ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 р. | № 16/254-ПД-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргало В.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Приватного підприємства “Південьбудпроект” |
на постанову від | Запорізького апеляційного господарського суду 01.03.2006р. |
у справі господарського суду | № 16/254-ПД-05 Херсонської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” |
до | 1). Приватного підприємства “Південьбудпроект” 2). Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” –“Санта-Петрівка” |
про | стягнення 51 060, 65 грн., |
за участю представників
- позивача: | не з’явився, |
- 1-го відповідача: | Ярового В.Ф. (довіреність від 05.06.2006р.), |
- 2-го відповідача: | не з’явився, - |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.11.2005р. (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено частково. Постановлено зобов’язати Приватне підприємство “Південьбудпроект” передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Санта” результати робіт, виконаних за договором №11-03 на загальну суму 41 508 грн., а саме: 1) документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами с цілю добутку суглинків в межах Петрівського родовища (ділянка 2); 2) проектно-кошторисної документації по розробці Петрівського родовища суглинків (ділянка 2) згідно переліку: а) робочий проект розробки родовища; б) робочий проект рекультивації земель, порушених гірничими роботами; в) оцінка впливу на навколишнє середовище; г) проект гірничого відведення.
В частині позовних вимог щодо зобов’язання Приватного підприємства “Південьбудпроект” передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Санта” документів на отримання та реєстрацію гірничого відведення провадження постановлено припинити. Також постановлено відмовити в частині стягнення штрафних санкцій та стягнути з Приватного підприємства “Південьбудпроект” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” витрати зі сплати держмита в сумі 415, 08 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.03.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Радченко О.П., суддів Мірошниченко М.В., Яценко О.М.) постановлено рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2005р. залишити без змін, та відмовити в задоволенні позовних вимог відносно Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” –“Санта-Петрівка”.
В своїй касаційній скарзі 1-й відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2005р. в частині примушення 1-го відповідача передати позивачу результати робіт, виконаних за договором №11-03 на загальну суму 41 508 грн., а саме: документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою добутку суглинків в межах Петрівського родовища (ділянка 2); проектно-кошторисної документації по розробці Петрівського родовища суглинків (ділянка 2) згідно переліку: робочий проект розробки родовища; робочий проект рекультивації земель, порушених гірничими роботами; оцінка впливу на навколишнє середовище; проект гірничого відведення, та відмовити у цій частині позову, а іншу частину рішення залишити без змін, а також скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.03.2006р. в частині залишення без змін рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2005р., а іншу частину постанови залишити без змін, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст.ст. 213, 526, 636 Цивільного кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу –без задоволення, посилаючись на те, що постанов є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позивач та відповідач-2 не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні. Відповідач-2 звернувся на адресу Вищого господарського суду України з листом, у якому просив розглянути справу у відсутності свого представника.
Заслухавши представника відповідача-1, переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених в них фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно договору підряду №11-03 від 30.09.2003р., укладеного між позивачем та 1-м відповідачем, останній зобов’язався своїми силами і за рахунок позивача виконати наступні роботи: 1) підготовка документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами с цілю добутку суглинків в межах Петрівського родовища (ділянка 2); 2) складання проектно-кошторисної документації по розробці Петрівського родовища суглинків (ділянка 2) згідно переліку: а) робочий проект розробки родовища; б) робочий проект рекультивації земель, порушених гірничими роботами; в) оцінка впливу на навколишнє середовище; г) проект гірничого відведення; 3) підготовка документів на отримання та реєстрацію гірничого відведення; За п. 3.1 договору вартість робіт визначена 45 697 грн. Відповідно до умов договору 1-й відповідач зобов’язувався виконати зазначені роботи протягом 62 робочих днів з моменту отримання платежу в розмірі 30% вартості робіт. Строк виконання за п. 3 Предмету договору (підготовка документів на отримання та реєстрацію гірничого відведення) визначається після виконання робіт зазначених у п. 1,2 Предмету договору і оформлюється додатком до даного договору. Сторони не надали докази погодження строку виконання п. 3 предмету договору.
Після цього позивачем, на виконання умов договору, було здійснено передплату вартості робіт у сумі 13 709, 10 грн., згідно платіжного доручення №3137 від 06.10.2003р., а також здійснено 08.12.2003р. і 02.02.2004р. сплату рахунків-фактур №СФ-0000024 від 04.12.2003р. і №СФ-00000007 від 30.01.2004р., які 1-й відповідач направляв позивачеві у сумах 12 500 грн. і 14 000 грн. Загальна сума перерахованих позивачем 1-му відповідачу грошових коштів на виконання умов договору №11-03 від 30.09.2003р. склала 40 209, 10 грн. Виходячи із строку виконання робіт за умовами п. 2.2 договору відповідач зобов’язувався до 07.12.2003р. виконати роботи за п. 1,2 розділу 1 договору, однак взятих на себе зобов’язань належним чином та у повному обсязі не виконав, що послужило причиною звернення позивачем до господарського суду з позовом про зобов’язання 1-го відповідача передати позивачеві результати робіт по договору №11-03 від 30.09.2003р. та стягнення з 1-го відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у розмірі 4 860, 51 грн. В ході розгляду справи місцевим господарським судом позивач звертався із заявою про зміну предмету позову і просив припинити правовідношення між сторонами, розірвати контракт №11-03 та стягнути збитки в сумі 54 543, 70 грн., однак зазначену заяву місцевим господарським судом було відхилено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідно до ст.ст. 151, 161 Цивільного кодексу України (ред. 1963р.), ст. 526 Цивільного кодексу України договірні зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки передбачені договором, відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу України (ред. 1963р.) та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання договірних зобов’язань не допускається, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов’язання 1-го відповідача передати позивачеві результати робіт в обсягах, визначених п. 1.1, 1.2 договору, та необхідність припинення провадження в частині вимог за п. 1.3 договору через фактичну відсутність у 1-го відповідача зобов’язання виконання робіт за вказаним пунктом без додаткового погодження строків виконання зазначених робіт з позивачем. Залучаючи до участі в справі 2-м відповідачем Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” –“Санта-Петрівка” місцевий господарський суд виходив з того, що роботи 1-м відповідачем виконувались саме для Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” –“Санта-Петрівка”, і 1-й відповідач стверджував, що передав цьому підприємству проектно-кошторисну документацію за п. 1,2 р.1 договору №11-03 без складання акту приймання-передачі робіт. Факт передачі вказаної документації 2-м відповідачем підтверджений не був. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафу місцевий господарський суд виходив з того, що п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає стягнення штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань, а не зобов’язань в натурі.
Апеляційний господарський суд визнав доводи місцевого господарського суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також визнав за необхідне доповнити резолютивну частину рішення наступним реченням: “Відносно відповідача-2 Дочірнього підприємства ТОВ “Санта”-“Санта-Петрівка” в задоволенні позову відмовити”.
Касаційна скарга відповідача-1 стосується задоволеної частини позовних вимог.
Перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права за результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з’ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою.
Судами встановлено що договір №11-03 від 30.09.2003р. є двостороннім, а відтак стосується прав і обов’язків позивача та відповідача-1, які за цим договором є, відповідно, замовником та підрядником.
За вказаних обставин суди дійшли висновку що договірні зобов’язання стосовно п.п.1.1 та 1.2 цього договору мають виконуватись належним чином і у встановлені строки. Закінчення робіт за цими пунктами оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт, який після закінчення робіт підрядник має передати замовнику (2 примірники).
Що стосується договірних зобов’язань, передбачених в п.1.3 зазначеного договору, суди, за результатами розгляду всіх обставин справи, дійшли висновку що строк виконання їх визначається після виконання зобов’язань, передбачених п.п.1.1 та 1.2 цього договору, і має оформлятись доповненням до договору. Судові рішення в цій частині не оскаржувались у касаційному порядку.
Судами також встановлено, що позивачем договірні зобов’язання виконані належним чином, крім прийняття результатів виконаних підрядником робіт оскільки останній їх йому не передавав. Відповідач-1 прийняті на себе зобов’язання виконав частково, виконавши роботи за п.п.1.1 та 1.2 договору, не передав їх замовнику не зважаючи на отримання від замовника авансового платежу та додаткових коштів.
Вирішуючи в оскаржуваній частині спір суди керувались приписами ст.ст. 151, 161 Цивільного кодексу України (ред. 1963р.), відповідно до яких договірні зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки передбачені договором, та ст. 162 цього кодексу, згідно якої одностороння відмова від виконання договірних зобов’язань не допускається.
Крім того, порядок та підстави припинення зобов’язань визначено у главі 19 Цивільного кодексу України (ред. 1963р.).
Стаття 216 ч.1 цього кодексу визначає, що зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином даючи юридичну оцінку вказаним обставинам справи колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку що оскільки виконання не виконаної частини зобов’язань ставиться в залежність від виконання тієї частини робіт, яка фактично виконана, вказані зобов’язання обумовлені одним і тим же договором, а строк виконання зобов’язань, передбачених в п.1.3 зазначеного договору має визначатись після виконання зобов’язань, передбачених п.п.1.1 та 1.2 цього договору, і має оформлятись доповненням до договору, що не заперечувалось сторонами та встановлено судами, з врахуванням вказаних норм права та встановлених судами обставин справи, позовні вимоги задоволені правомірно.
Крім того, з врахуванням умов договору згідно встановлених судами обставин справи, та вказаних вище норм матеріального права позивач має можливість впевнитись у виконанні робіт, передбачених п.п.1.1 та 1.2 договору та перейти до виконання умов п.2.2 договору лише після прийнятті робіт, передбачених п.п.1.1 та 1.2 договору.
Також, розглядаючи доводи касаційної скарги стосовно наявності обов’язків у відповідача-1 щодо передачі відповідачу-2 виконаних робіт, а не позивачу, колегія суддів вважає, що суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову виходячи із встановлених обставин справи та умов договору №11-03 від 30.09.2003р.
Крім того, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо того, що факт передачі проектно-кошторисної документації за п. 1.2 цього договору відповідачем-1 відповідачу-2 без скрадання акту прийому-передачі робіт, відповідачем-1 не доведений.
За вказаних обставин суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з’ясували дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Південьбудпроект” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.03.2006р. у справі №16/254-ПД-05 Господарського суду Херсонської області, залишити без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало