ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Касаційне подання не відповідає вимогам розділу ХП¹ Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з положеннями ч.2 статті 111⁵, ч.1, 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 111 згаданого кодексу касаційна скарга (подання) за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі (поданні) має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга (подання) повинна містити дані, які б свідчили про те, що судами при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Проте, в порушення наведених вище норм, у касаційному поданні не зазначено суті порушення або неправильного застосування господарським судом при вирішенні спору норм матеріального чи процесуального права. Заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, однак зі змісту касаційного подання не вбачається, в чому саме полягає суть такого порушення, оскільки зміст касаційного подання фактично зводиться до посилань на окремі норми законодавства та намагання їх витлумачити.

Крім того, звертаємо увагу скаржника, що у тексті касаційного подання зазначається, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 року у справі 39/261-06(16/175-06) винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також винесено у відсутності сторони -представника Нікопольської міської ради та підлягає скасуванню, але касаційні вимоги скаржник викладає наступним: скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №39/261-06(16/175-06) від 16.11.2006 року повністю і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області у вказаній справі від 31.08.2006 року.

Таким чином, касаційне подання не дає підстав для перегляду постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню у відповідності з пунктом 6 частини 1 статті 111³ Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 111³, статтями 111⁵, 111⁷  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

          Касаційне подання Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 16.11.2006 року  у справі № 39/261-06(16/175-06) повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                          Є.Першиков

Судді :                                                                                    Г.Савенко

                                                                                                І.Ходаківська