ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2014 року Справа № 910/13652/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ", м.Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014
зі справи № 910/13652/13
за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр - СТБ", м.Київ (далі-Медіа Центр)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скім-Тревел", м. Київ (далі-Товариство)
про розірвання договору та стягнення 212401,29грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Наконечна Л.В., Шевченко Т.М.;
відповідача - Студзінський М.А.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року позивач звернувся з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просив розірвати договір про надання послуг щодо проживання в Іспанії, у м.Сіджес, на віллі "Cosa Bona", 30 (тридцяти) чоловік з 03.12.2011 по 17.12.2011, який укладений Товариством та Медіа Центром, а також стягнути з Товариства безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 190200,00 грн. та 22201,29 грн. процентів за користування цими коштами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Пригунова А.Б. - головуючий, судді Чебикіна С.О., Блажівська О.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 (колегія суддів у складі: суддя Мальченко А.О. - головуючий, судді Агрикова О.В., Жук Г.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати повністю рішення господарського суду першої інстанції від 29.01.2014, постанову апеляційного суду від 31.03.2014 та прийняти нове рішення, яким стягнути означені грошові кошти. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами, 18.11.2011 Товариством та Медіа Центром у спрощений спосіб було укладено договір, на виконання якого відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру № 0001 на суму 190200,00грн. без ПДВ за організацію проживання 30-ти працівників Медіа Центру в Іспанії у м.Сіджес на віллі "Cosa Bona" в період з 03.12.2011 по 17.12.2011, який 21.11.2011 був оплачений позивачем у повному обсязі.
Судами також встановлено, що, відповідно до пояснень позивача, Товариство не виконало взяті на себе договірні зобов'язання з надання послуг, вказаних у рахунку-фактурі від 18.11.2011 №0001, оскільки по прибутті до Іспанії у м.Сіджес розмістити працівників Медіа-Центру на віллі "Cosa Bona" виявилося неможливим, у зв'язку з чим Медіа Центр був вимушений розмістити своїх співробітників у готелі ННС CоVADONGA у м.Барселоні, місця в якому були заброньовані позивачем через ТОВ "АРТ-ТУР" на той же період часу для проживання 24 осіб (частини працівників позивача), що завдало незручностей у роботі усій знімальній групі телевізійної програми "Холостяк".
У цьому зв'язку, за твердженням позивача, Медіа Центр звернувся до Товариства з претензією від 29.02.2012 № 411/12/1, в якій пропонував повернути сплачені за рахунком-фактурою від 18.11.2011 №0001 грошові кошти в сумі 190200,00грн. через втрату інтересу до зобов'язання, яке відповідачем, на думку позивача, жодним чином не було виконано. Претензію відповідач залишив без задоволення, однак направив для підписання акт приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2011 № ОУ-0000003 на суму 190200,00грн. зі списком прізвищ групи проекту "Холостяк" (другий сезон), який позивач не підписав.
Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, Медіа Центр вказував на те, що, оскільки у визначені договором строки послуги відповідачем надані не були, останній безпідставно набув та користувався сплаченими за договором коштами. На думку позивача, відповідач повинен повернути їх Медіа Центру відповідно до статті 1212 ЦК України, а також сплатити проценти за їх користування на підставі статті 1214 ЦК України в сумі 22201,29грн. в період з 22.11.2011 по 07.06.2013.
Заперечуючи проти позову, Товариство вказувало на те, що воно є туристичним агентом, який, як суб'єкт підприємницької діяльності здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності. При цьому, отримавши від Медіа Центру 21.11.2011 згідно з виставленим рахунком 190200,00грн., того ж дня Товариство грошові кошти перерахувало ТОВ "ИСПАТУР" відповідно до виставленого останнім рахунку-фактури від 17.11.2011 №СФ-01451 на оплату обумовленого договором проживання туристів на віллі "Cosa Bona", яка розташована у м. Сіджес, Іспанія.
Товариство також зазначало, що ні 03.12.2011, тобто в день заселення працівників позивача на віллу в "Cosa Bona" у м. Сіджес, ні після спливу строку проживання в ній 17.12.2011 Медіа Центр претензій з приводу ненадання чи неякісного надання послуг з організації проживання його співробітників на означеній віллі не пред'являв, що, на думку відповідача, свідчить про належне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст.1212, 1214 ЦК України, дійшли правильного висновку про безпідставність поданого позову.
При цьому суди правильно виходили з того, що, оскільки між сторонами зі справи договір про надання туристичних послуг було укладено у спрощений спосіб, а грошові кошти Товариство отримало як оплату виконання робіт за договором, то ці кошти були набуті відповідачем за наявності правових підстав. А оскільки позивач, заявляючи про невиконання договірних зобов'язань відповідачем, ніяких доказів на підтвердження цієї обставини не подав, попередні судові інстанції, врахувавши вимоги ст.ст.43, 33 ГПК України, відмовили у задоволенні позовних вимог обґрунтовано.
Посилання позивача на заявлену за обставинами справи претензію як на єдиний доказ невиконання договірних зобов'язань відповідачем, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки сама по собі ця обставина не могла об'єктивно свідчити про достовірність наданих позивачем пояснень.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 зі справи № 910/13652/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Міжнародний медіа центр-СТБ" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Харченко