Єдиний унікальний номер 255/7297/14-к
Номер провадження 11-кп/775/1402/2014
УХВАЛА
Іменем України
01 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді: Осояна М.В.
суддів: Шика В.В., Стратейчук Л.З.
при секретарі: Косоногові С.С.
з участю
прокурора: Даніліна О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 апеляційного суду Донецької області в місті Донецьку апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу судді Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 24.06.2014 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Красногорівка Мар'їнського району, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середнью освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1) 30.01.2009 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, 70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі;
2) 19.03.2012 року Великоновоселківським районним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, ст. 71 ч.1 КК України, до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
3) 21.09.2012 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 15 ч.3, 185, ч.2, 185, ч.3, 289, ч.2, 70, ч.1, 71 КК України до 4 ( чотирьох) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі;
4) 05.12.2012 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 (чотирьох) років 7 ( семи) місяців позбавлення волі, -
який на теперешній час знаходиться в Донецькому СІ УДПтСУ в Донецькій області, -
про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році»
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою судді Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 24.06.2014 року було відмовлено засудженому ОСОБА_1, у задоволенні клопотання про застосування до нього акту амністії на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році».
Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_1, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі і за скоєння умисних тяжких злочинів, а саме має більше двох непогашених судимостей за скоєння умисних тяжких злочинів.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 24.06.2014 року, якою йому було відмовлено в задоволенні клопотання про застосування до нього акту амністії на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році». Посилається на те, що суд першої інстанції, невірно прийняс рішення про відмову в задовленні його клопотання про застосування амністії. Зазначає, що він відбуває покарання лише другий раз за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та вказує на те, що у нього є бажання виправитися, вийти з місця відбування покарання, завести родину та працювати.
Заслухав доповідача, заслухав прокурора прокуратури Донецької області Даніліна О.Є., який висловив думку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без зміни, у зв'язку з тим, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких злочинів; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги засудженого, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги засудженого без задоволення з наступних підстав.
В апеляційній скарзі засудженим не наведено жодного мотивування незаконності та необгрунтованості оскаржуваної ним ухвали, а лише перераховані доводи, які на його думку суд першої інстанції не врахував, при вирішенні питання про застосування амністії щодо нього. Однак ці доводи, зокрема що він відбуває покарання лише другий раз за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та один раз відбував покарання на загальному режимі відбуття покарання, колегією суддів, не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки згідно ст. 12 КК України, - злочином середньої тяжкості є злочин, за який зокрема передбачене покарання в вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Санкція ч.3 ст. 185 КК України, передбачає покарання в вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, що згідно класифікації злочинів в ст. 12 КК України вважається тяжким злочином.
Згідно ст. 12 КК України, в якій чітко зазначається, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
У зв'язку з чим, згідно з копією довідки УМВС України від 17.11.2011 року про судимість ОСОБА_1 ( а.с. 8-9), та копіями вироків, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, коллегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений: 1) 30.01.2009 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, 70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі. Вчинений злочин, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким; 2) 19.03.2012 року Великоновоселківським районним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, ст. 71 ч.1 КК України, до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Вчинений злочин, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким; 3) До погашення судимості ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ст.ст. 15 ч.3, 185, ч.2, 185, ч.3, 289, ч.2, 70, ч.1, 71 КК України, та 21.09.2012 року Мар'їнським районним судом Донецької області був засуджений до 4 ( чотирьох) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі. Вчинений злочин, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким; 4) До погашення судимості ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України, та 05.12.2012 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області був засуджений до 4 (чотирьох) років 7 ( семи) місяців позбавлення волі. Вчинений злочин, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким.
Таким чином, ОСОБА_1 на час подання клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», є особою, яка має більше двох непогашених судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.
Також, відповідно до п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року ( з наступними змінами та доповненнями), амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Ці норми є імперативними, що означає виключення можливості застосування амністії до будь-якої особи, яка підпадає під цей перелік, навіть якщо вона має формальні ознаки тих осіб, до яких за відсутності наведеної обставини могла бути застосована амністія.
Враховуючи викладене, порушень ні матеріального, ні процесуального права допущених суддею під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році», на які він посилається в своїй апеляційній скарзі, та які тягнуть за собою скасування судового рішення і ухвалення іншого, колегією суддів не встановлено.
Прийняте рішення повністю відповідає вимогам закону, є належним чином обгрунтованим і мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Таким чином, суд правильно відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.404, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу судді Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 24.06.2014 року, - залишити без задоволення.
Ухвалу Ворошиловського районного суду міста Донецька Донецької області від 24.06.2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду Донецької набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_1. який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Судді: