Судове рішення #38133211

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 524/1939/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2268/14

Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д.

Доповідач Кривчун Т. О.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29 липня 2014 року м. Полтава


Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:


Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Філоненко О.В.


за участю: представника позивача - Шуха С.В.

представника відповідача - ОСОБА_2


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк»)

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 червня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -


В С Т А Н О В И Л А :


05 березня 2014 року ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що, відповідно до укладеного договору 99-к-ф від 21.05.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 20277,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % та строком користування кредитом до 20.05.2019 року. ОСОБА_3 зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів на умовах і у строки передбачені договором, однак належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 18.02.2014 року утворилась заборгованість на загальну суму 9771,81 доларів США, яку позивач прохав стягнути з відповідача.


Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 червня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №99к-ф від 21.05.2007 року в сумі 460,21 доларів США та пеню в розмірі 1458,66 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.


У поданій апеляційній скарзі представник ПАТ «Укргазбанк», посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про дострокове стягнення суми кредиту, строк повернення якої не настав, у сумі 9012,20 доларів США, скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зазначають, що за умовами кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту рівними частками по 140,81 доларів США щомісячно. Разом із тим, зобов'язання належним чином відповідачем не виконувалося, у зв'язку з чим наявна прострочена заборгованість по поверненню кредиту у сумі 360,10 доларів США, що становить більше двох щомісячних платежів.

Вважають, що мають право вимагати у позичальника дострокового повернення суми отриманого кредиту у відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України.


У поданих суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом договором передбачено штрафні санкції у вигляді пені, при цьому для дострокового розірвання договору передбачено чітко визначені підстави, серед яких відсутні порушення строків повернення кредиту та процентів.


У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Представник відповідача підтримала доводи, наведені у запереченнях на апеляційну скаргу, яку прохала відхилити, а рішення суду залишити без змін.


Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.


У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.


Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.


Як установлено місцевим судом, 21.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк») та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №99к-ф, за умовами якого Банк надає Позичальнику споживчий кредит в сумі 20277,00 доларів США на строк з 21 травня 2007 року по 20 травня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5 річних (а.с.20-23).

17.02.2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Кредитного договору №99к-ф від 21.05.2007р., згідно якої Сторони вирішили внести зміни до п.п.3.1.1, п.3.3.1 та п.3.3.2 Кредитного договору, виклавши його в наступній редакції: Відкрити позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_3 та видати Позичальнику кредит в сумі 20277,00 доларів США з позичкового рахунку НОМЕР_2 через поточний рахунок позичальника-фізичної особи НОМЕР_4 в ПФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 331520 шляхом видачі готівки з каси банку та відкрити Позичальнику рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитними коштами НОМЕР_5.

-п. 3.3.1. кредитного договору, змінивши рахунок для повернення кредиту на НОМЕР_5;

-п.3.3.2 кредитного договору, змінивши рахунок для сплати процентів за користування кредитними коштами на НОМЕР_5.

Інші умови кредитного договору залишаються без змін і сторони підтверджують за ним свої зобов'язання. (а.с.28).


Відповідно до п.2.1 Договору, в забезпечення зобов'язань за дійсним договором Банком прийнято в іпотеку: будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 28,2 кв.м., загальною площею 47,3кв.м., який знаходиться на присадибній ділянці площею 490 кв.м. згідно з умовами Договору іпотеки №99к-ф від 21.05.2007р., укладеного банком з застоводавцем, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 3.1.8, 3.2.4, 3.2.5 Договору, банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом нараховувати проценти, виходячи із 13,5% річних, починаючи з виникнення простроченої заборгованості.

Банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання позичальника за цим договором, забезпеченого іпотекою, у разі: передання іпотекодавцем предмета іпотеки іншій особі без згоди банку, якщо одержання такої згоди необхідне; порушення іпотекодавцем правил про зміну предмета іпотеки; втрати предмета іпотеки за обставин, за які банк не відповідає, якщо іпотекодавець не змінив або не відновив предмет іпотеки; неналежної сплати страхових платежів по договору страхування майна, визначеного в п. 2.1 цього договору.

Вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання за цим договором, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога банку не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем правил про наступну іпотеку; у разі порушення іпотекодавцем правил про розпорядження предметом іпотеки.


Пунктами 3.3.1, 3.3.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п.1.3 даного договору цілі та сплачувати заборгованість за кредитом згідно додатку №1 до кредитного договору. Сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5 % річних.

Пунктом 3.3.8 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується незалежно від підстав розірвання цього договору (включаючи розірвання цього договору в односторонньому порядку) повернути Банку кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитом, а також усі штрафні санкції та видатки і винагороди Банку у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства

Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Згідно п.5.8. Кредитного договору, строк позовної давності за цим Договором встановлюється Сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору.

Пунктом 6.4. Кредитного договору встановлено, що строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили,- по 21.05.2020 року.

Згідно п.4.1. Розділу ІY «Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку» Кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником умов цього договору (в тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один робочий день), що випливають з цього договору, а саме: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини) Банк має право на свій розсуд: припинити свої зобов'язання в односторонньому порядку щодо подальшого кредитування Позичальника (для кредитних договорів, згідно яких кредит надається частинами); розірвати цей Договір в односторонньому порядку; внести зміни/доповнення до цього Договору в односторонньому порядку…


Банк виконав зобов'язання, надавши ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 20277,00 доларів США (а.с.29).


ОСОБА_4 своїх обов'язків по Кредитному договору від 21.05.2007 року належним чином не виконував, порушував строки сплати по кредиту, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка, відповідно до наданого позивачем Розрахунку, станом на 18.02.2014 року становить 9774,81 доларів США і складається з: простроченої заборгованості за кредитним договором - 360,10 доларів США, строкової заборгованості - 9012,20 доларів США, заборгованості по відсоткам поточної - 57,94 доларів США, заборгованості по відсоткам простроченої - 100,11 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту - 184,27 доларів США, пені за несвоєчасну сплату відсотків - 60,19 доларів США (а.с.30-36).

18.09.2013 року за вих. №2322 Банком на адресу ОСОБА_4 було направлено претензію про повернення заборгованості по кредиту, однак вказана вимога була залишена відповідачем не виконаною (а.с.37).

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 460,21 доларів США та пені в межах строку позовної давності, встановленого ст.258 ЦК України, місцевий суд виходив із того, що відповідач неналежно виконує зобов'язання по Кредитному договору, а початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині дострокового стягнення кредитних коштів та поточної заборгованості, місцевий суд виходив із відсутності підстав для цього, оскільки договором встановлено порядок дій банку у разі виникнення заборгованості.


Однак з такими висновками місцевого суду не можна погодитися, виходячи з наступного.


Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як це закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Зі змісту ст.ст.1048,1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, повернути суму отриманого кредиту та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.


Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до його виконання.

Згідно вимог чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст.ст.526,527,530 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, згідно положень статті 625 ЦК України.

Статтею 525 ЦК України встановлено заборону односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).


Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.


За приписом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.


Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).


Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.


Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу та обраховуватися по кожному черговому платежу окремо.

Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13 та від 19 березня 2014 року по справі № 6-14 цс14.


Також Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 листопада 2012 року розглянув справу № 6-101 цс 12, при розгляді якої зробив правовий висновок, відповідно до якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою нею до винесення рішення судом першої інстанції.


Відповідач у суді першої інстанції про застосування строків позовної давності не заявляв.


Окрім того, як вказувалося вище, згідно п.5.8. Кредитного договору, строк позовної давності за цим Договором встановлюється Сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору.

Згідно п.6.4. Кредитного договору, строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 21.05.2020 року.


Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов помилкового висновку про стягнення пені в межах строку позовної давності, визначеного ст.258 ЦК України.


Відповідно до Додатку №1 до кредитного договору №99к-ф від 21.05.2007р., позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми отриманого кредиту рівними частинами по 140,81доларів США щомісячно.

Як зазначено вище, за приписом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.


За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 щодо законності і обгрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.


Згідно із п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.


Відповідно до п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.


Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України.


Керуючись ст.ст.303,304,307, п.п.1,3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-


В И Р І Ш И Л А :


Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 червня 2014 року, - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» за кредитним договором №99к-ф від 21.05.2007 року у сумі 9372,30 доларів США заборгованості по кредиту, 158,05 доларів заборгованості по відсотках, 184,27 доларів США заборгованості по пені за порушення строків повернення кредиту за договором та 60,19 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» 845,11 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Л.І. Пилипчук


ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун














Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація