ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

06 серпня 2014 року справа № 5013/1525/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А., розглянувши у засіданні суду заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочку виконання ухвали господарського суду від 25.12.2012 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані";

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";

про стягнення 122 095,94 грн,

без участі представників учасників виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012 у складі судді Колодій С.Б. затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі на підставі п. 7 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2014 на адресу господарського суду надійшла заява державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочку виконання ухвали господарського суду від 25.12.2012 у даній справі, строком на шість місяців починаючи з липня 2014 року з щомісячним платежем в розмірі 14 748,48 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2014 суддею Змеулом О.А. справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 28.07.2014 заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочку виконання ухвали у справі прийнято до розгляду в засіданні суду, яке призначено на 06.08.2014, зобов'язано учасників виконавчого провадження подати суду необхідні для розгляду заяви матеріали.

Стягувач належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви боржника, однак письмово викладену власну позицію щодо поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду не подав.

06.08.2014 боржник направив на адресу господарського суду клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку з перебуванням представника ДП "Кіровоградський облавтодор" в іншому судовому засіданні.

В силу приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Між тим, клопотання боржника про відкладення розгляду жодним чином не обґрунтовано, поважність причин неможливості забезпечити явку представника не доведено належними доказами.

Поряд з цим, явка представників сторін виконавчого провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

При цьому господарський суд виходить з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні будь-якого представника як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

До того ж, враховуючи приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, питання, зокрема, про розстрочку виконання судового рішення, розглядається судом у десятиденний строк.

З огляду на викладене, господарський суд відхиляє клопотання боржника про відкладення розгляду заяви та звертає увагу останнього на неприпустимість зловживань своїми процесуальними правами і недопустимість вчинення дій по затягуванню судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

30.05.2013 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37676917 з примусового виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012 № 5013/1525/12 про затвердження мирової угоди від 13.12.2012 укладену між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

11.06.2013 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про передачу даних матеріалів виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

13.06.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 37676917.

23.05.2014 до відділу ДВС подано заяву ДП "Кіровоградський облавтодор" про розстрочку виконання вищевказаної ухвали суду строком на шість місяців, перший платіж не раніше ніж з липня місяця поточного року, в якій повідомив про те, що

у відповідності з наказом Міністерства економіки України № 173 від 21.06.2005 року підприємство працює на підставі фінансового плану, який затверджується в квітні місяці, без включення цих витрат по сплаті боргу у розмірі 88 490,88 грн до фінплану, сплата боргу неможлива;

виконання ухвали суду негайним погашенням заборгованості призведе до припинення розрахунків підприємства з працівниками, бюджетом, соціальними фондами та постачальниками матеріалів і послуг.

Згідно з пунктом 2 частини другої ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і у випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

У ході розгляду заяви господарський суд виходить з того, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка виконання рішення може бути надана лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у боржника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд не розцінює повідомлені заявником обставини як виняткові, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість боржника перед стягувачем за договором поставки виникла ще у серпні 2010 р. та існує тривалий час.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду вбачається, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відсутність станом на даний час грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Боржник є самостійним господарюючим суб'єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому грошові зобов'язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.

Припущення про можливість виконати судове рішення, починаючи з липня 2014 року, є сумнівним, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами; боржник має заборгованість і перед іншими контрагентами.

Господарський суд виходить з того, що фінансові труднощі підприємства ще не є свідченням того, що особа (боржник) не має можливості виконати рішення суду, з урахуванням порядку примусового виконання, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження". Разом з цим, боржник не доводить належними доказами того, що у разі примусового виконання ухвали суду у даній справі його діяльність буде зупинена.

Між тим, матеріалами справи не доводиться спроможність боржника виконати ухвалу суду протягом шести місяців починаючи з липня 2014 року. Так, зазначивши строк, в який боржник матиме реальну можливість виконати ухвалу суду, ні органом ДВС, ні самим боржником не повідомляється, як саме відповідач забезпечить одночасне виконання рішень суду; боржник не подав доказів його ж спроможності щодо сплати коштів на користь стягувача починаючи з липня 2014 року з щомісячним платежем в розмірі 14 748,48 грн.

Також суд приймає до уваги, що умовами мирової угоди, яка затверджена судом, позивач вже надавав боржнику розстрочення оплати боргу, що не дотримано боржником.

Крім того, державний виконавець згідно поданої заяви просить розстрочити виконання ухвали суду, починаючи з липня 2014 року, але боржник не подав доказів того, що він у липні місяці 2014 р. вже перерахував стягувачу відповідну частину боргу.

Отже, матеріалами справи не підтверджено гарантованість виконання ухвали суду у разі розстрочення її виконання у запропонований державним виконавцем строк.

Складне фінансове становище підприємства не повинно відображатись на виконанні ним своїх цивільно-правових зобов'язань перед іншими юридичними та фізичними особами, зокрема позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 124 Конституції України гарантує, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин, господарський суд не встановив підстав для задоволення заяви державного виконавця про розстрочку виконання рішення у справі.

Керуючись ст. 86, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочку виконання ухвали господарського суду від 25.12.2012 у справі № 5013/1525/12, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення господарським судом.

Примірник ухвали надіслати:

позивачу: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18, кв. 10;

відповідачу: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 38;

Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області - 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2.

Суддя О.А. Змеул