Судове рішення #3818697

Справа № 1-18/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2008 року     Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді     Бутенко С.Б.

при секретарі     Ісаєвій Л.І.

за участю: прокурора     Пожарова О.О.

підсудних     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

їх захисників     ОСОБА_4, ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську кримінальну справу по обвинуваченню

ГОЗАЛІШВІЛІ Гівела Вановича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: Комсомольським міським судом Полтавської області 15.01.1982 р. - за ст. 206 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі, 30.05.1986 р. - за ст. 196-1 ч. 1, ст. 229-6 ч. 1, ст.ст. 42, 14 КК УРСР до 2 років 6 міс. позбавлення волі, 08.09.1989 р. - за ст. 206 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі, 19.08.1996 р. - за ст. 101 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, 20.05.2003 р. - за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі із звільненням від відбування покарання умовно з іспитовим строком 2 роки; Кременчуцьким районним судом Полтавської області 12.09.2003 р. - за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 28.07.2004 р. - за ст.ст. 391, 71 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі, звільнився 02.12.2006 р. по відбуттю строку покарання

за ст. 187 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 395 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимий: 17.11.1997 р. Комсомольським міським судом Полтавської області за ст. 140 ч.ч. 2, 3, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки належного йому майна, із застосуванням ст. 46-1 КК України -відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 03.04.2000 р. Комсомольським міським судом Полтавської області за ст. 140 ч.ч. 2, 3, ст. 229-6 ч. 1, ст.ст. 42, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 09.07.2001 р. умовно-достроково на 1 рік 3 міс. 13 днів

за ст. 187 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 263 ч.ч. 1, 2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9, в силу ст. 55 КК України (1960 року) не судимий за ст. 187 ч. 2 КК України

встановив:

 В грудні 2006 року, перебуваючи під адміністративним наглядом, що його було встановлено постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2006 р. терміном на один рік, ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. „а"-„в" ст. 9 Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив місце проживання.

21 січня 2007 року близько 15 год. 50 хв., перебуваючи в квартири потерпілих за № 4 по вул.  Леніна, 17/10 в м. Комсомольську Полтавської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи   спільно  за   попередньою  змовою,  з   метою   вилучення   чужого   майна,   застосовуючи

насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_7, відкрито заволоділи DVD-програвачем марки „ВВК-525" вартістю 495 грн. та мобільним телефоном „Siemens А-62" вартістю 180 грн., що належать потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та з місця скоєння злочину зникли, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном.

09 квітня 2007 року близько 17 год. біля будинку № 180/2 по вул.  Петровського в м. Кременчуці Полтавської області підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із особою, кримінальну справу відносно якого виділено в окреме провадження, діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, здійснили розбійний напад на водія таксі ОСОБА_9 та його пасажира ОСОБА_10, які знаходились в автомобілі НОМЕР_1. При цьому потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я, у вигляді ножового поранення в лобковій області. Заволодівши мобільним телефоном „Sony-Ericson К 750 І" вартістю 997 грн. і грошима в сумі 570 грн., що належать потерпілому ОСОБА_9, та мобільним телефоном „NoKia 1100" вартістю 299 грн. і грошима в сумі 50 грн., що належать потерпілому ОСОБА_10, підсудні з місця вчинення злочину зникли на автомобілі НОМЕР_2, але невдовзі були затримані водіями таксі.

Після зупинки автомобілю НОМЕР_2, з метою уникнення затримання, ОСОБА_2 з місця події втік, кинувши ніж, який є короткоклинковою кримінальною холодною зброєю колюче-ріжучої дії, що його він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу. Крім того, ОСОБА_2 незаконно носив при собі нестандартну дульнозарядну, гладко ствольну вогнепальну зброю з ґнотовим запаленням, виготовлену саморобним способом по типу однозарядних двоствольних пістолетів, що її у нього було вилучено працівниками міліції 10 квітня 2007 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину лише у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України. У вчиненні інших інкримінованих йому злочинів своєї вини не визнав. Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю заперечували пред'явлене ним обвинувачення і винними себе у вчиненні інкримінованих злочинів не визнали.

За епізодом порушення правил адміністративного нагляду підсудний ОСОБА_1 показав суду, що при звільненні з місць позбавлення волі за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова йому було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік. Протягом доби він приїхав за місцем проживання в м. Комсомольськ і 05 грудня 2006 року під час обідньої перерви прийшов в міліцію, але на облік не став, оскільки не схотів чекати інспектора. Через деякий час він познайомився із жінкою - ОСОБА_11, з якою став проживати ІНФОРМАЦІЯ_10. Про місце свого фактичного проживання поставив до відома працівників міліції усно під час випадкової зустрічі в місті, для реєстрації, на яку він мав з'являтися щосуботи, не ходив. Своїх обов'язків не виконував, оскільки взагалі не визнає даний адміністративний нагляд.

За епізодом вчинення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 всі показання підсудних в судовому засіданні зводяться до того, що 09 квітня 2007 року потерпілий ОСОБА_10 продав їм воду замість наркотичного засобу, на що вони витратили близько 200 грн. Зателефонувавши ОСОБА_12, яка через посередників займається збутом наркотичних засобів, ОСОБА_1 домовився про заміну неякісного наркотику, в зв'язку із чим разом із ОСОБА_3, ОСОБА_2, Максименко та ОСОБА_13 на автомобілі останнього поїхали в м. Кременчук. ОСОБА_2 запросили із собою для перевірки якості наркотичного засобу, а ОСОБА_13 надавав їм послугу з перевезення. Вони їхали за наркотиком і ніякого зговору щодо вчинення злочину між ними не було. Проте, при зустрічі (на вул.  Петровського в м. Кременчуці) потерпілий ОСОБА_10 став їм грубіянити, відмовлявся замінити неякісний наркотик, а ОСОБА_12, якій вони телефонували, уникала з ними розмови. Вважаючи, що повертають належне їм, підсудні забрали в автомобілі потерпілих пляшку з наркотичним засобом, який пізніш випили, та гроші дрібними купюрами і мобільні телефони, які їм добровільно віддав сам потерпілий ОСОБА_10. Насильства до потерпілих вони не застосовували, ножового поранення ОСОБА_10 ніхто не заподіював.

Підсудний ОСОБА_1 визнав в суді наявність у нього під час події злочину ножа. Як він показав суду, звернувшись із запитанням „Де ширка?", він наказав потерпілому сидіти та не смикатися, ніж тримав в руці, але не погрожував ним, тримав потерпілого лівою рукою за плечі, до горла ніж не приставляв.

За епізодом грабежу потерпілих ОСОБА_8 підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показали суду, що пішли забирати у потерпілих мобільний телефон, що належить їх знайомому на ім'я Алік, оскільки ОСОБА_1 були потрібні номера телефонів в цьому мобільному телефоні. Проте

ніякого насильства до потерпілих вони не застосовували. Мобільний телефон „Siemens" та DVD-програвач забрали у потерпілих, щоб ті швидше „ворушились" та за годину розшукали і повернули мобільний телефон Аліка. Потерпілий ОСОБА_8 сам добровільно віддав їм свій мобільний телефон „Siemens", a DVD-програвач ОСОБА_2 забрав з кімнати. В той же день через годину вони повернулись, але потерпілих вдома не було і тоді вони повернули ці речі потерпілим через знайому Аліка, оскільки не мали умислу на їх викрадення.

За епізодами незаконного поводження зі зброєю, підсудний ОСОБА_2 показав суду, що в день затримання працівниками міліції у нього була „ломка" і за дозу наркотику він погодився взяти на себе вину в незаконному виготовленні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї. Працівники міліції принесли „самопал", що його він вперше побачив, і на автомобілі привезли його на вул.  Портова, де в кабінеті коменданта, у присутності понятих даний „самопал" у нього було вилучено. В присутності понятих та слідчому він пояснював, що виготовив дану зброю для самозахисту. Ніж, що є речовим доказом по справі, належить йому, але цей ніж не є холодною зброєю і він його при собі не носив, а перевозив на задньому сидінні в машині, хотів відвезти його бабусі. Даний ніж він купив в магазині „Мар'яна", а 09 квітня 2007 року віддав таксистам, коли ті намагались його затримати. Всі підсудні заявили в суді про застосування щодо них недозволених методів дізнання та досудового слідства працівниками Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області, внаслідок чого вони оговорили себе та один-одного при даванні первинних пояснень і показань при допиті та проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину за їх участю. Проте, при проведенні перевірки в порядку ст. 97 КПК України такі факти не знайшли свого підтвердження і постановою першого заступника прокурора м. Кременчука в порушенні кримінальної справи відносно працівників Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, на яких вказували підсудні, відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину (т. З а.с. 120).

Потерпілий ОСОБА_9, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, суду показав, що ні з підсудними, ні з потерпілим ОСОБА_10 до події не був знайомий. Він працював водієм таксі 051 м. Кременчука і 09 квітня 2007 року його найняв ОСОБА_10 для поїздки по місту. Близько 17 год. на одній із зупинок до його автомобілю підійшли підсудні, які разом із четвертим чоловіком вийшли з автомобілю ВАЗ 2108 червоного кольору. Двоє з підсудних сіли в автомобіль потерпілого на задні сидіння та приставили йому та пасажиру ОСОБА_10 ножі до горла, а третій відчинив дверцята з боку водія та також приставив йому (ОСОБА_9) ніж до горла. Підсудні вимагали у них гроші і телефони. ОСОБА_1 наказав пасажирові заплющити очі, висловлювався нецензурною лайкою, а потім ударив ОСОБА_10 ножем у живіт. Підсудний ОСОБА_3, який відчинив двері з боку водія, забрав телефони у нього (ОСОБА_9) та у пасажира (потерпілого ОСОБА_10). У нього підсудні також забрали 570 грн. виручки, а що, крім телефону, забирали у ОСОБА_10 він не бачив. Після цього підсудні пересіли в червоний автомобіль, на якому намагалися втекти, але після його повідомлення по рації про здійснений на них напад, були затримані водіями таксі, які перегородили їм дорогу.

Потерпілий ОСОБА_10, перебуваючи під вартою за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, в судовому засіданні відмовився від показань, що їх давав на досудовому слідстві, вказавши на застосування відносно нього незаконних методів досудового слідства працівниками Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області, які полягали у погрозі притягнення його до відповідальності за збут наркотиків - злочин, який він дійсно вчинював. Під цією погрозою він змушений був підписати показання, що їх фактично не давав. По обставинах справи потерпілий показав суду, що підсудних він вперше бачить, напад на нього та потерпілого ОСОБА_9 вони не здійснювали, ножем йому не погрожували, тілесних ушкоджень йому не завдавали, колеса в автомобілі не пошкоджували. Гроші він добровільно віддав незнайомим хлопцям, задовольняючи їх претензію щодо якості проданого ним зранку наркотичного засобу. Дані хлопці приїхали на автомобілі червоного кольору, але упізнати їх він не може. Під час розмови один з них сідав на заднє сидіння автомобілю таксі позаду нього, чи сідав хтось за водієм таксі ОСОБА_9, він не бачив. При цьому ножі до горла їм ніхто не приставляв. Мобільний телефон у нього ніхто не забирав і як цей телефон опинився в машині підсудних він пояснити не може. Ножове поранення в живіт йому було заподіяно того ж дня особою циганської національності, коли він розповів Кременчуцькому „наркоділеру" ОСОБА_12, що повернув гроші покупцям за неякісний наркотичний засіб. Із заявою з цього приводу до правоохоронних органів він не звертався.

Проте, при даванні пояснень та при допиті в якості потерпілого під час досудового слідства (т. 2 а.с. 7-8, 32-33), ОСОБА_10 вказував на підсудних, як на осіб, які 09 квітня 2007 року здійснили напад на нього та водія таксі ОСОБА_9. З вимогою передачі їм наркотичного засобу,

грошей та мобільних телефонів, приставляли йому та ОСОБА_9 до горла ножі, погрожуючи якими забрали в них з ОСОБА_9 мобільні телефони та його особисті гроші в сумі 50 грн., а після заподіяння йому ножового поранення одним з нападників грузинської національності, третій з них, просунувшись в машину з боку водія, схопив гроші, що лежали на „бардачкові" автомобіля і належали ОСОБА_9. Після чого підсудні з місця вчинення злочину зникли на своєму автомобілі ВАЗ 2108 червоного кольору, а ОСОБА_9 по рації передав водіям таксі про здійснений на них напад і автомобіль підсудних був перехоплений таксистами. На іншому автомобілі таксі, оскільки в автомобілі ОСОБА_9 були проколоті колеса, він поїхав до лікарні, де йому надали першу медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що в квітні 2007 року він з іншим хлопцем були присутні як поняті при огляді автомобіля марки ВАЗ 2108 червоного кольору, в якому працівниками міліції були вилучені гроші, що валялись в салоні автомобіля біля переднього сидіння, та два ножі: великий (який є холодною зброєю - т. 2 а.с. 152) та поменше - схожій на вигляд на кухонний. Чи були виявлені на місці події мобільні телефони, свідок в даний час не пам'ятає, але зазначені в протоколі огляду обставини відповідають дійсності, що посвідчено його підписом, поставленим після ознайомлення з протоколом слідчої дії. Вилучені з місця огляду речі в його присутності працівниками міліції упаковувались та опечатувались.

Аналогічні показання дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 143).

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що 09 квітня 2007 року на прохання ОСОБА_1 на своєму автомобілі НОМЕР_3 він возив підсудних та Максименко в м. Кременчук. Зі слів підсудних йому відомо, що ті їхали на зустріч до „бариги" -особи, що продає наркотик, на ім'я ОСОБА_10, якому ОСОБА_1 двічі телефонував дорогою, з'ясовуючи де той знаходиться. Побачивши автомобіль таксі синього кольору марки ВАЗ 2107, підсудні вийшли з його машини, а він залишився їх чекати. Після повернення Максименко та підсудних, він бачив два мобільних телефони: „Nокіа" сірого кольору з ліхтариком та „Sony-Ericson", що їх хтось з інших підсудних передав на вимогу ОСОБА_1, і з яких той витяг SIM-картки, поламав їх та викинув дорогою у вікно. ОСОБА_3 показував „ширку" в півлітровій пластиковій пляшці. Також на запитання ОСОБА_1: „А грошей скільки?", ОСОБА_3 відповів -„Нормально". ОСОБА_1 також питав у інших присутніх чи не залишив хто там ножів, на що вони відповіли, що всі на місці. На запитання ОСОБА_2 Максименко відповів, що порізав колеса і пішов, що йому там більше нічого було робити. ОСОБА_2 також говорив ОСОБА_1: „Ти його нормально полякав, не сильно і крові багато". Більше ніяких розмов між підсудними він не чув. При виїзді на кільцеву дорогу шлях їм перегородили таксисти, поставивши свої автомобілі поперек дороги. Він зупинився, вийшов з машини, за ним слідом вискочили ОСОБА_2 та Максименко і, погрожуючи таксистам ножем, втекли, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишилися в машині. Він також бачив, що ОСОБА_3 кинув гроші під праве переднє пасажирське сидіння. їх затримали, а його автомобіль забрали працівники ППС. Ножі, що були вилучені з його автомобіля під час огляду: ніж в чорному чохлі, ніж з рукояткою, обмотаною синьою ізоляційною стрічкою, та ніж, обмотаний мотузкою зеленого кольору, не його і кому вони належать свідок не знає. Коли підсудні повернулись від таксі, він бачив лезо ножа, що виглядало з рукава ОСОБА_1, в інших підсудних ножів він не бачив.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що був запрошений понятим при проведені відтворення обстановки та обставин події злочину за участю підсудних. Під час проведення даної слідчої дії підсудні давали показання добровільно, тиску на них ніхто не здійснював. їх показання були занесені до протоколу, який він прочитав та підписав. Показання підсудних, що зазначені в протоколах відтворення обстановки та обставин події злочину за їх участю (т. 2 а.с. 77-78, 93-94, 86-87), свідок в суді підтвердив.

Потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що за місцем попереднього проживання - в АДРЕСА_1 вони сусідили з чоловіком на ім'я Алік, з яким у них постійно виникали конфлікти через порушення ним тиші. Одного дня між її чоловіком та Аліком з цього приводу виникла сварка та бійка, під час якої останній загубив свій мобільний телефон, що його підібрав інший хлопець. Наступного дня знайомий Аліка звернувся до них із претензією щодо повернення телефону. Вказавши на особу, яка забрала телефон, вона з чоловіком вважали це питання вирішеним, але через місяць до них додому разом із Аліком прийшли раніше їй знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Підсудні без запрошення зайшли до їх житла і, висловлюючи та їх адресу погрози та нецензурну лайку, стали вимагати повернення телефону Аліка. При цьому ОСОБА_2 двічі хватав її за волосся, коли вона перешкоджала йому проходити до жилої кімнати, а ОСОБА_1 схопив її за горло, після чого ОСОБА_2 забіг у кімнату і незважаючи на її заперечення схватив DVD-програвач, висмикнувши його з дротами. Своїми діями підсудні налякали доньку, яка заховалась під стіл в кімнаті та почала кричати. Це тривало хвилин 20, після чого підсудні

пішли з їх квартири, забравши із собою телефон дочки марки „Siemens", який їм віддав чоловік, та DVD-програвач „ВВК". При цьому ОСОБА_2 наказав їм шукати телефон Аліка і сказав що вони повернуться через годину. Коли підсудні пішли, вона викликала працівників міліції і відразу подала заяву про притягнення підсудних до відповідальності. Наступного дня через сусідку викрадені речі їм були повернуті.

Потерпілий ОСОБА_8 дав суду аналогічні показання, пояснивши при цьому, що віддав підсудним телефон доньки марки „Siemens" лише заради того, щоб ті залишили їх квартиру, але підсудні цим не задовольнились і ОСОБА_2 зайшов в кімнату та забрав DVD-програвач. Як вбачається із заяви потерпілої начальнику Комсомольського MB УМВС України в Полтавській області від 21.01.2007 р. (т. 1 а.с. 4) подія злочину сталася 21 січня 2007 року близько 15 год. 50 хв.

Згідно висновку експерта від 19.02.2007 р. № 82 вартість DVD-програвача на час вчинення злочину складала 495 грн. (т. 1 а.с. 49-52).

Свідок ОСОБА_20, який на час допиту в судовому засіданні відбував покарання у виді обмеження волі в Комсомольському ВЦ № 136, показав суду, що під час зустрічі з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, він розповів підсудним, що за місяць до того, під час бійки з хлопцем, якого він знає на ім'я „Гена", у нього пропав мобільний телефон. ОСОБА_2 запропонував піти розібратись і вони втрьох пішли до потерпілих (ОСОБА_8) вияснити де дівся телефон. Підсудні пішли разом із ним також і тому, що він погано орієнтується в місті і знав лише будинок, де проживав „Гена", з яким, як виявилося, був знайомий ОСОБА_2. В квартиру потерпілих вони зайшли всі втрьох без запрошення і знаходились у передпокої, до жилої кімнати ніхто з них не заходив. ОСОБА_2 розмовляв підвищеним тоном, але погроз на адресу потерпілих ніхто не висловлював. „Гена" (потерпілий. ОСОБА_8О.) сказав, що телефон забрав його знайомий і пообіцяв тому зателефонувати, щоб повернув телефон. Повідомивши, що прийдуть за телефоном о 17 год., вони пішли з квартири потерпілих. Перед тим потерпілий віддав їм свій мобільний телефон. На виході з під'їзду ОСОБА_2 попросив його почекати. Повернувся він через три хвилини, тримав руки в кишенях, але ніяких речей, в тому числі DVD-програвача у нього свідок не бачив. Того дня о 17 год. вони знову приходили до потерпілих, але їх вдома не було.

При допиті на досудовому слідстві свідок ОСОБА_20 показував, що в квартирі потерпілих він заспокоював ОСОБА_2, щоб сильно не лякати дітей, а після того, як ОСОБА_2 з ОСОБА_1 вийшли з квартири потерпілих, куди вони вдвох поверталися, він побачив у ОСОБА_2 в руках DVD-програвач сріблястого кольору (т. 1 а.с. 62-63). Дані обставини при допиті в судовому засіданні свідок заперечував, пославшись на неправильність запису слідчим його показань.

Згідно показань свідка ОСОБА_21 на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 69), приблизно в середині січня 2007 року її знайомий на ім'я Алік з двома чоловіками питав у неї про місце проживання хлопця, з яким він побився, і вона указала на кв. № 4 їх будинку № 17/10 по вул.  Леніна. Того ж дня пізно ввечері прийшов один з чоловіків, з яким приходив Алік, приніс DVD-програвач фірми „ВВК" сірого кольору і мобільний телефон, та попросив передати їх ОСОБА_20. Наступного дня ОСОБА_20 забрала у неї ці речі.

Свідок ОСОБА_22 показала суду, що весною 2007 року в дворі будинку по вул.  Портова в присутності її та ОСОБА_23, як понятих, працівниками міліції у підсудного ОСОБА_2 було вилучено обріз, який той витяг з рукава. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що носив обріз для самозахисту і не заперечував щодо належності йому даної зброї.

Свідок ОСОБА_23 дала суду аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_11 показала суду, що після звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі вона з ним познайомилась та вони стали проживати однією сім'єю в її квартирі АДРЕСА_2. ОСОБА_1 повідомив, що звільнився з місць позбавлення волі із встановленням адміністративного нагляду і тому зобов'язаний з'являтись в міліцію для реєстрації, але цього він не робив. Вона неодноразово нагадувала ОСОБА_1 щоб той пішов на відмітку, він запевняв її, що сходить пізніше, але згодом пояснив, що взагалі не бажає зустрічатись з працівниками міліції та перебувати під адміністративним наглядом.

Свідок ОСОБА_24, допитана судом за клопотанням підсудного, показала, що напередодні затримання підсудний ОСОБА_2, який проживав у неї протягом п'яти місяців, прийшов додому близько 21 год., а зранку наступного дня його забрав з дому працівник міліції Мельниченко. Причину затримання ОСОБА_2 їй не пояснювали. Про обставини інкримінованих підсудному злочинів їй нічного не відомо.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 962 від 12.06.2007 р. у ОСОБА_10 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді рубця в лобковій області, що явилось наслідком загоєння рани, яка уторилась від дії колюче-ріжучого предмета, можливо в указаний строк та при

зазначених обставинах і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я (т. 2 а.с. 166).

Відповідно до протоколів огляду від 09.04.2007 р. (т. 2 а.с. З, 4-5) в автомобілі НОМЕР_4 виявлено пошкодження шляхом їх проколу двох колес з пасажирського боку, в автомобілі НОМЕР_5 було виявлено: на передньому пасажирському сидінні - телефони „Sony-Ericson" та „NoKia" (що належать потерпілим) без SIM-карток, на задньому сидінні - ніж загальною довжиною 346 мм. з руків'ям із полімерного матеріалу коричневого кольору, обмотаним ізолюючою стрічкою синього кольору та скотчем з прикріпленим до нього шнуром-петлею, та ніж загальною довжиною 200 мм з руків'ям, обмотаним мотузкою зеленого кольору, яка закінчується петлею, на полу під переднім пасажирським сидінням виявлено та вилучено 187 грн. дрібними купюрами.

З висновку криміналістичної експертизи від 19.04.2007 р. № 199 (т. 2 а.с. 150-152) та показань експерта ОСОБА_25 в судовому засіданні, вбачається, що ніж, вилучений 10.04.2007 р. з автомобіля НОМЕР_6 загальною довжиною 346 мм (який належить підсудному ОСОБА_2В.), є холодною зброєю, відноситься до категорії короткоклинкової кримінальної холодної зброї колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за допомогою заводського обладнання.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2007 р. та висновку балістичної експертизи № 288 від 26.04.2007 р. (т. 1 а.с. 114, 131-133), 10 квітня 2007 року о 8 год. 53 хв. напроти буд. № 3 по вул.  Портова в м. Комсомольську у підсудного ОСОБА_2 було вилучено нестандартну дульнозарядну, гладкоствольну вогнепальну зброю з ґнотовим запаленням, виготовлену саморобним способом по типу однозарядних двоствольних пістолетів, придатну для проведення пострілів комбінованим зарядом зі снарядом (снарядами) діаметром до 8, 5 мм з правого ствола. При цьому підсудний ОСОБА_2 витяг дану зброю з-під свого одягу.

Згідно довідки про звільнення з місць позбавлення волі підсудного ОСОБА_1 (форми Б) (т. 1 а.с. 164), він звільнився 02 грудня 2006 року по відбуттю строку покарання, місцем постійного проживання при звільненні підсудним було обрано кв. 18 б. 37 по вул.  Добровольського м. Комсомольська.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2006 року ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд терміном один рік (т. 1 а.с. 91).

Аналізуючи надані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить висновку про доведеність вини підсудних у вчиненні злочинів, зазначених в описовій частині вироку.

При цьому суд керується роз'ясненнями, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 р. № 12 (із наступними змінами) „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" та від 26.04.2002 р. № 3 „Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами".

Суд критично оцінює показання підсудних та показання потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні щодо відсутності в їх діях складу інкримінованих злочинів, як такі, що суперечать фактичним обставинам та іншим доказам по справі, і виходить з наступного.

Кваліфікуючою ознакою розбою є не раптовість нападу на потерпілого, а вчинення дій, що безпосередньо загрожують його життю чи здоров'ю, що є обов'язковим додатковим об'єктом складу даного злочину.

Такими діями є психічне насильство, яке полягає в погрозі, висловленій в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я), та фізичне насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але в момент застосування створювало реальну погрозу для життя потерпілого. До такого насильства відноситься в тому числі заподіяння легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я потерпілого або короткочасної втрати ним працездатності.

Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10, що їх він давав на досудовому слідстві (т. 2 а.с. 7-8, 32-33), а також показань свідка ОСОБА_13, дії підсудних були спрямовані саме на створення у потерпілих враження, що якщо вони будуть протидіяти підсудним або не виконають їх вимог, їхня погроза буде реалізована, а у потерпілих дійсно таке враження склалося.

Застосування при цьому ножів, наявність яких при собі не заперечували підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і що підтверджується іншими доказами по справі, створювало реальну

загрозу для життя та здоров'я потерпілих.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того чи вдалося винному заволодіти майном, чи ні, тому заперечення підсудних щодо об'єму викраденого у потерпілих майна на правову оцінку їх дій не впливають.

Факт, що його визнають підсудні, щодо вилучення у потерпілих, крім наркотичного засобу, також іще грошей та мобільних телефонів, з яких було знищено SIM-картки, свідчить про наявність у них умислу на заволодіння чужим майном.

Вчинення спільних, узгоджених дій, що безпосередньо сприяли вчиненню злочину, використання відкритого психічного та фізичного насильства для заволодіння майном потерпілих та наявність між ними домовленості до початку здійснення суспільно небезпечних діянь, що підсудні визнавали при допиті на досудовому слідстві, дають підстави для кваліфікації їх дій, як вчинених за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на наведене, виходячи із досліджених доказів в їх сукупності, суд визнає підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні розбою за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 187 КК України.

Суд також визнає підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у відкритому викраденні майна потерпілих ОСОБА_8, поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд не вбачає в цих діях підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самоправства, оскільки протиправне відкрите насильницьке вилучення чужого майна проти волі потерпілих, не було пов'язано з реалізацією підсудними своїх законних або передбачуваних прав.

Виходячи з показань підсудного ОСОБА_2, свідчень ОСОБА_22 та ОСОБА_23, протоколів огляду та вилучення від 09 та 10 квітня 2007 року, висновків балістичної та криміналістичної експертиз, керуючись також роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України (п. 11 постанови від 26.04.2002 р. № 3), суд визнає ОСОБА_2 винним у незаконному носінні вогнепальної та холодної зброї без передбаченого законом дозволу та кваліфікує його дії відповідно за ч. 1 та ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки незаконне носіння вогнепальної та холодної зброї утворюють умисні дії по її переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, транспортному засобі тощо), вчинені без передбаченого законом дозволу, незалежно від тривалості їх в часі.

За відсутності доказів зберігання ОСОБА_2 вогнепальної зброї не при собі, а в обраному ним місці, та відсутності доказів виготовлення ним вказаної зброї, такі кваліфікуючи ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання та виготовлення вогнепальної зброї в його діях відсутні.

Суд також визнає підсудного ОСОБА_1 винним в самовільному (без повідомлення з неповажних причин органу, що здійснює адміністративний нагляд) залишенні обраного місця проживання - кв. 18 б. 37 вул.  Добровольського в м. Комсомольську з метою ухилення від адміністративного нагляду, та кваліфікує його дії за ст. 395 КК України.

Вирішуючи питання щодо призначення підсудним покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання та враховує, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є особами, раніше неодноразово судимими, вперто не бажають залучатись до чесного трудового життя, характеризуються негативно, як особи, схильні до вчинення протиправних діянь, вчинили тяжкі злочини на грунті наркоманії, в стані сп'яніння (т. 2 а.с. 27, 232).

Підсудний ОСОБА_3 характеризується за місцем проживання, як особа, на яку не надходило скарг, він має погашену судимість, але будучи особою працездатною ніде не працює, скоїв тяжкий злочин в стані сп'яніння (т. 2 а.с. 28, 234).

За висновками ЛКК підсудні є працездатними, примусового лікування від алкоголізму та наркоманії не потребують, але ОСОБА_2 потребує стаціонарного обстеження з приводу періодичного вживання опіатів, перебуває на диспансерному обліку по наркоманії (т. 2 а.с. 229, 231, 233, 232).

Обставин, які пом'якшують їх покарання, по справі не встановлено, що з урахуванням особи підсудних унеможливлює застосування судом ст. 69 КК України та призначення їм покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, яка передбачає покарання за вчинений ними злочин. Враховуючи ступінь тяжкості, обставини та характер вчинених підсудними суспільно небезпечних винних дій, їх наслідки, дані про особу підсудних та обставини, що обтяжують їх покарання, суд вважає, що покаранням, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та попередження нових злочинів є ізоляція підсудних від суспільства та поміщення їх на певний строк до кримінально-виконавчої установи.

Питання про речові докази (т. 2 а.с. 34- 35, 40-42, 55, 134-137, 156-157, 26, т. 1 а.с. 136) суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ГОЗАЛІШВІЛІ Гівела Вановича за ст. 187 ч. 2 КК України із призначенням покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ст. 395 КК України - 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 2 КК України із призначенням покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ст. 263 ч. 1 КК України - 2 (двох) років позбавлення волі;

за ст. 263 ч. 2 КК України - 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 2 КК України із призначенням покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахувати з 10 квітня 2007 року.

Речові докази по справі: DVD-програвач марки „ВВК-525" серійний номер № VD НОМЕР_7 - повернути потерпілим ОСОБА_8, мобільний телефон „Nокіа 1100", що належить ОСОБА_10, та мобільний телефон „Sony-Ericson К 750 І" і гроші в сумі 187 грн., що належать ОСОБА_9 - залишити потерпілим, автомобіль НОМЕР_2, ніж складний в чохлі, панель до автомагнітоли „Soni" та дві зв'язки ключів залишити ОСОБА_13, ніж довжиною 346 мм., шириною 44 мм., який визнаний холодною зброєю, та нестандартну дульнозарядну, гладкоствольну вогнепальну зброю з ґнотовим запаленням, виготовлену саморобним способом по типу однозарядних двоствольних пістолетів - передати до дозвільної системи Комсомольського MB УМВС України в Полтавській області, ніж з рукояткою, обмотаною мотузкою зеленого кольору - знищити.

Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

  • Номер: 5/773/13/16
  • Опис: клопотання Ляхова Ю.О. про застосування закону
  • Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Апеляційний суд Волинської області
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи: відмовлено в задоволенні подання, заяви, клопотання;
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.01.2016
  • Дата етапу: 14.01.2016
  • Номер: 21-з/775/11/18
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.02.2018
  • Дата етапу: 04.04.2018
  • Номер: 11-кп/804/678/18
  • Опис: контрольне провадження за заявою захисника Паскал П.М., який діє в інтересах засудженого Семчук Д.О. про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 29.12.2008р. за ново виявленими обставинами (1т. 3д. )
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.12.2018
  • Дата етапу: 10.12.2018
  • Номер: 11-кп/804/452/19
  • Опис: контрольне провадження за заявою захисника Паскал П.М., який діє в інтересах засудженого Семчук Д.О. про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької обл. від 29.12.2008р. за ново виявленими обставинами (1т. 3д.)
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.01.2019
  • Дата етапу: 17.01.2019
  • Номер: 11-кп/804/625/20
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.03.2020
  • Дата етапу: 31.03.2020
  • Номер: 11-кп/804/1368/20
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 1-18/08
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Бутенко С.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.10.2020
  • Дата етапу: 26.10.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація