Справа № 362/2601/14-ц

Провадження № 2/362/1571/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2014 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

за участю представника позивача - Мазуренко Т.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 17 641 гривню 82 копійки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07 вересня 2010 року між ним і відповідачем було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 13 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 28.02.2014 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні фактичні обставини, що викладені у позові не заперечив та повністю визнав вимоги позивача.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Із копії заяви ОСОБА_2 від 07.09.2010 року вбачається, що між ним і ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого він отримав кредитні кошти в сумі 13 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 8).

У вищезазначеній заяві ОСОБА_2 відображено, що він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку; також, він виразив згоду з тим, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг (а.с. 8 на звороті).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с. 10 - 33).

Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, в разі порушення клієнтом строків платежу за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5 % від суми позову.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором від 07.09.2010 року.

Так, виписка по особовому рахунку відповідача, підтверджує той факт, що 26.06.2013 року у відповідача виникла прострочена заборгованість, після чого жодних платежів по кредиту він не здійснював.

З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.02.2014 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 17 641 гривня 82 копійки (а.с. 5 - 7).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, оскільки, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредиту та сплатити процентів у строки передбачені кредитним договором від 07.09.2010 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Норма ч. 4 ст. 174 ЦПК України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 174 ч. 4, 209, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 17 641 (сімнадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 82 копійки та 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий