Справа № 11 - 770 / 2007                                     Головуючий у суді 1-ої інстанції Волкова Н.Я.

Категорія ст.121 ч.2,125 ч.1 КК України                Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С.В.

УХВАЛА

Іменем   України

25 березня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді................................................ Мельничук Н.М.,

суддів....................................................... Широкопояса Ю.В. і Яковлева С.В.,

з участю

прокурора................................................................... Воронухи Д.С.,

та засуджених............................................... ОСОБА_2 і ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 серпня 2007 року,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженка села Кожухівка Коростенського району Житомирської області, громадянка України, з середньою освітою, непрацююча, розлучена, раніше судима :

-02.02.1998 р. за ст.142 ч.3 КК України 1960 року на 6 років розбавлення волі з конфіскацією майна ; -11.06.2004 р. за ст.ст.121 ч.1, 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, засуджена за ст.121 ч.2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 червня 2004 року і остаточно засудженій ОСОБА_1 визначено покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженою ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 17 серпня 2006 року та зараховано у строк відбуття нею покарання час її перебування під вартою з 02 квітня 2004 року по 11 червня 2004 року.

 

2

Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 на користь Коростенської центральної міської лікарні 91 (дев'яносто одну) грн. 17 коп. заподіяної шкоди.

Цим же вироком також визнані винними та засуджені:

1.   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженець с. Чигирі Коростенського р-ну, не судимий в силу ст.89 КК України, проживаюча в АДРЕСА_1, за ст.125 ч.1 КК України до покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, які з врахуванням його перебування під вартою по даній справі з 17 серпня 2006 року перераховано відповідно до вимог ст.72 КК України на 25 (двадцять п'ять) днів позбавлення волі і його звільнено від призначеного покарання у зв'язку з його повним відбуттям ; запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 змінено із тримання під вартою на підписку про невиїзд і його звільнено з-під варти із залу суду ;

2.   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженка с.

Кожухівка Коростенського р-ну, раніше не судима, проживаюча в АДРЕСА_1, за ст.125 ч.1 КК України до покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, які з врахуванням її перебування під вартою по даній справі з 17 серпня 2006 року перераховано відповідно до вимог ст.72 КК України на 25 (двадцять п'ять) днів позбавлення волі і її звільнено від призначеного покарання у зв'язку з його повним відбуттям ; запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_3 змінено із тримання під вартою на підписку про невиїзд і її звільнено з-під варти із залу суду.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, 10 серпня 2006 року між 10-ою та 18-ою годинами ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, на грунті раптово виниклої неприязні до ОСОБА_4, яка була викликана тим, що ОСОБА_4 не виконала прохання ОСОБА_2 про придбання для них спиртних напоїв, почали по черзі наносити останній удари.

ОСОБА_2, підійшовши до ОСОБА_4, умисно наніс їй один удар долонею руки по обличчю, заподіявши їй при цьому тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці в ділянці нижньої повіки лівого ока, які відносяться до категорії легких, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Від отриманого удару та впала на підлогу і при цьому отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній треті правої сідниці, які також відносяться до категорії легких, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.

ОСОБА_3, підійшовши до ОСОБА_4, нанесла тій удар рукою по плечах та декілька ударів ногами по нижніх та верхніх кінцівках, при цьому тілесні

 

3

ушкодження у вигляді двох синців на правій поверхні правого плеча, чисельних синців по всіх нижніх кінцівках, трьох синців по зовнішньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, які відносяться до категорії легких, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.

ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_4 та приєднавшись до дій ОСОБА_3, нанесла ОСОБА_4 декілька ударів ногами по тулубу та руками по її обличчю. Після цього ОСОБА_1 взяла ОСОБА_4 за волосся на голові та почала витягувати потерпілу з будинку. При цьому вона декілька разів вдарила потерпілу життєво важливим органом - головою, об підлогу та поріг. Витягнувши ОСОБА_4 за поріг, вона нанесла її головою сильний удар об своє коліно, заподіявши при цьому потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, крововиливів під кон'юнктиву очей, крововиливів у м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в лобній та потиличній областях, геморагічного забою головного мозку та субарахноїдальних і субдурального крововиливів, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя та здоров'я, в момент заподіяння, що потягли за собою смерть потерпілої.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо всіх засуджених, а справу направити на новий судовий розгляд, так як вважає його надто суворим щодо себе (а.с.392-393).

На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що на протязі досудового слідства вона свою вину не визнавала і давала правдиві показання щодо спричинених нею тілесних ушкоджень ОСОБА_4 - удар в область лобу, від якого та впала горілиць, вдарившись головою об підлогу (а.с.67-68, 151-152, 179-180). Потерпілу ж лише декілька разів вдарила по обличчю щоб привести її до свідомості. Не наносила ударів, від яких могла статись смерть ОСОБА_4.

В судовому засіданні вона оговорила себе, визнавши вину за ст. 121 ч.2 КК України, під тиском та погрозами ОСОБА_2 і його співмешканки ОСОБА_3. Погрозу ОСОБА_2, який сказав, що у разі не взяття нею всієї вини на себе він задушить її прямо в залі судових засідань, вона сприймала реально. У разі виконання нею сказаного у них не буде кваліфікуючої ознаки -вчинення злочину групою осіб, він же зі своєю співмешканкою в подальшому будуть допомагати їй в місцях позбавлення волі, а після звільнення допоможуть їй грошима та житлом.

Раніше вона не мала змоги заявити про це, так як їх возили разом, а в ІТТ Коростенського РВ вона перебувала в одній камері з ОСОБА_3. Про погрози і тиск вона повідомила свого захисника - ОСОБА_11, але той повідомив її, що вже запізно це робити.

Як далі зазначає автор апеляції, насправді обставини справи склались по іншому. Дійсно у той день вона перебувала в квартирі ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Коли прийшла ОСОБА_4, то її направили за горілкою домашнього виробництва. ОСОБА_4 довго не було, а коли вона повернулась, то поклала гроші і повідомила, що горілки немає. Після цього ОСОБА_2 наніс удар кулаком в голову ОСОБА_4, від якого та майже впала, але втрималась і начебто присіла. Далі ОСОБА_2 наніс потерпілій ще один удар по обличчю, від якого та впала на підлогу, вдарившись головою об підлогу. При цьому у неї з лівого кутка роту  пішла кров.  Тоді  ОСОБА_3 нанесла ногами  удари  по  голові

 

4

ОСОБА_4. Вона ж злякалась і підбігла до останньої, намагалась підвести її і почала сильно бити її по обличчю щоб розтормошити її. Далі вона взяла відро з водою і обмила ОСОБА_4. Після цього вони з ОСОБА_3 підняли потерпілу, та прийшла до тями і просила викликати швидку допомогу. У зв'язку із запереченнями ОСОБА_2 вони вивели ОСОБА_4 на вулицю і вона пішла. ОСОБА_2 же наніс їй удар кулаком в обличчя, пригрозивши їй, щоб вона .мовчала. Отримане тілесне ушкодження було зафіксовано при її медичному огляді в тюрмі № 8.

Звертає також увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 зловживає спиртним і коли вип'є, то не контролює себе. Двічі у 2006 році йому вже вдавалось уникнути кримінальної відповідальності після заподіяння тілесних ушкоджень дочці сусідки на ім'я ОСОБА_12 та іншій жінці, якій вибив праве око.

Апелянт також зазначає, що суд не допитав всіх свідків по справі і безпідставно взяв до уваги показання підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, які оговорили її.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлева С.В., пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала подану нею апеляцію з мотивів, наведених у ній, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення поданої апеляції, думку прокурора Воронухи Д.С., який вважав апеляцію засудженої безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів.

З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженої, які наведені у вироку, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.

Так, під час досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_1, яка свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнавала повністю, хоча давала непослідовні показання про фактичні обставини заподіяння нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 (а.с. 179-180, 358зв.-360зв.).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо про те, що вона із іншими особами когось побила /„ото дали!"/ (а.с.364зв.). Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що при особистому спілкуванні від ОСОБА_4 їй стало відомо, що останню „...побила якась жінка..." (а.с.367). Свідку ОСОБА_10 зі слів ОСОБА_4 стало відомо, що тілесні ушкодження їй заподіяла ОСОБА_1 (а.с.369зв.). У розмові зі свідком ОСОБА_5 ОСОБА_1 повідомляла, що вона та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 побили ОСОБА_4 і при цьому ОСОБА_1 казала, що била ОСОБА_4

 

5

коліном по обличчю (а.с.54, 370зв.). Останню обставину підтвердила сама ОСОБА_1 в судовому засіданні, що також вбачається із показань ОСОБА_3 (а.с.372зв.-373).

Відповідно до висновку експерта № 201 від 09 листопада 2006 року при дослідженні трупа ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження : в ділянці нижніх повік обох очей по одному симетричному синцю невизначеної форми, * нерівномірно виражені синюшно зеленуватого кольору розмірами від 5 х 6 см до 7 х 7 см ; крововиливи вогнищеві під кон'юнктиву обох очей червоного кольору ; в ділянці лоба по центру з переходом в ліву лобно-скроневу ділянку подібний синець невизначеної форми розміром 10 х 11 см ; в ділянках перенісся, спинки носу подібні два синця невизначеної форми розміром 1 х 2 і 2 х 2,1 см ; в ділянці лівої щоки подібний синець невизначеної форми розміром 8 х 13 см ; в ділянці підборіддя з переходом на передню поверхні шиї подібний синець невизначеної форми розміром 8 х 11 см ; в ділянці правої щоки синець подібного характеру розміром 3 х 4 см ; на верхній та нижній губі правого та лівого кута синець невизначеної форми синюшно зеленуватого кольору розміром 7 х 3 см ; по передній поверхні шиї подібний синець невизначеної форми розміром 8,7 х 11 см; по зовнішній поверхні с/3 правого плеча два синця невизначеної форми характеру вище описаних розмірами 4 х 2,7 і 2 х 1 см ; по зовнішньо-внутрішнім поверхням правого передпліччя в середніх і нижніх третинах три круглястих синця невизначеної форми синього кольору розмірами від 1 х 1 до 1 х 0,5 см ; в проекції правої молочної залози синець невизначеної форми блакитного кольору розміром 1 х 1 см ; в зовнішній поверхні нижньої третини правої сідниці наявний синець невизначеної форми синюшного кольору розміром 2 х 2 см ; по зовнішній поверхні лівого плеча в середніх і нижніх третинах круглястої форми чотири синця невизначеної форми подібного кольору розміром від 1 х 0,5 до 0,5 х 1,5 см, 0,5 х 0,5 см, 0,5 х 2 см ; по всім поверхнях у всіх третинах нижніх кінцівок численні синці невизначеної форми від фіолетово-зеленого до коричнюватого кольорів розмірами 2 х 2 до 3 х 5 см ; на внутрішніх покровах голови з внутрішньої поверхні наявні вогнищеві масивні крововиливи темно-червоного кольору в проекції післяопераційних ран, в лобній області справа, в потиличній справа і зліва ледве розмежовані між собою ; м'яка мозкова оболонка волога, не блискуча з вираженим набряком, судини її помірного нерівномірного кровонаповнення з масивними темно-червоного кольору в області обох півкуль ; на поверхні обох півкуль справа і зліва, під твердою мозковою оболонкою наявний масивний крововилив (субдуральний) у вигляді пухнастого темно-червоного згортка крові вагою до 250 мл, не спаяного з твердою оболонкою, який значно здавлює тканину мозку. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок багаторазової дії твердих тупих предметів, індивідуальної особливості яких встановити неможливо. Одномоментне утворення даних тілесних ушкоджень при умові падіння людини з вертикального положення тіла на горизонтальну поверхню маловірогідно. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми : геморагічного забою головного мозку ; субарахноїдальних крововиливів ; субарахноїдального крововиливу, який ускладнився набряком і здавленням головного мозку (а.с.205-207).

 

6

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину обгрунтовані сукупністю досліджених і належним чином оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам справи.

Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі докази у їх сукупності та належно оцінивши їх, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.121 ч.2 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності зі ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винної, та обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання, і колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Посилання засудженої ОСОБА_1 в апеляції на вимушене визнання нею вини у вчиненні інкримінованого їй злочину у зв'язку з тиском і погрозами засудженого по даній справі ОСОБА_2 безпідставні, так як : не відповідають об'єктивним даним справи, відповідно до яких ОСОБА_1 визнавала себе винною повністю не тільки у судовому засіданні, але й на досудовому слідстві, применшуючи свою роль у скоєному ; ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні також не підтверджували як свою, так і причетність ОСОБА_1 до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ; захист підсудної ОСОБА_1 був належним чином забезпечений за її ж клопотанням.

Твердження засудженої ОСОБА_1 в апеляції про інші обставини події злочину, як і оцінка засудженої показань підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, колегія суддів вважає способом свого захисту і не приймає до уваги, так як це спростовується об'єктивними доказами у справі, яким суд дав належну оцінку у вироці.

Оцінка і характеристика засудженою ОСОБА_1 особи засудженого ОСОБА_2, який начебто вчинив інші злочини, не має будь-якого відношення до даної справи і є її суб'єктивною думкою, оскільки суд розглянув справу відповідно до вимог ст.275 КПК України - в межах пред'явленого обвинувачення, а наведене нею в апеляції є лише припущенням.

Суперечить матеріалам справи посилання апелянта про те, що судом не допитані всі свідки по справі, так як всі свідки, які зазначені у додатку до обвинувального висновку, були допитані судом. Клопотань учасників процесу про виклик додаткових свідків не надходило, що вбачається із протоколу судового засідання, на який зауважень не було подано.

Разом з тим, за клопотанням прокурора в судовому засіданні 29 серпня 2007 року був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_13, якою був даний висновок № 201 від 09 листопада 2006 року (а.с.373, 374-374зв.).

Будь-які об'єктивні дані про тиск і погрози ОСОБА_1 з боку підсудного ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Не вбачаючи підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

 

7

ухвалила:

апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, ; вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від З серпня 2007 року щодо неї ж - без зміни.