Справа № 267/1916/14-ц
2/267/1257/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2014 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого - судді Коцюбинської Ю.Д.
при секретарі - Мирошниченко О.Л.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за договорами позики,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2014 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми з ОСОБА_2 за договорами позики, укладеними у період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року.
Позивач в судовому засіданні доводи позову підтримав та суду пояснив, що 7 листопада 2011 року між ним - з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої, був укладений договір позики у простій письмовій формі, за яким він передав відповідачу у борг грошові кошти в розмірі 123.750,00 грн. В підтвердження укладення договору, ОСОБА_2 власноручно написала та підписала розписку, зобов'язавшись повернути гроші 7 грудня 2011 року. 26 квітня 2012 року між ним та відповідачем був укладений ще один договір позики, згідно з яким він передав ОСОБА_2 у борг 10.800,00 грн., які вона зобов'язалась повернути йому до 23 травня 2012 року, про що також видала йому розписку. Крім того, 26 жовтня 2012 року він надав ОСОБА_2 у борг ще 9280,00 грн., а вона зобов'язалась їх повернути до 26 грудня 2012 року, про що написала розписку. В порушення умов вказаних договорів, відповідач зобов'язання свої не виконала та до теперішнього часу повернула йому лише 16.000,00 грн. із загальної суми боргу за вказаними договорами позики. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за трьома договорами позики в загальній сумі 143.830,00 грн. та три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі 9389,00 грн., судові витрати в сумі 1.532,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що дійсно позичала у ОСОБА_1 протягом періоду з листопада 2011 року по жовтень 2012 року грошові кошти в сумі 103.000,00 грн., але у зв'язку з складним матеріальним становищем та психологічним станом, була змушена написати три розписки на загальну суму позики - 143.380 грн. Крім того, протягом грудня 2011 року по грудень 2013 року вона періодично повертала суму боргу, всього виплатила 37.000,00 грн., в тому числі і 16.000,00 грн., але доказів на підтвердження своїх слів не надала. Взагалі від виплати боргу вона не відмовляється та буде продовжувати його сплачувати. Просила позов задовольнити частково.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.
Так, згідно статті 1046 Цивільного Кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до статті 1047 Цивільного Кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
В силу статті 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Так, судом встановлено, що 7 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з яким позикодавець ОСОБА_1 передав відповідачу у борг грошові кошти в розмірі 123.750,00 грн. зі строком повернення 7 грудня 2011 року.
26 квітня 2012 року сторони знов уклали договір позики, за яким позивач ОСОБА_1 передав відповідачу в борг 10.800,00 грн., які остання зобов'язалась повернути до 23 травня 2012 року.
26 жовтня 2012 року сторони уклали третій договір позики, за яким позивач ОСОБА_1 передав відповідачу в борг 9280,00 грн., які остання зобов'язалась повернути до 26 грудня 2012 року.
В підтвердження своїх зобов'язань за вказаними договорами ОСОБА_2 написала та видала ОСОБА_1 розписки.
Судом встановлено, що зобов'язання за договорами позики відповідач виконала частково та повернула лише 16.000,00 грн. із всієї суми боргу - 143.830,00 грн., що підтвердили в судовому засіданні як сам позивач, так і відповідач, крім того, не повернення всієї суми боргу підтверджується тією обставиною, що боргові розписки знаходяться у позикодавця.
ОСОБА_2 стверджувала, що повернула ОСОБА_1 протягом грудня 2011 року по грудень 2013 року 37.000,00 грн. в рахунок повернення позики, але не надала жодного доказу на підтвердження своїх слів. Крім того, відповідач посилалась на відмовний матеріал, заведений Гірницьким РВ в грудні 2013 року як на доказ повернення частини боргу, але в судовому засіданні пояснила, що у відмовному матеріали знаходяться лише її пояснення щодо повернення суму позики ОСОБА_1 в розмірі 24.000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт часткового не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами позики, і є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договорами позики від 7 листопада 2011 року, 26 квітня 2012 року та 26 жовтня 2012 року.
Крім того, стаття 1050 Цивільного Кодексу України передбачає наслідки порушення договору позичальником. Так, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку в тому, що вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь трьох процентів річних від простроченої суми основана на законі та підлягає задоволенню, в зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання.
Три проценти річних підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача за наступним розрахунком:
- за договором від 07.11.2011 року: 123.750,00 грн. ( сума боргу) х 834 (календарних днів прострочення зобов'язання) х 3 % / 365 ( календарних днів в році) / 100= 8.482 грн.;
- за договором від 26.04.2012 року: 10.800,00 грн. ( сума боргу) х 636 (календарних днів прострочення зобов'язання) х 3 % / 365 ( календарних днів в році) / 100= 564 грн.;
- за договором від 26.10.2012 року: 9280,00 грн. ( сума боргу) х 450 (календарних днів прострочення зобов'язання) х 3 % / 365 ( календарних днів в році) / 100= 343 грн.
Всього сума 3 % від простроченої суми складає 9.389,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач сплатила позивачу в рахунок погашення суми боргу 16.000,00 грн. ця сума погашає суму 3 % від простроченої суми (16.000,00 грн. - 9.389,00 грн. = 6.611,00 грн.), а також частково погашає суму загального боргу (143.830,00 - 6.611,00 грн. = 137,219,00 грн.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення суми боргу за договорами позики - 137.219,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1372,19 грн.
На підставі ст.ст. 22, 536, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1950, 1230 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за договорами позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 05.05.1996 року Гірницьким РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, загальний борг за договорами позики в сумі 137.219,00 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1372,19 грн., всього 138.591,00 грн. (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто одну грн. 00коп.).
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ