ЄУН 267/3526/14-а
справа 2-а/267/111/14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2014 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Нетеса А.І.
представника відповідача Шевченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
25 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказувала на те, що вона віднесена до категорії дітей війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Натомість доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені її права. На підставі переліченого просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його зробити нарахування та провести виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, просила справу розглянути за її відсутності про що зазначила у позові.
Представник відповідача Шевченко О.В., яка діє на підставі довіреності, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївка з 31.12.2003 року, отримує пенсію за віком та має статус «дитина війни» у зв'язку з чим отримує відповідну надбавку з 09.07.2007 року. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ЗУ «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку і розмірах, визначених КМУ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Отже з прийняттям Верховною Радою України вказаного закону повноваження стосовно порядку та розміру виплат вказаній категорії громадян було делеговано Кабінету Міністрів України. 28.12.2011 року КМУ було прийнято постанову №1381 згідно якої підвищення до пенсії цій категорії громадян встановлено у розмірі 7% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таким чином позивачці з 01.01.2014 року підвищення до пенсії проводиться до положень вказаної Постанови КМУ та її розмір складає 66,43 гривень. За таких обставин вважала, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Суд встановлено, що ОСОБА_2, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, як така, що отримує пенсію за віком, що було визнано представником відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
За ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Внаслідок цього була відновлена редакція ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в первинній редакції, за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
На підставі ст. 7 згаданого Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України в редакції від 1 січня 2006 року.
Тому посилання представника відповідача на рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року є безпідставними, бо Законом України Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.
При цьому за п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Суд відхиляє посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», бо вищу юридичну силу над підзаконними актами, яким є зазначена Постанова КМУ № 1381, мають закони, яким є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі переліченого при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війни слід керуватися розміром надбавки, визначеним у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого розмір пенсії позивачці з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
За ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, крім іншого, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено на 2014 рік прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на особу, що втратила працездатність: з 1 січня - 949 гривень.
Враховуючи, що фактично позивачка отримує підвищення до пенсії у розмірі, визначеному п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», замість розміру, визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суд вважає встановленим, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі викладеного вмотивування шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язанням УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області провести позивачці нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
При цьому суд зазначає, що у заявлених позовних вимогам позивачем не обмежено кінцевим строком поновлення її порушених прав, внаслідок чого суд вважає за необхідне поновити порушене право на пенсійне забезпечення з 1 січня 2014 року по момент ухвалення судового рішення по справі, оскільки вирішувати наперед правовідносини, які ще не стали спірними, суд немає компетенції.
Згідно до ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового в розмірі 0,006 розміру мінімальної заробітної плати, що у гривневому еквіваленті становить 73,08 гривні.
На підставі зазначеного з державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки у розмірі 73,08 гривні, відповідно до ЗУ «Про судовий збір»
Керуючись ст. ст. 8-11, 116, 159, 160, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районні міста Макіївки про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2014 рік - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н НОМЕР_1, нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року по 24 липня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н НОМЕР_1 з державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: