АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/8404/2014 Головуючий у І інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Htlmrf J/F/
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» - Шаповал Ірини Олексіївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення невиплаченої одноразово вихідної допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2014року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», в якому просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача на свою користь одноразову вихідну допомогу у розмірі 79 930 грн., інфляційне збільшення 959,52 грн., а також понесені судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він з лютого 2003року працював у відповідача на посадах другого пілота, командира повітряного судна, звільнився з займаної посади 02 серпня 2013року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію згідно з наказом № 557\п.
На підставі п. 7.1.15 Розділу VІІ «Соціальні гарантії, пільги та компенсації» Колективного договору на 2011-2012 рр. він повинен отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів, але не більше еквіваленту 10000 дол. США, про що було зазначено в наказі про звільнення. Кошти виплачені не були.
11 січня 2014 року відповідачем було винесено наказ № 24/п, яким були внесені зміни до наказу № 557/п від 05 серпня 2013року щодо виключення із останнього вказівки про виплату позивачу відповідно до п. 7.1.15 Колективного договору на 2011-2012рр. одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів. На думку позивача, відповідач неправомірно позбавив його права на отримання зазначеної грошової допомоги, а тому позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на користь ОСОБА_3 одноразову вихідну допомогу у розмірі 79 930 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону .
В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Судом встановлено, що з 10 лютого 2003року позивач працював у відповідача на посаді другого пілота (стажера) льотної служби відповідно до наказу № 48/о (а.с. 6); з 04 травня 2006року позивача було переведено на посаду командира повітряного судна, відповідно до наказу № 133/п від 04 травня 2006року (а.с. 7).
Наказом № 557/п від 05 серпня 2013року позивача було звільнено з займаної посади - командира повітряного судна льотного комплексу з 02 серпня 2013року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з виплатою компенсації за 42 невикористаних дні щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів (але не більше еквіваленту 10000,0 дол. США) та наданням пакету соціального захисту відповідно з п. 7.1.15 Розділу VІІ «Соціальні гарантії, пільги та компенсації» Колективного договору (а.с. 8).
Наказом № 24/п від 11 січня 2014 року відповідачем були внесені наступні зміни до наказу № 557/п від 05 серпня 2013 року: звільнити позивача, командира повітряного судна (пілота технічного) льотного комплексу 02 серпня 2013року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з виплатою компенсації за 42 невикористаних дні щорічної відпустки (а.с. 68).
Постановляючи рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 7.1.15 Розділу VІІ «Соціальні гарантії, пільги та компенсації» Колективного договору, в редакції яка діяла на час спірних правовідносин, роботодавець зобов'язується надавати працівникам, що вивільняються на пенсію, одноразову вихідну допомогу із розрахунку один посадовий оклад вивільнюваного працівника за кожен рік роботи в МАУ, але не більше еквіваленту 10 000,0 дол. США. У разі смерті працівника МАУ, після досягнення пенсійного віку, його сім'ї надається 50 % такої одноразової допомоги.
Заперечення апелянта в тій частині, що виключення виплати позивачу одноразової вихідної допомоги (наказом № 24/п від 11 січня 2014року), сталося на підставі листа від 08 січня 2014року, отриманого відповідачем від профспілкових організацій працівників відповідача, на його запит, щодо тлумачення вищезазначеного п. 7.1.15 Розділу VІІ «Соціальні гарантії, пільги та компенсації» Колективного договору, згідно якого працівник відповідача має право на отримання такої одноразової вихідної допомоги лише в разі призначення пенсії за віком, при досягненні 60-річного віку.
Як вбачається із чинного Колективного договору уточнення щодо виплати вихідної допомоги лише особі, яка виходить на пенсію за віком, немає. Посилання представника апелянта на ту обставину, що в 2006 році протокольно були прийняті зміни до Колективного договору щодо виплати вихідної допомоги лише особам, що виходять на пенсію за віком , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в 2011 році було прийнято новий Колективний договір , в якому такі уточнення не зазначені.
Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги і не може, на думку колегії суддів, звужувати такі пільги та гарантії.
В силу ст. 14 цього Закону, п. 1.5.1 Розділу І «Загальні положення» Колективного договору зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою. Доказів того, що після 20 січня 2011 року ( з дня схвалення на конференції трудового колективу) до Колективного договору вносилися будь-які зміни, відповідачем не надано.
Посилання представника апелянта на те, що сторони колективного договору мають право його тлумачити, не може бути прийнято до уваги, оскільки таке тлумачення не передбачено чинним законодавством та самим договором, крім того, тлумачення не може призводити до звуження пільг та гарантій, передбачених договором.
Колегія суддів також не приймає доводи апелянта щодо порушення строків розгляду справи та виготовлення рішення суду, оскільки ці порушення не є підставою для скасування рішення суду.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з 'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» - Шаповал Ірини Олексіївни відхилити .
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: