АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження : 22ц/790/5178/14 Головуючий 1-ї інстанції - Горбунова Я.М.
Справа № 2-643/13190/13 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Пономаренко Ю.А., Швецової Л.А.
при секретарі - Каменської Д.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що у грудні 2007 року між Відкритим акціонерним товариством АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з яким останньому був наданий кредит в розмірі 2 644 000 доларів США на строк з 26 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 12,5% річних.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у червні 2008 року між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок, в якому розташовано 123 квартири, загальною площею 6 422,9 кв.м. по АДРЕСА_1.
Відповідно до умов цього договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Як стало відомо, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була відчужена квартира АДРЕСА_1 зазначеного будинку за вказаною адресою, власником якої стала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 від 22 жовтня 2009 року.
Починаючи з грудня 2008 року ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, розмір заборгованості за кредитним договором становить 3 664 801,99 доларів США та пені у розмірі 23 800 945,13 грн.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору позичальника ОСОБА_2 у загальному розмірі 3 664 801,99 доларів США та 23 800 945,13 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 26.12.2007 року між ПАТ „Укргазбанком" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від банку кредит в розмірі 2 644 000 доларів США, зі строком повернення до 25.12.2012 року, та сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі (а.с.10-15).
Матеріали справи також свідчать, що на забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 вказаного кредитного договору між ПАТ «Укргазбанк» та іпотекодавцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № 16/08-Б від 9 червня 2008 року, предметом якого відповідно пункту 2.1 Договору був житловий будинок літ.В-5 загальною площею 6 422,9 кВ.м. (в будинку розташовано 123 квартири), що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.16-21).
Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторам.
Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що боржником ОСОБА_2 належним чином грошові зобов'язання перед Банком не виконані, про що свідчить рішення Московського райсуду міста Харкова від 13.05.2010 року. (а.с.30-32).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ВАТ «Укргазбанк» визнано недійсним договір іпотеки 16/08-Б від 9 червня 2008 року (а.с.27-29).
Після зняття на виконання судового рішення заборони відчуження з предмету іпотеки квартира АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2009 року була продана ОСОБА_1 (а.с.109). Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 22.10.2009 року (а.с.110).
Доказів того, що вказаний договір купівлі-продажу в установленому порядку визнаний недійсним не надано, а тому є чинним на момент розгляду справи.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 4 квітня 2012 року скасовано заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року та ухвалено нове, яким в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «Укргазбанк» про визнання недійсним договору іпотеки 16/08-Б від 9 червня 2008 року відмовлено (а.с.33-37). Реєстрацію договору іпотеки в Державному реєстрі іпотек та реєстрацію заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон поновлено.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка набула право власності на іпотечне майно.
Такий висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується.
Посилання ОСОБА_1 на те, що спірна квартира зареєстрована за нею на цей час не на підставі договору купівлі-продажу, а на підставі договору дарування від 17 червня 2011 року правового значення не має, оскільки доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_1, в якому знаходиться спірна квартира, не перебуває в іпотеці суду не надано.
Відповідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 14.05.2012 року до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис на підставі Договору іпотеки 16/08-Б від 9 червня 2008 року про обтяження житлового будинку АДРЕСА_1 , із якого вбачається, що іпотекодавцями, тобто власниками цього майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а не ТОВ «Аліма-Т» як на це вказує ОСОБА_1 (а.с.22).
Наданий апелянтом екземпляр копії рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 року, який, як вбачається із його тексту, скачаний із єдиного реєстру судових рішень, в установленому порядку не завірений, не містить мокрої печатки, крім того із його тексту не вбачається між якими сторонами вирішувався спір відносно квартир АДРЕСА_1, чи набрало законної сили вказане рішення, а тому не може бути належним та допустимим доказом (а.с.211-214).
За таких обставин, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення по справі ухвалене районним судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді