рішення, яким було задоволено позов ПАТ «Мегабанк» Вінницького центрального регіонального відділення, виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з будинку АДРЕСА_1 та стягнуто судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення та просила суд скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12.06.2014 року, а справу призначити до розгляду в загальному порядку, посилаючись на те, що вона була не в змозі прибути в засідання 12 червня 2014 року, оскільки перебувала в пологовому будинку після народження дитини. 23 червня 2014 року вона отримала рішення суду та вважає, що суд не врахував ряд обставин, які впливають на результат розгляду даної справи.

Так, відповідач вважає, що суд проігнорував вимоги ст.ст. 29, 32, 55 Цивільного кодексу України, 19, 177 Сімейного кодексу України, 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-ІУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", згідно яких в даній категорії справ обов'язковою є участь органів опіки та піклування, якими в даному випадку є районна державна адміністрація або виконавчий орган сільської ради.

Таким чином, суд безпідставно не залучив до участі у справі орган опіки та піклування, який створено у Вінницькій районній державній адміністрації або виконавчому комітеті Лука-Мелешківської сільської ради, оскільки рішення впливає на обов'язки цього органу стосовно нагляду за умовами проживання дітей.

Вказаним рішенням, суд позбавив дітей права на проживання в будинку АДРЕСА_1, зробивши їх бездомними, що є абсолютно неприпустимим з огляду на викладені законодавчі акти.

Дане рішення винесено в той час, коли з метою запобігання виселення громадян на вулицю, 03 червня 2014 року Верховною радою України прийнято, а 07 червня 2014 року офіційно оприлюднено у виданні «Голос України», Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо те майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Якщо, станом на день винесення рішення заборонено звертати стягнення на нерухоме житлове майно, то відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», суд не вправі виселяти мешканців з будинку, оскільки на стягнення накладено мораторій.

Оскільки звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1 не відбувається, що є обов'язковою умовою для виселення, тому виселяти мешканців суд не вправі.

На вимогу позивача про виселення, 27.01.2014 року було надано відповідь, в якій зазначено про те, що відповідно до рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15.08.2013 року у цивільній справі № 2-1230/11 за позовом ПАТ «Мегабанк» в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Вінницької районної держадміністрації, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Мегабанк» в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 про припинення іпотеки, первісний позов задоволено частково, звернуто стягнення на майно в рахунок забезпечення виконання кредитного договору № 29П/2007 від 30.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_9 та ПАТ «Мегабанк», а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1; в задоволенні позову ПАТ «Мегабанк» про виселення ОСОБА_6 та інших відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.11.2013 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15.08.2013 року залишено без змін.

Таким чином, вимога щодо виселення вже розглядалась Вінницьким районним судом Вінницької області, в її задоволенні було відмовлено з підстав того, що виселення мешканців з житлового приміщення, що є предметом іпотеки є правом, а не обов'язком суду. Банком не визначена доля іпотечного майна після звернення на нього стягнення (передача у власність чи продаж з торгів), а тому суд вважав, що вимога про виселення поставлена передчасно і до задоволення не підлягає. На день винесення рішення судом 12 червня 2014 року обставини не змінились, доля іпотечного майна не вирішена і не вирішиться, поки діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10. заяву підтримали та просили її задоволити.

Представник позивача ПАТ «Мегабанк» - Руснак В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про скасування заочного рішення, посилаючись на те, що дане рішення є законним, заявник ОСОБА_2 під час перебування в лікарні мала б можливість представляти свої інтереси в суді через представника, крім того, обставини, на які вона посилається в заяві, не мають суттєвого значення для розгляду в справи в суді. Тому рішення суду не підлягає скасуванню і за даних обставин представник позивача просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши заяву та матеріали цивільної справи №128/1127/14-ц, суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення з наступних підстав.

Враховуючи зазначені та надані відповідачем докази, як поважність причини неявки в судове засідання 12.06.2014 року, а саме: довідку Вінницького міського клінічного пологового будинку №2 про перебування ОСОБА_1) в лікарні з 06.06.2014 року по 15.06.2014 року в зв'язку з пологами ІНФОРМАЦІЯ_1; обставини в заперечення позовних вимог позивача, які мають істотне значення для вірного вирішення справи, а також ряд і інших обставин, які можливо та слід з'ясувати за участю всіх сторін наявного спору, є доцільним переглянути дане рішення в загальному порядку, скасувавши заочне рішення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 228 - 232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12.06.2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» Вінницького центрального регіонального відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та призначити справу до розгляду в судовому засіданні у загальному порядку на 19.09.2014 року о 10 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Секретар: