Справа №11-212                                               Головуючий у суді 1-ї інстанції  Гресько В.А.

Категорія ст. 128   КК України                         Доповідач            Михайловський В.І.

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді                           Романова О.В.,

суддів:                                                   Михайловського В.І.,

Ткача С.О.

з участю: прокурора  Селюченко    І.І.

засудженого                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2008 року,

встановив:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець с Лозова    Астраханського    району Цілоноградської   області   Республіки Казахстан, проживаючий по АДРЕСА_1, не судимий,

засуджений за ст. 128 КК України на 1 (одна) рік обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком   на 1 ( один) рік.

Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід залишено попередній- підписка про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 ( п'ятсот ) гривень моральної шкоди.

2

Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 поблизу свого подвір'я на вул. Базарній, 7 у смт. Ємільчино Житомирської області на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин під час суперечки з ОСОБА_2, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, з необережності спричинив потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження під час того, як вона намагалася розборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, хапаючи заруки ОСОБА_1 Спричинені потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження потягли тривалий розлад її здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

В обгрунтування апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки він вину не визнавав, а суд, у свою чергу, не здобув доказів, що його дії стали причиною отримання потерпілою ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Також, на думку апелянта, суд необгрунтовано стягнув моральну шкоду на користь ОСОБА_3, оскільки він був лише свідком виниклих подій, матеріальних чи моральних збитків від злочину не зазнав, а суд, у свою чергу, необгрунтовано визнав ОСОБА_3 цивільним позивачем, оскільки будь-які відомості щодо прийняття ним спадщини від померлої матері відсутні.

На думку апелянта, суд неповно дослідив зазначені обставини справи та прийняв необгрунтоване рішення, не надавши належної оцінки доказам та не вивчивши реальні обставини справи.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який частково підтримав апеляцію засудженого та просив виключити з вироку стягнення накористь ОСОБА_3 500 гривень моральної шкоди, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Вина засудженого ОСОБА_1 в необережному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 підтверджена зібраними та дослідженими судом першої інстанції доказами : показами потерпілої ОСОБА_3, її заявою під час досудового слідства, свідків, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами відтворення обстановки та обставин події, висновком судово- медичної експертизи. Дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 128 КК України судом кваліфіковано вірно, у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для перекваліфікації дій засудженого, зміни чи скасування вироку суду в цій частині.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції допустив неповноту та однобічність дослідження наданих по справі доказів в частині можливості та порядку відшкодування, заподіяних потерпілій ОСОБА_3 матеріальних та моральних збитків: на загальну суму 1000 гривень.

З матеріалів кримінальної справи ( а.с. 22-23, 106,112) вбачається, що органами досудового слідства була притягнута в якості потерпілої ОСОБА_3

3

 та вона визнана цивільним позивачем відповідно на суми : 500 гривень завданої матеріальної шкоди та 500 гривень - моральної шкоди.

Під час судового розгляду справи судом першої інстанції отримана довідка про смерть потерпілої ОСОБА_3, після чого, без належного з'ясування необхідних обставин справи: наявності підтверджуючих документів щодо розміру завданих матеріальних збитків, встановлення юридичного статусу притягнутого у справі ОСОБА_2, наявності відомостей щодо можливого прийняття ним спадщини після смерті матері-ОСОБА_3 та інших підтверджуючих доказів, суд першої інстанції притягнув в якості потерпілого ОСОБА_2, стягнувши на його користь як матеріальну так і моральну шкоду відповідно на суми, 500 грн. та 500 грн. - з засудженого ОСОБА_1

У вироці суду відсутня будь-яка мотивація необхідності стягнення на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, з його змісту взагалі не зрозуміло у чому саме полягає спричинена злочином моральна шкода саме ОСОБА_2, який притягнутий в якості свідка по справі. У справі також відсутні будь-які розрахунки матеріальних збитків.

Таким чином, враховуючи допущену судом однобічність та неповноту судового слідства, тобто наявність порушень, передбачених ст.ст. 367 п.1, 368 КПК України , вирок суду в частині вирішення цивільного позову не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Суд вважає безпідставними посилання засудженого ОСОБА_1 на ті обставини, що не з його вини потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Наведені твердження повністю спростовуються здобутими, дослідженими та викладеними у вироці доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд не вбачає вагомих та обгрунтованих підстав щодо необхідності скасування вироку суду першої інстанції у повному об'ємі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд ,-

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2008 року в частині вирішення цивільного позову: про стягнення з засудженого ОСОБА_1 заподіяних злочином матеріальної та моральної шкоди - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства у той же суд в іншому складі.

В решті вирок залишити без зміни.