АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1734/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ухвала Гончарук В. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВишні Н. В.
суддівГончар Н. І. , Ювшина В. І.
при секретаріРибасюк О.С.
з участю: представника ДВС Бундєлєвої О.В., представника ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року про встановлення способу та порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_8, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради про усунення перешкод у володінні майном та виселення, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_8, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради про усунення перешкод у володінні майном та виселення.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не перешкоджати ОСОБА_9 у володінні та користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1
Виселено ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з будинковолодіння АДРЕСА_1 м. Умані Черкаської області, яке належить ОСОБА_9
Вирішено питання щодо судового збору.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2013 року залишено без змін.
На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист.
Державним виконавцем, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких були направлені сторонам виконавчого провадження для відому.
У квітні 2014 року Уманський міський відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання вищевказаного рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що після відкриття 25 березня 2014 року виконавчого провадження, на підставі виконавчого листа від 20 березня 2014 року, 10 квітня 2014 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1. При проведенні виконавчих дій стало відомо, що боржник ОСОБА_10 фактично ніколи не був зареєстрований за вказаною адресою та не проживає з квітня 2013 року, тобто ще до видачі виконавчого документа та пред'явлення його до примусового виконання, про що було складено відповідний акт. ОСОБА_8 дійсно фактично проживає за вказаною адресою, але відмовляється від виселення за виконавчим документом, про що було складено відповідний акт.
Під час проведення виконавчих дій були встановлені обставини, які унеможливлюють повне, своєчасне та фактичне виконання судового рішення, а саме: проживання 5 малолітніх дітей за вказаною адресою, виселення яких не передбачене виконавчими документами. Чотири із зазначених дітей мають статус дітей-сиріт, п'ята дитина-немовля у віці 6 місяців. Опікуном даних дітей є громадянка ОСОБА_8, що підтверджується довідкою № 218 від 24 березня 2014 року, виданою головою квартального комітету №17, та рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2008 року.
11 квітня 2014 року державним виконавцем було повідомлено орган опіки та піклування про даний факт, шляхом направлення відповідного повідомлення за вих. № 8424-8 на адресу служби у справах дітей виконавчого комітету Уманської міської ради.
Тому, на підставі ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", заявник просив встановити спосіб та порядок подальшого виконання судового рішення про примусове виселення ОСОБА_8 з урахуванням викладених обставин.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі Уманський міський відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції вважаючи, що ухвала суду є незаконною з підстав невідповідності її обставинам справи, просили її скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що державним виконавцем не наведено виняткових обставин, що утрудняють виконання рішення суду та виданого виконавчого листа.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його законним.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до статті 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. ст. 217, 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу від 1 лютого 2013 року ОСОБА_9 є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 в м.Умані, Черкаської області (а.с.5).
Після оформлення вказаного договору в будинку незаконно поселилися ОСОБА_10 та ОСОБА_8
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виселено з будинковолодіння по АДРЕСА_1, м.Умань.
При розгляді даної справи судом досліджувалося питання щодо реєстрації та місця проживання відповідачки ОСОБА_8 та знаходження під її опікою дітей.
ОСОБА_8 зареєстрована та має відповідну житлову площу в будинку АДРЕСА_2, м. Умані Черкаської області, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 6 липня 2013 року виданої квартальним комітетом № 17 та довідкою від 12 червня 2013 року № 90 квартального комітету № 9 (а.с.66,67).
В довідці від 06.07.2013 року також зазначено, що в будку АДРЕСА_1 вона не зареєстрована, але проживає разом з підопічними дітьми: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 67). В цьому будинку вона проживала раніше з 2005 року по 8 грудня 2012 року та проживає тепер з квітня 2013 року.
Згідно рішення Уманського міськрайонного суду від 12 грудня 2013 року, в період продажу будинку АДРЕСА_1 м.Умані, 1.02.2013 року, ОСОБА_8 з дітьми проживала не в даному будинку, а по АДРЕСА_3, м. Умані, Черкаської області, про що свідчать акт обстеження умов проживання та акт контролю за діяльністю опікуна від 10.01.2013 року (а.с.103,104), і коли вселялася в квітні 2013 року, то їй було відомо про те, що будинковолодіння успадковане ОСОБА_15, ОСОБА_16 та продане ОСОБА_9, оскільки вона брала участь у розгляді судових справ.
Суд, ухвалюючи рішення про виселення ОСОБА_8, також вказав, що місцем проживання дітей вважається місце проживання їх батьків, а в даному випадку опікуна ОСОБА_8, а отже, виконання вищезазначеного рішення суду не порушує прав неповнолітніх дітей, опікуном яких є ОСОБА_8
Тобто, в самому рішенні прописано де і з ким проживають неповнолітні діти в задовільних умовах при хорошому догляді і яких неправомірно привела їх опікун і стала з ними проживати в чужому будинку, фактично маніпулюючи ними та самовільно зайнявши вказаний будинок.
У своїй заяві про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення державний виконавець посилається в т.ч. на норми 38 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає право державного виконавця зупинити виконавче провадження до вирішення питання по суті і не стосується зміни способу і порядку виконання рішення суду. В даному випадку - до вирішення питання щодо перебування дітей у будинку, з якого необхідно виселити їх опікуна, що може бути наступним кроком власника будинку, якщо питання щодо дітей не буде вирішено при виконанні рішення про виселення ОСОБА_8
Оскільки, в справі йшла мова лише про виселення ОСОБА_8, окремо питання про виселення дітей не ставилося і рішення по них не приймалося, а відтак і при розгляді подання ДВС про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суд не вправі робити вказівки щодо їх перебування в спірному будинковолодінні. Що стосується виселення самої ОСОБА_8, то дане питання є цілком зрозумілим і воно регулюється ЗУ «Про виконавче провадження», про що зазначив у своїй ухвалі і сам суд першої інстанції.
Тому суд прийшов до правильного висновку про відсутність обставин, що ускладнюють виконання рішення по виселенню самої ОСОБА_8 або роблять його неможливим. Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України. «Про виконавче провадження» щодо інших рішень відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються. З даними висновками погоджується і судова колегія.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що ОСОБА_8 не має у власності будь-якого житла та відсутність можливості вселення за місцем прописки, нічим не підтверджується. Крім того, дане питання також було предметом дослідження судом при розгляді справи про виселення з ухваленням рішення, яке виконується.
Слід зауважити, що судом вірно вказано і на ту обставину, що діями відповідачів і зокрема діями ОСОБА_8, яка відмовляється залишити чуже помешкання, також порушуються права неповнолітньої дочки ОСОБА_9 - ОСОБА_17, яка зареєстрована в АДРЕСА_1, але проживати там не взмозі.
Враховуючи приведені вимоги закону, якими керувався суд першої інстанції, судова колегія вважає, що висновок місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення суду є обґрунтованим.
Наведеним спростовуються доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, а відтак підстав для скасування оскарженої ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :