ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 р. №2-А-14/08р.
Суд Кремінського району Луганської області
у складі: головуючого Костроба Ю. Ю.
при секретарі Бурковської Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременная справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації про
стягнення одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни 2 групи.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позивом та просить стягнути з відповідача 2920гр.48коп. недоплаченої йому одноразової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи до дня Перемоги.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнала, та суду пояснила, що при виплаті вказаної допомоги відповідач керувався Законами України про Державний бюджет за 2007р. в якому була встановлена інша сума грошової допомоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню, за наступними обставинами.
Позивач є інвалідом війни 2-ї групи , що підтверджується посвідченням серії Б № 101014 а. с. 5/.
Згідно зі ст. 1З Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу щорічно, до 5 травня, повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанов КМУ від 11.04.02р. № 486 та від 31.03.03р. № 425, виплати такої допомоги здійснюються органами праці та соціального захисту населення.
У 2007 р., в порушення вимог ст. 13 ч.4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та ст. ст. З, 19 ч.2, 22ч. ч.2, 3, 64 ч.1 Конституції України, призначена грошова допомога нараховувалась та виплачувалась позивачу не повністю.
Згідно ст. З ч.2 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 8 ч.2 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 22 ч.3 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 46 Конституції України гарантує право позивачів на соціальний захи ст.
Згідно ст. 2 КАС України,
1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів
2
України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).
Таким чином аналізуючи обставини справи суд дійшов висновку, що було порушено право позивача на виплату йому разової грошової допомоги згідно Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " , оскільки саме цей закон у повній мірі гарантує позивачу найбільший розмір допомоги, а ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, що протирічить вимогам Конституції України.
Мінімальна пенсія за віком у 2007р.складала, згідно ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» на липень 2007р. - 410 гр.06 коп.
Згідно довідки /а. с. 15/ за законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік, позивачу здійснена фактично виплата грошової допомоги в наступних розмірах у 2007р. - 360 грн. Таким чином, недоплата складає : у 2007р. - (410, 06*8)-360 грн.=2920 гр.48коп.
На підставі викладеного та у відповідності до ст. ст. .7, 18, 159, 160, 161 Кодексу
адміністративного судочинства України", ст. ст. 2, 13, 17-1, 22 Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. ст. 3, 19 ч.2, 22ч.ч.2, 3, 64ч.1 Конституції
України, суд. -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни 2 групи задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу за
2007р.р. у розмірі 2920гр.48коп.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом
10 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на
апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне
оскарження.