Справа № 639/6016/14-ц
Пров.:№ 2/639/1636/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2014 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.
за участю секретаря - Кузнецової К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ :
23 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Харківський канатний завод» (далі - Товариство), уточнивши розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розімірі 1230,08 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10452 грн.. Свої вимог позивач обґрунтовує тим, що перебував у трудових відносинах з Товариством з 18.12.2013 року. Наказом № 18-Л від 28.03.2014 року був звільнений з роботи за ст. 36 п.1 КЗпП України. До часу розгляду справи відповідач не здійснив виплату заборгованості по заробітній платі, що стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав. В подальшому надав заву про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, письмових заперечень проти позову, заяв про відкладення або розгляду справи у його відсутність не надав. При цьому надав пояснення щодо заборгованості по заробітній плат позивача, зазначивши, що заборгованість складає 1230, 08 грн., яка не була виплачена із нез'ясованих причин. При цьому Товариство має можливість виплатити заборгованість.
Оскільки заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення відсутні, суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Товариство на підставі наказу № 110-л від 18.12.2013 року. Наказом № 18-Л від 28.03.2014 року був звільнений з роботи за ст. 36 п.1 КЗпП України.
При звільненні позивача, заборгованість по заробітній платі останньому не була виплачена та існує до теперішнього часу в розмірі 1230,08 грн. (а.с. 16).
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів уроботодавця не виключає його відповідальності.
Пунктом 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок) передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати та середньої місячної заробітної плати, здійснюється відповідно до п. 8 Порядку.
При визначені розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню відповідно до ст. 117 КЗпП, суд керується абз.1 п.8 Порядку, відповідно до якого, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Згідно ч.1 ст. 52 КЗпП України, для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Статтею 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Згідно довідки Товариства про середньогодинний розмір заробітної плати ОСОБА_1, від 12.07.2014 року, середньогодинна заробітна плата становить 16,75 грн. ( а.с. 17)
На день винесення судом рішення, кількість число робочих днів у розрахунковому періоді з 31.03.2014 року по 24.072014 року, становить 78 днів, з урахування святкових та вихідних днів, що відповідно складає 624 робочих години.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільнені станом на 24.07 2014 року складає 10 452 грн., яка визначається шляхом множення середньогодинного заробітку на кількість робочих годин ( 16,75 грн. х 624 робочи години).
Відповідчачем не надано суду доказів, якіб спростовували доводи позивача та звільняли від відповідальності по сплаті боргу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,відповідають вимогам Закону, а тому підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється судов відповідно до ст.. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.7,10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1230 (одну тисячу двісті тридцять) гривень 08 (вісім) копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у суммі 10 452 ( десять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні.
Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» на користь Держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідачем може бути оскаржено заочне рішення в апеляційному порядку у разі залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Суддя С.О. Рубіжний