Справа № 362/2319/14-ц
Провадження № 4-с/362/30/14
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26.06.2014 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1,
представника особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2,
стягувача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області, скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Назаренко Олени Юріївни та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії заступника начальника ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. неправомірними та зобов'язати останнього зняти арешт і заборону на відчуження належного йому автомобіля марки «Ауді 80».
Скаргу обґрунтовано тим, що на час звернення до суду заборгованість по сплаті аліментів погашена.
При цьому, посилаючись на те, що копію постанови державного виконавця про накладення арешту він не отримував, ОСОБА_1 просить поновити строк пропущений строк для подання скарги. Зазначив, що про факт накладення арешту йому стало відомо тільки під час продажу автомобіля. Після чого, він подав заяву про зняття арешту з автомобіля, одна листом від 12.05.2014 року йому було відмовлено.
Особа, яка подала скаргу та її представник, в судовому засіданні підтримали скаргу з викладених у ній підстав та просили її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_3 не заперечила щодо задоволення скарги.
Особа, дії якої оскаржено в судове засідання не з'явилася, про місце, день і час розгляду скарги повідомлялася належним чином. На запит суду, ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області надано належним чином завірену копію відповідних матеріалів виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частина 2 статті 385 ЦПК України передбачає, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику.
З копії супровідного листа ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області від 02.09.2013 року № В/4 вбачається, що ОСОБА_1 було направлено копію постанови від 02.09.2013 року про арешт майна.
Разом з цим, матеріали виконавчого провадження, не містять будь-яких належних доказів того, що боржником було отримано копію постанови про арешт його майна, суд приходить до висновку, що причини пропуску останнім, встановленого цивільним процесуальним законом, строку для подання скарги є поважними, а тому пропущений з поважних причин строк слід поновити.
На виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2011 року видано виконавчий лист № 2-1881/2011 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі ? частини щомісячно.
Постановою від 07.11.2011 року за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 29692409.
Потім, постановою заступника начальника ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. від 02.09.2013 року накладено арешт на майно боржника, а саме: на автомобілі марки «Ауді 80», номерний знак НОМЕР_1 та «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_2 і оголошено заборону на їх відчуження.
Оскільки під час проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник працює водієм в ПП «Трансоіл Груп», що знаходиться в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, постановою заступника начальника ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. від 25.11.2013 року, вказане виконавче провадження № 29692409 було закінчено.
Постановою державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ м. Києва від 10.12.2013 року за названим вище виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 41227668.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Норми частин 1 і 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження № 29692409, в грудні 2011 року ОСОБА_1 звертався до ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області із заявою у якій повідомив про своє працевлаштування та просив направити виконавчий лист для виконання за місцем його роботи.
Згідно із ч. 6 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію чи інші доходи боржника документи виконавчого провадження можуть бути вручені представникам адміністрації підприємства, установи та організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, у якої працює боржник, особисто державним виконавцем або уповноваженою ним особою під розписку.
Державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 29692409.
Проте, жодних фактичних даних про те, що документи виконавчого провадження, були вручені представникам адміністрації товариства, у якому працював боржник, так само, як і про належне виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, матеріали виконавчого провадження № 29692409 не містять. При цьому, своїми постановами державний виконавець арештував усе майно боржника та оголосив його розшук.
Положення статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
З копії довідки-розрахунку виконавчої служби від 01.10.2013 року № 16/4 вбачається, що ОСОБА_1 мав заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 4 641 гривень 05 копійок.
Наведені обставини прямо вказують на ту обставину, що накладення арешту на майно боржника здійснено без урахування розміру суми стягнення (заборгованості), внаслідок чого було накладено арешт на усе майно боржника, яке за своєю вартістю значно перевищує суму заборгованості по аліментах, яка існувала.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. від 02.09.2013 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1, винесена без з'ясування дійсних обставин щодо необхідності вжиття таких заходів, тобто з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовільнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Накладений виконавцем арешт на майно ОСОБА_1 безумовно порушує права останнього щодо належного здійснення належних йому прав по розпорядженню своїм майном.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанову заступника начальника ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області Назаренко О.Ю. про арешт майна ОСОБА_1, слід визнати неправомірною та зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо зняття арешту та скасування заборони на відчуження визначеного у ній майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 57, 68 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 208 - 210, 385 - 387 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк для подання скарги.
Постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Назаренко Олени Юріївни від 02 вересня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - визнати неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління устиції Київської області Назаренко Олену Юріївну зняти арешт та скасувати заборону на відчуження автомобіля марки «Ауді 80», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка була відсутня на проголошенні - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий