У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кеміня М.П., Куштана Б.П., при секретарі Гаврилко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 червня 2014 року про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.12.2013 року провадження у даній справі відкрито.

Під час розгляду справи судом виявлено, що позовна заява підписана представником позивача раніше, ніж йому видано довіреність.

У зв'язку з цим ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2014 року позовну заяву Банку залишено без розгляду, оскільки заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Не погодившись із цією ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності Відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Виходячи зі змісту п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції, встановивши, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених ст. 119 ЦПК України, не вправі був без надання позивачеві строку для усунення недоліків одразу залишати позовну заяву без розгляду.

До того ж, відповідно до вимог ч. 8 ст. 119 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Зі змісту наведеної норми видно, що документ, який підтверджує повноваження додається представником позивача саме при поданні позовної заяви.

Згідно штампу вхідної кореспонденції позовну заяву подано безпосередньо до місцевого суду 05.12.2013 року.

При поданні позовної заяви до неї одночасно додано чинну на такий момент довіреність, видану від імені юридичної особи 15.11.2013 року.

Отже повноваження представника позивача на ведення справи були підтверджені належним чином.

Крім цього, довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, і навіть у випадку наступного схвалення цього правочину особою, яку представляють (ч. 2 ст. 241 ЦК України), така створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

На дані обставини місцевий суд уваги не звернув, тому ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду визнати законною не можна.

За таких обставин ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 червня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: