ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 р.
| № 6/124 (20/253) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
за участю : представника ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - Смирного О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 р. по справі № 6/124 (20/253) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт" до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 178530, 41 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ВАТ "Кривбасрудоремонт" в липні 2005 р. звернувся з позовом до суду про стягнення з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 178530, 41 грн. заборгованості за договором підряду №806 від 08.05.2002 р.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2006 р. по справі №6/124 (20/253) /суддя : Коваленко О.О./ позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 112 168,46 грн. –основного боргу, 33029, 77 грн. –інфляційних, 23 095,77 грн. –річних, 10 263, 41 грн. –пені, 1 682,94 грн. –державного мита; 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу. В решті позову –відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 р. по справі №6/258 /судді: М.П.Неклеса, А.О.Логвиненко, О.М.Лисенко/ рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. залишено без змін, а апеляційна скарга ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.
В касаційній скарзі відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.05.2002 р. між ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та ВАТ "Кривбасрудоремонт" був укладений договір підряду №803, відповідно до умов якого, позивач зобов’язався, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та графіку робіт, виконати роботи по капітальному ремонту технологічного устаткування, а відповідач зобов’язався оплатити їх. Позивач виконав свої зобов"язання за даним договором, в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав належним чином, не розрахувався за виконані роботи в повному обсязі, в зв’язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 112 168, 46 грн.
Також, господарськими судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2005 р. порушено провадження по справі №Б/15/1/05 про банкрутство ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова мотивовані тим, що відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, про погашення заборгованості у розмірі 112 168, 46 грн. за виконані роботи, відповідачем суду надано не було.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Так, суди попередніх інстанцій, належним чином не з’ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.
Даний спір судами попередніх інстанцій розглянутий без врахування тих обставин, що відносно ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" порушена справа про банкрутство та без врахування особливостей Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені фактичні обставини, а саме: яка судова процедура банкрутства застосовувалась до відповідача на момент розгляду справи, чи є позивач кредитором ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в межах справи про банкрутство відповідача.
Отже, судом першої інстанції та апеляційної інстанції не виконані вказівки, які зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2006 р. по справі №20/253.
Таким чином, судами попередніх інстанції було порушено вимоги ст. 11112 ГПК України, відповідно до якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Крім того, мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції не відповідає її резолютивній частині. Так, в мотивувальній частині рішення зазначено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача, на підставі ст.625 ЦК України, 33029,77 грн. –інфляційних та 23 095,77 грн. –річних та стягнення пені в сумі 10 263,41 грн. - не підлягають задоволенню, а в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 33029, 77 грн. –інфляційних, 23 095,77 грн. –річних, 10 263, 41 грн. –пені.
Залишаючи рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, в порушення вимог ст.105 ГПК України, Дніпропетровський господарський апеляційний суд на зазначені вище обставини уваги не звернув та не врахував, що призвело до порушення вимог ГПК України при прийнятті постанови.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В порушення вимог ст. 84 ГПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N 11 “Про судове рішення” Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 24 квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992 року N 13, від 25 травня 1998 року N 15, оскаржуване судове рішення першої інстанції від 08.06.2006 р. належним чином не мотивоване та законодавчо не обґрунтоване.
За таких обставин, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 р., не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11110 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 р. по справі № 6/124 (20/253) скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.