308/1352/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашковича І.І.

при секретарі: Гайданка Г.В.

з участю прокурора: Шляхта В.І.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1., словака, громадянина України, одруженого, на утриманні має 2 малолітніх дітей, не працюючого, судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 16.07.2013 року за ст. 332 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України та іспитовим строком 2 роки

за ст.332 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку червня 2013 року ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, організував незаконне переправлення через державний кордон України в Словацьку Республіку двох громадян України - ОСОБА_3 та її малолітнього сина, вчинив керівництво такими діями за наступних обставин.

Будучи депортованою з Словацької Республіки та не маючи законних підстав виїхати за кордон громадянка України ОСОБА_3 на початку червня 2013 року звернулася до ОСОБА_2 з проханням допомогти їй та малолітньому сину нелегально потрапити на територію Словацької Республіки, на що ОСОБА_2 погодився.

У відповідності до вказаної домовленості, ОСОБА_2 було визначено маршрут слідування ОСОБА_3 та її сина з м. Ужгорода безпосередньо до українсько-словацького кордону, визначено час та місце його незаконного перетинання.

З метою досягнення відповідного злочинного результату, 10 червня 2013 року ОСОБА_2 залучив до виконання вказаного злочину мешканця с. Гута Ужгородського району ОСОБА_4, який у минулому проходив військову службу на прикордонній заставі «Гута» Чопського прикордонного загону, був обізнаний про місце проходження лінії державного кордону України, розташування прикордонних знаків у даному районі та методику протидії органів прикордонної служби нелегальній міграції.

При цьому в обов'язки ОСОБА_4 входило: зустріти ОСОБА_3 та її малолітнього сина в обумовленому місці, надати приміщення для тимчасового перебування в прикордонно-контрольному районі, а в подальшому, діючи за вказівкою ОСОБА_2 безпосередньо супроводжувати останніх через державний кордон України в Словацьку Республіку у місці, яке було визначено останнім, а також у визначений ним проміжок часу.

З метою координації дій, а також підтримання зв'язку під час підготовки та вчинення злочину, ОСОБА_2 використовував телефонний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 телефонний номер НОМЕР_2.

10 червня 2013 року приблизно о 21 годині, діючи на виконання вказівки ОСОБА_2, ОСОБА_3, разом зі своїм сином прибула на автовокзал м. Ужгорода, де їх зустрів ОСОБА_4, який винайнявши легковий автомобіль НОМЕР_1, доставив їх до себе додому в АДРЕСА_2, надавши приміщення для тимчасового перебування вказаних осіб в прикордонному контрольованому районі. Очікуючи сприятливих умов та часу для для незаконного переправлення вказаних осіб Словаччину, ОСОБА_4 приблизно о 22 годині повідомив про своє прибуття ОСОБА_2, який зателефонував йому з телефонного номеру НОМЕР_3 на телефонний номер НОМЕР_2.

Надалі 11 червня 2013 року діючи за вказівкою ОСОБА_2, використовуючи темний час доби та дотримуючись правил конспірації, ОСОБА_4 та супроводжувані ним особи прослідували у напрямку державного кордону України, прибувши приблизно о 02 годині на ділянку, що розташована між прикордонною заставою «Гута» та спостережнею вежею. При цьому, під час перебування у вказаному районі, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4, якому в ході телефонної розмови дав вказівку щодо маршруту руху до державного кордону, а також повідомив про час та місце незаконного перети нання.

В подальшому, приблизно о 03 годині ОСОБА_2 в черговий раз зателефонував ОСОБА_4, який повідомив останньому про місце їх знаходження та напрямок у якому вони рухаються. Поряд з цим, в ході вказаної телефонної розмови ОСОБА_2 підтвердив, що кордон необхідно перетнути до 05 години ранку.

Рухаючись у напрямку державного кордону України, приблизно о 04 годині ОСОБА_4 та супроводжувані ним особи подолали лінію інженерно-технічних споруд, про що ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_2, після чого вони продовжили свій рух у напрямку українсько-словацького кордону.

Приблизно о 05 год.20 хв., під час слідування у напрямку 254 прикордонного знаку, що розташований на території сільської ради с. Кам'яниця, Ужгородського району, на відстані приблизно 5 метрів від лінії державного кордону України ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, було виявлено та затримано прикордонним нарядом ВПС «Гута» Чопського прикордонного загону.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому.

Пояснив, що дійсно за обставин, зазначених обвинуваченням вчинив інкримінований йому злочин.

Зокрема зазначив, що у червні місяці 2013 року до нього звернулася ОСОБА_3 з проханням організувати переправлення через державний кордон України в Словацьку Республіку її разом з малолітнім сином.

Для вчинення цих дій він залучив мешканця с. Гута Ужгородського району ОСОБА_4, який раніше проходив службу у прикордонному загоні в цій місцевості.

За його вказівкою 10 червня 2013 року у вечірній час ОСОБА_3 разом із сином прибули на вокзал м. Ужгорода, де їх зустрів ОСОБА_4, який завіз їх до себе додому в АДРЕСА_2.

Наступного дня, за його вказівкою ОСОБА_4 прослідував із ОСОБА_3 та її сином до кордону. Він в телефонному режимі пояснював їм маршрут руху, про час та місце, де слід перетнути кордон.

Приблизно о 04 годині ранку ОСОБА_4 та особи, яких він супроводжував подолали інженерно-технічні споруди, про що повідомили його по телефону.

В подальшому їх затримали.

У відповідності до ст. 349 КПК України суд визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Визначив необхідним провести допит обвинуваченого, дослідити докази, що характеризують його особу.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 332 ч.2 КК України, як незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини справи.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Пом'якшуючою покарання обставиною щодо обвинувачено є його щире каяття.

ОСОБА_2 є молодим за віком, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та матір, яка є пенсіонером, позитивно характеризується за місцем проживання.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 16.07.2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст. 332 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та іспитовим строком 3 роки.

Вказаний вирок підлягає виконанню самостійно.

З врахуванням даних щодо судимості, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Керуючись ст.ст.370,371,374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 332 КК України та призначити покарання - 5 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахувати з часу затримання - 01.02.2014 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави - 3428 грн. судових витрат.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Івашкович І.І.