Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/2883/14-ц

Провадження № 2/270/1291/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Опалюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї.

Позивач ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, засобами поштового зв'язку надіслала суду телеграму, в якій підтримала заявлені вимоги про розірвання шлюбу та просила розглядати справу за її відсутності. /а.с.14,15/

У позовній заяві зазначено, що з 27 жовтня 1979 року позивач ОСОБА_1 перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки на побутовому ґрунті, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони з початку 2011 року припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання позивач дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе. Вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них, тому заперечує проти надання строку для примирення.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, залишивши їй після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_1».

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подав письмову заяву від 29 липня 2014 року, в якій повідомив суд про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову, та просив розглядати справу у його відсутність. /а.с.16/

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України ) встановив наступне.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 27 жовтня 1979 року у Калінінському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Донецька, актовий запис № 786. /а.с.6/

Подружжя неповнолітніх дітей від шлюбу не має.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з початку 2011 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Спору щодо місця проживання дітей або розподілу сумісно нажитого майна подружжя не має.

Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 174, 212, 213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 27 жовтня 1979 року у Калінінському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Донецька, актовий запис № 786, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «ОСОБА_1».

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева