апеляційний суд автономної республіки крим
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Лом'анової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.,
при секретарі Цендра О.М.,
за участю представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ліквідатора ЗАТ „Агрофірма Примор'є" - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської ради, ОСОБА_4, третя особя - ЗАТ „Агрофірма Примор'є", про визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні, володінні, розпорядженні майном, визнання недійсним рішення сільради, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ЗАТ „Агрофірма Примор'є" до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною, за апеляційною скаргою ліквідатора закритого акціонерного товариства „Агрофірма Примор'є" на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 12 вересня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Журавської сільської ради та ОСОБА_4, З особа - ЗАТ „Агрофірма Примор'є", в якому просила визнати за нею право власності на зерновий склад, посилаючись на те, що вона придбала його за договором купівлі-продажу від 24.12.2003 року, укладеним з ЗАТ „Агрофірма Примор'є".
У листопаді 2004 року ліквідатор ЗАТ „Агрофірма Примор'є" подав позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу зерноскладу недійсною.
Ухвалою від 07.04.2005 року в якості забезпечення позову суд заборонив відчуження вказаного зерносховища, розташованого АДРЕСА_1.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 18 листопада 2005 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Зустрічний позов ЗАТ „Агрофірма Примор'є" задоволений. Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу зерносховища, укладений 24.12.2003 року між ОСОБА_1 і ЗАТ „Агрофірма Примор'є".
Ухвалою Апеляційного суду АРК від 11 липня 2006 року резолютивна частина рішення доповнена вказівкою зобов'язати кожну зі сторін повернути другій стороні все одержане за цим договором.
04.08.2006 року ліквідатор ЗАТ „Агрофірма Примор'є" звернувся до суду із заявою про зняття заборони на відчуження зерносховища.
Ухвалою Кіровського районного суду АР Крим від 12 вересня 2006 року у задоволенні заяви було відмовлено.
В апеляційній скарзі ліквідатор ЗАТ „Агрофірма Примор'є" просить скасувати
ухвалу від 12.09.2006 року, вказує на те, що висновки суду про відсутність підстав для
скасування аходів забезпечення позову є помилковими, зроблені без урахування того, що
Бердієва Б,А. Притуленко О.В.
Головуючий суду першої інстанції Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції
Справ № 22-ц-2200-Ф/06
ЗАТ „Агрофірма Примор'є" є банкротом і знаходиться у ліквідаційній процедурі, в зв'язку з чим суд повинен був вирішити питання з урахуванням норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що зняття заборони на відчуження зерноскладу неможливе, оскільки рішення суду від 18.11.2005 року в частині повернення ОСОБА_1 суми, внесеної нею на рахунок ЗАТ „Агрофірма Примор'є" як плату за зерносховище за договором купівлі-продажу, не виконане.
Вирішуючи питання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ч.б ст. 155 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту ухвали від 07.04.2005 року забезпечення позову шляхом заборони відчуження зерносховища відбулося за заявою ОСОБА_1 але рішенням суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Поза увагою суду залишився також той факт, що постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.1998 року ЗАТ „Агрофірма Примор'є" визнано банкрутом (арк.спр.36-37). Ухвалою того ж суду від 26.08.2004 року поновлено провадження по справі про банкрутство ЗАТ „Агрофірма Примор'є" і продовжена ліквідаційна процедура.
Відповідно до ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Неврахування зазначених норм процесуальних законів призвело до неправильного вирішення судом першої інстанції питання про скасування заходів забезпечення позову та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду з постановленням нової - про задоволення заяви ліквідатора ЗАТ: „Агрофірма Примор'є" про зняття заборони на відчуження зерносховища.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч. ст.312,'ст.ст. 313-314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства „Агрофірма Примор'є" задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 12 вересня 2006 року скасувати та постановити нову, якою скасувати ухвалу Кіровського районного суду від 07.04.2005 року щодо заборони відчуження зерносховища, розташованого АДРЕСА_1.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.