ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 липня 2014 року м. Київ В/800/3280/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. - судді-доповідача,

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Моторного О.А., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року у справі № 2а-6931/10/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

в с т а н о в и в :

Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року, якою касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 7.7.2 п. 7.2, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2009 року № К-5582/07 та від 9 серпня 2011 року № К/9991/4856/11.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

М.І. Костенко

О.А. Моторний

А.О. Рибченко