Справа № 419/7602/12

Провадження № 2/204/1720/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

за участю представника позивача: Графченко І.А.

за участю представника відповідача: ОСОБА_2

за участю відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Друга державна нотаріальна контора про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Друга державна нотаріальна контора про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, в якому просив визнати недійсним договір купівлі продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці розміром 536 кв.м., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці розміром 536 кв.м., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7; визнати незаконним зняття обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме об'єкту нерухомості - домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м.; витрати по справі покласти на відповідачів. В обґрунтування позову вказав, що 26 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/133713/3178/74, згідно п.п.1.1-1.4 якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 265257 доларів США строком на 240 місяців з 26 липня 2007 року по 25 липня 2027 року, а відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,00% річних, відповідно до графіку погашення кредиту. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, видавши кошти у розмірі 265257 доларів США готівкою відповідачу-1. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 26 липня 2007 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір іпотеки № 7741/3178/305653, відповідно до якого позивачу в іпотеку передано нерухоме майно: домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці розміром 536 кв.м. Договір іпотеки належним чином посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 5877, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 Відомості щодо обтяження предмета іпотеки були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 27.07.2007 року за № 13661916. 24.09.2012 року позивачу стало відомо, що 25.04.2012 року Другою державною нотаріальною конторою м. Дніпропетровська без відома іпотекодержателя було знято заборону на відчуження об'єкту нерухомості на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2012 року. Як стало відомо позивачу, 01.06.2012 року іпотечне майно було продано ОСОБА_3 (відповідач-2), а в подальшому, 11.07.2012 року - ОСОБА_7 (відповідач-3). 24.09.2012 року співробітники Банку звернулися до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з метою повідомлення номеру справи та судді для отримання копії рішення суду, на підставі якого було знято заборону відчуження об'єкту іпотеки, однак співробітник канцелярії повідомив, що така цивільна справа в суді відсутня. Згідно п.5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотеко держателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законодавством. Тобто, лише нотаріус, який накладав заборону може її зняти при отриманні відповідного пакету документів. Однак, в даному випадку накладав заборону на відчуження об'єкту іпотеки нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, а зняття заборони було здійснено Другою державною нотаріальною конторою на підставі неіснуючого рішення суду. Згідно п. 4.1.4 Договору іпотеки, іпотекодержателю забороняється відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язання з боку третіх осіб (зокрема: не передавати його в оренду, найом, не передавати в наступну заставу, тощо), не надавати довіреність на виконання та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотеко держателя. Позивач згоди відповідачу-1 на відчуження предмета іпотеки не надавав. Таким чином, відповідачу-1 було достеменно відомо про заборону відчуження об'єкту іпотеки, однак, домоволодіння АДРЕСА_1, знято з обтяження та двічі реалізовано. На сьогоднішній день, відповідач-1 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість в розмірі 304074,01 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 430 463 грн. 56 коп. Зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомості, та подальша реалізація предмету іпотеки позбавляє позивача можливості задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Також суду повідомила, що відповідач-1 не погасила заборгованість з кредитним договором і не отримала згоду іпотекодержателя на відчуження об'єкту іпотеки. Друга державна нотаріальна контора м. Дніпропетровська порушила свої зобов'язання щодо зняття обмежень, оскільки вони не накладали заборону на об'єкт іпотеки.

У судовому засіданні 07.07.2014 року представник позивача ОСОБА_10 суду пояснив, що кредитні зобов'язання не виконані. Банком відповідачу -1 ніякий лист за № 1280 від 15.05.2012 року, про повне виконання відповідачем-1 зобов'язань по кредитному договору не надавався, про що було 18.03.2013 року внесено до ЄРДР відомості про порушення кримінального провадження і ОСОБА_6 було повідомлено про підозру. Для проведення досудового розслідування необхідно взяти зразки підпису ОСОБА_6, проте, це неможливо оскільки вона перебуває у розшуку на території України, а також відносно неї оголошено розшук Інтерполом. Також, зовсім недавно стало відомо про те, що Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було 30.11.2012 року ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість по кредитному договору № 014/3144/153540/82 від 26.07.2007 року в сумі 2350970 грн. 22 коп. та судові витрати по справі у розмірі 3 219 грн. 00 коп. Рішення набрало чинності 11.12.2012 року.01.04.2013 року було видано виконавчий лист.

У судове засідання відповідач-1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомила.

У судовому засіданні представник відповідача-1 ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що 26 липня 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір іпотеки. 25.05.2012 року ОСОБА_6 було видано довіреність на ім'я ОСОБА_11 на представництво інтересів у будь-яких банківських установах. На підставі зазначеної довіреності було сплачено банку залишок кредитної заборгованості та надано Банком дозвіл на зняття арешту на заставлене майно. Пунктом 6 договору іпотеки передбачено, що договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не змінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодавцем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Таким чином, після відчуження (реалізації) ОСОБА_6 вищевказаного домоволодіння, згідно п. 6 Договору іпотеки договір припиняє чинність. Враховуючи, що Банком була знята заборона на відчуження предмету іпотеки, використовуючи своє право власності, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу було відчужено домоволодіння АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами разом із земельною ділянкою площею 536 кв.м. ОСОБА_6 на час відчуження домоволодіння мала всі необхідні правовстановлюючі документи, які підтверджували її право власності, а саме: договір купівлі-продажу між ОСОБА_12 і ОСОБА_6, посвідчений 26.07.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 5872; витяг з державного реєстру правочинів № 4352318 від 26.07.2007 року та реєстром в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 13.09.2007 року, реєстраційний № 11644923. Вважає, що договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці 536 кв.м. між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладений дотримуючись загальних вимог ст. ст. 655, 656-659 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, додержання яких є необхідним для здійснення правочину. Також вказала, що позивачем було невірно вибрано спосіб захисту свого порушеного права, оскільки згідно Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Тому вважає. що у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_6. яка їй доводиться донькою, на час укладання договору купівлі-продажу була власником домоволодіння АДРЕСА_1. Домоволодіння вона придбала за 150 000 доларів США. Договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_13 01 червня 2012 року та зареєстрований за № 1198. Гроші у сумі 962957 грн. ОСОБА_6 отримала готівкою в день підписання договору. Продавець жодних перешкод, щодо фактичного отримання нею домоволодіння не заявляла. Крім того, правочин пройшов державну реєстрацію в КП «ДБТІ» 07 червня 2012 року. 11 червня 2012 року вона уклала договір купівлі-продажу даного домоволодіння з ОСОБА_7 Вважає, що не існує жодних підстав для визнання правочинів недійсними, так як дотримані всі вимоги законодавства. Після того, як придбала домоволодіння з'ясувалося, що для того, щоб оздобити домоволодіння слід витратити багато коштів, у зв'язку з чим, вона вирішила продати домоволодіння. Про існування кредитного договору між Банком та відповідачем -1 вона знала. У неї четверо дітей. На запитання головуючого, де вона взяла такі кошти, відповідати відмовилася. Також вказала, що її зятем гроші банку були віддані. У неї нічого немає. Куди банк подівав кошти вона не знає. Нотаріус зняла заборону на об'єкт іпотеки на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, а не на підставі довідки Банка про погашення кредитної заборгованості.

У судовому засіданні представник відповідача - 3 ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Суду пояснила, що 11.07.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна. Посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 5416. Згідно зазначеного договору ОСОБА_7 придбала у власність домоволодіння АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_7 зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.07.2012 року за № 11644923. На момент продажу, нерухоме майно під арештом не значилося. Були відсутні будь-які права чи обтяження щодо нього з боку третіх осіб, про що зазначено у п. 1.4 договору. Продавець ОСОБА_3 гарантувала, що нерухоме майно під забороною (арештом) та в іпотеці (заставі) не перебуває, внаслідок продажу нерухомого майна не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб. Обтяжень, а також будь-яких прав щодо майна у третіх осіб як в межах так і за межами України немає. Згідно п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно п.1.5 договору, така перевірка нотаріусом ОСОБА_14 проведена була, та перевіркою встановлено, що під забороною відчуження (арештом), згідно з довідкою Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 11.07.2012 року за № 36860811, домоволодіння не перебуває, податкова застава відсутня. Таким чином, на час придбання об'єкту нерухомості ОСОБА_7 він був вільний від будь-яких обтяжень, застережень чи заборон. Відповідач - 3 правомірно набула право власності на спірне домоволодіння на підставі цивільно-правової угоди, відповідність законодавству та можливість укладення якої була перевірена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 відповідачу -3, до моменту вручення копії позовної заяви, не було нічого відомо, ані про кредитні правовідносини між позивачем та відповідачем -1, ані про іпотечні зобов'язання, ані про будь-які претензії позивача на майно. Твердження позивача про те, що заборону на відчуження об'єкту нерухомості було знято без відома іпотекодержателя на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2012 року не відповідають дійсності, оскільки заборона на відчуження домоволодіння була знята на підставі листа директора Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Малашенко Г.Ф. № 1280 від 15.05.2012 року. Згідно змісту зазначеного листа, позивач просить зняти заборону відчуження з домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тим самим надаючи згоду на подальше відчуження домоволодіння його власником - відповідачем -1. Крім того, як вбачається з наданих позивачем до суду копій документів, а саме, листа на ім'я прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська вих. № 114-14-0-00/338 від 29.01.2013 року за підписом начальника управління пізнього збору заборгованості роздрібних клієнтів Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Бараник О.В., кредитні зобов'язання відповідачем-1 виконані в повному обсязі, про що зроблена позначка «кредит погашено в повному обсязі 15.05.2012 року» за підписом начальника Катеринославського відділення банку ОСОБА_9 Договори купівлі-продажу спірного домоволодіння між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, укладений 01.06.2012 року та договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, укладений 11.07.2012 року були укладені після зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомості та за фактичної згоди позивача на відчуження. Також суду вказала, що ОСОБА_7 не була знайома з ОСОБА_3 та взагалі не була знайома з ОСОБА_6 Згідно договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ціна нерухомого майна складає 1 302 859 грн., що є еквівалентом суми 163 000 доларів США. У спірному домоволодінні мешкає ОСОБА_7 зі своїм чоловіком. Оскільки даний будинок на момент його придбання був без оздоблення, то відповідач-3 зі своїм чоловіком його оздобили. Оскільки основне зобов'язання було припинено його виконанням, а отже і обтяження предмета іпотеки повинно бути припинено.

У судове засідання приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У судове засідання представник другої державної нотаріальної контори не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Вислухавши представника позивача, відповідача - 2, представника відповідача -3, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 1.3 нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», погодженого Національним банком України 04.11.2009 року та зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 05.11.2009 року, найменування Банку з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

Також, у судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 014/133713/3178/74. Відповідно до п.1.1 - 1.4 кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 265257 доларів США на строк 240 місяців з 26.07.2007 року по 25.07.2027 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 13 відсотки річних.

Також, 26 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки № 7741/3178/305653, відповідно до п.1.1 якого, цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/133713/3178/74 від 26.07.2007 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умови якого Іпотекодавець зобов'язаний в строк до 25.07.2027 року повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 265257 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на момент укладення даного договору складає 1 339 547 грн. 85 коп., сплатити проценти за користування ним, згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором. Пунктом 1.2 договору іпотеки передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 26.07.2007 року за реєстровим № 5872. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці розміром 536 кв.м. з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами в цілому розташовані: Б-2 - житловий будинок, цегла, загальна площа 267,9 кв.м., житлова площа - 71, 4 кв.м., І-огорожа. Загальна вартість предмета іпотеки, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15162743 від 09.07.2007 року, виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» складає 408549 грн. 00 коп. Сторони визначили загальну вартість предмета іпотеки у розмірі 312067, 13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на момент укладання договору складає 1 575 939 грн. 00 коп. (п.1.3 договору іпотеки). Пунктом 1.4 договору іпотеки передбачено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця. Також, п.2.1.3 договору іпотеки передбачено, що предмет іпотеки не підлягає вилученню, до нього не пред'явлені і не можуть бути пред'явлені майнові позови, пов'язані з його вилученням. Згідно п. 2.1.5 договору іпотеки, будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметом іпотеки чи правами на його отримання незалежно від строків виконання цих вимог. Згідно п. 4.1.4 договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб, не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від Іпотекодержателя. Статтею 6 договору іпотеки передбачено, що договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань по даному договору та всіх додаткових угод до нього. Право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не змінив, або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття Іпотекодаржателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 5877.

26 липня 2007 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 536 кв.м. з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами в цілому розташовані: Б-2 - житловий будинок, цегла,загальна площа 267,9 кв.м., житлова площа - 71, 4 кв.м., І-огорожа.

Згідно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, 26 липня 2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 був зареєстрований правочин, а саме договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 536 кв.м. з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами в цілому розташовані: Б-2 - житловий будинок, цегла, загальна площа 267,9 кв.м., житлова площа - 71, 4 кв.м., І-огорожа, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6.

26 липня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було накладено заборону на відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

13 вересня 2007 року, на підставі рішення про реєстрацію права власності, домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної власності належало ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 2 ст. 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

01 червня 2012 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 536 кв.м. На присадибній ділянці розташовано: Б-2 - житловий будинок, цегла, загальна площа 267,9 кв.м., житлова площа - 71, 4 кв.м., І, 1-10-споруди. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровано за № 1198.

Пунктом 6 даного договору обумовлено, що продавець стверджує, що вказане домоволодіння у спорі та під забороною (арештом), в податковій заставі не перебуває. Обтяжень та будь-яких прав у третіх осіб щодо домоволодіння як в межах, так і за межами України немає.

Згідно п. 7 договору купівлі-продажу від 01 червня 2012 року, сторони стверджують, що даний договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в даному договорі.

11 липня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння № 73 з відповідними господарськими будівлями і спорудами разом із земельною ділянкою площею 536 кв.м., кадастровий номер якої 1210100000:07:326:0062, розташований в АДРЕСА_1. Згідно п. 1.5 даного договору, під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 11 липня 2012 року за № 36860811, домоволодіння не перебуває, податкова застава відсутня. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі за № 5416.

27 липня 2012 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було прийнято рішення про реєстрацію приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі листа від 15.05.2012 року за вих. № 1280, підписаного директором Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Малишенко Г.Ф., про повне виконання фізичною особою ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 014/133713/317874 від 26 липня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було знято заборону на відчуження та виведення предмету іпотеки із державного реєстру іпотек з домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Статтею 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 року за № 282/20595, яка діяла на час здійснення нотаріальних дій з приводу зняття заборони на відчуження, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду;в інших випадках, передбачених законом. У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов'язання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо. Про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора. Повідомлення судових або слідчих органів та органів державної виконавчої служби про зняття арешту залишається у матеріалах нотаріальної справи.

Даний перелік підстав є вичерпним. Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

Нотаріус другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Карпухіна Л.Ф. вилучила обтяження об'єкта нерухомого майна та вилучила запис з Державного реєстру іпотек щодо предмету Іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1 без переконання, що приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 позбавлена можливості вчиняти дану нотаріальну дію.

Крім цього, нотаріус другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_21 не направила повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона, а отже нотаріус другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори не мала підстав вилучати обтяження об'єкта нерухомого майна та вилучати запис з Державного реєстру іпотек щодо предмету Іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1.

Тому слід, визнати незаконним зняття обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме об'єкту нерухомості - домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м.

Також, у судовому засіданні було встановлено, що 30.11.2012 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення, згідно якого стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/3144/153540/82 від 26.07.2007 року в сумі 2350970 грн. 22 коп. дане рішення набрало чинності 11.12.2012 року. 01.04.2013 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором не виконала.

Факт невиконання зобов'язання за кредитним договором також підтверджується випискою по рахунку.

Статтею 9 Закону України «Про іпотеку», редакції якої діяла на час вчинення правочину, Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки Іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно.

Частиною 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 4.1.4 договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб, не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від Іпотекодержателя.

З листа начальника управління пізнього збору заборгованості роздрібних клієнтів Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Бараник О.В. адресованого на ім'я прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 29.01.2013 року за № 114-14-0-00/338 вбачається, що 15.05.2012 року повідомлення директора Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» за № 1280 про погашення ОСОБА_6 зобов'язань по кредитному договору № 014/133713/3178/74 від 26.07.2007 року не видавалося. Крім цього, у книзі вихідної кореспонденції ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» вихідний номер 1280 значиться з іншою датою, а саме: 26.04.2012 року та зареєстрований інший банківський документ. На повідомленні приватному нотаріусу за вих.. № 1280 від 15.05.2012 року підпис директора ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» не відповідає дійсному підпису, а також, на кредитному договорі позначка «кредит погашено у повному обсязі 15.05.2012 року» підпис начальника Катеринославського відділення ОСОБА_9 також не відповідає дійсності.

Що стосується листа від 15.05.2012 року за вих. № 1280, підписаного директором Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Малишенко Г.Ф., про повне виконання фізичною особою ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 014/133713/317874 від 26 липня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» та прохання зняти заборону відчуження та внесення предмету іпотеки із державного реєстру іпотек з домоволодіння АДРЕСА_1, то Ленінським РВ Дніпропетровського МУ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області порушено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012049990000001 від 23.11.2012 року та повідомлено про підозру - ОСОБА_6.

Тобто, зняття заборони та виведення предмету іпотеки із державного реєстру іпотек з домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проведено на підставі підроблених документів, що свідчить про незаконність такого зняття заборони відчуження.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, ОСОБА_6 всупереч вимогам ст. 586 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про іпотеку» та в порушення умов іпотечного договору здійснила відчуження предмета іпотеки без попередньої згоди Іпотекодержателя, тому слід визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 01 червня 2012 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 1198.

В той же час, ч. 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин, договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 01 червня 2012 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 1198 є недійсним, тому ОСОБА_3 не набула право власності на дане домоволодіння і не мала права розпоряджатися даним майном.

Враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивач не є власником майна, договір іпотеки № 7741/3178/305653 від 26 липня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 5877, на сьогодні є чинним, судом недійсним або припиненим не визнаний, а угоди від 01 червня 2012 року та 11 липня 2012 року обмежують право позивача як Іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за кредитною угодою, необхідно визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 01 червня 2012 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 1198 та визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 11 липня 2012 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 5416.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», розташованого за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35, рахунок 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАБ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 19358201, МФО 305653 судові витрати по 35 (тридцять п'ять) грн. 77 коп. з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 215,216,236,575,586 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи: Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Друга державна нотаріальна контора про визнання договорів купівлі-продажу недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 01 червня 2012 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 1198.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м., укладений 11 липня 2012 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 5416.

Визнати незаконним зняття обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме об'єкту нерухомості - домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 536 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», розташованого за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35, рахунок 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАБ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 19358201, МФО 305653 судові витрати по 35 (тридцять п'ять) грн. 77 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Некрасов