Судове рішення #381909
2-9/138-2006 (2464-05, 2-18/4205-02, 2-18/266-04, 2-18/722-03)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

07 грудня 2006 р.                                                                                   

№ 2-9/138-2006 (2464-05, 2-18/4205-02, 2-18/266-04, 2-18/722-03)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:


головуючого      

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ “Фірма “Феєрія”

на  постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року

у справі за позовом

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”

до

третя особа

ТОВ “Фірма “Феєрія”

ТОВ “Лівадія”

про

стягнення коштів

      

        В С Т А Н О В И В:


у листопаді 1998 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ Фірми “Феєрія” 35 587,52 грн. заборгованості по кредитному договору № 6, укладеному позивачем та  ТОВ “Лівадія” від 21.01.1997 року.


В обґрунтування своїх вимог до відповідача, позивач посилався на умови кредитного договору № 6 від 21.01.1997 року, договір застави майна, договір переводу боргу на спірну суму, за яким відповідач зобов’язався погасити 32 000 грн. з урахуванням відсотків та виконував цей договір у подальшому, умови реорганізації позичальника, за якими до відповідача за розподільчим балансом були передані зобов’язання за кредитним договором № 6 на спірну суму.


Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.1999 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ТОВ “Фірма “Феєрія” на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” 35 587,52 грн. заборгованості по кредитному договору з урахуванням відсотків за користування коштами та 1 779,40 грн. на відшкодування судових витрат.


Ухвалою того ж суду від 31.08.1999 року змінено порядок та спосіб виконання зазначеного рішення шляхом звернення стягнення на майно відповідача в межах суми, що підлягала стягненню.


У 2000 році, ТОВ “Фірма “Феєрія” звернулося до арбітражного суду Автономної Республіки Крим із заявою про перегляд судового рішення від 09.03.1999 року та ухвали від 31.08.1999 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2000 року у справі №2-13/5397-2000, яким  договір від 02.02.1998 року про перевід боргу за кредитним договором визнано недійсним.


За наслідками розгляду заяви ТОВ “Фірма “Феєрія” про перегляд рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.1999 року та ухвали від 31.08.1999 року за нововиявленими обставинами, рішенням господарського суду АР Крим 26.04.2006 року рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.1999 року та ухвала того ж суду від 31.08.1999 року, якою змінено порядок та спосіб виконання зазначеного рішення, скасовані. Постановлено нове рішення про відмову Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” у задоволенні позову.


Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року рішення господарського суду АР Крим від 26.04.2006 року скасовано, а в задоволенні заяви ТОВ “Фірма “Феєрія” про перегляд рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.1999 року та ухвали від 31.08.1999 року за нововиявленими обставинами відмовлено.


Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ “Фірма “Феєрія”, у якій воно посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, помилковість висновків суду щодо його заборгованості  перед позивачем і просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року скасувати, як незаконну, а рішення господарського суду АР Крим від 26.04.2006 року залишити без змін.


Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, судова колегія  не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.


Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 року за №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.


Аналогічне роз'яснення міститься у пункту 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року за №04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.


Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.


У якості нововиявлених обставин, які на думку суду першої інстанції є нововиявленими і давали підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, господарський суд АР Крим визнав наявність рішення господарського суду АР Крим від 30.10.2000 року у справі №2-13/5397, яким договір переводу боргу від 02.02.1998 року визнано недійсним та відсутність доказів переведення боргу за розподільним балансом до відповідача при реорганізації позичальника.


Проте, наведені мотиви не давали підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами й апеляційний господарський суд правильно зазначив, що визнання відповідача правонаступником позичальника при реорганізації останнього було предметом доказування у справі та оцінки судом доводів, які наводились сторонами, а тому переоцінка доказів не може вважатись нововиявленою обставиною та бути підставою для перегляду судового рішення відповідно до положень Розділу ХІІІ ГПК України.


При такому положенні, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами і підстав для скасування постанови, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.


Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст.1119, 11111 ГПК України, -



П О С Т А Н О В И В:



Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року –без змін.




Головуючий                                                                          М.І. Остапенко


Судді                                                                                     Є.М.Борденюк


                                                                                   В.М. Харченко




                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація