СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 січня 2007 року | Справа № 2-5/15054-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Видашенко Т.С.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Хапанцева Н.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 10.10.2006 по справі № 2-5/15054-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс"Блакитна Затока" (вул. Радянська, 78, смт.Сімеїз, місто Ялта, 98680)
до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, 95022)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 (суддя Гаврилюк М.П.) у справі № 2-5/15054-2066А позов задоволено.
Постановлено спонукати Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища продовжити строк дії договору на спеціальне водокористування від 31.10.2003 № 280 Укр-Кри для Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна Затока" до 01.08.2008 на раніш зазначених умовах та відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна Затока" з державного бюджету міста Сімферополя 85,00 грн. державного мита.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до статті 23 Кодексу України „Про надра” землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських та побутових потреб. Відповідно до статті 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-III від 01.06.2000 види господарської діяльності, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню. Ліцензування такого виду діяльності, як водокористування для задоволення господарських потреб, дана стаття не передбачає.
Не погодившись з вказаною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати.
Сторона не згідна з постановою суду, оскільки відповідно до статті 17 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” № 2918-III від 10.01.2002 у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинно одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами. Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке у разі користування підземних вод погоджується з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК „Надра України” за переліком, який затверджує Мінекоресурсів України.
Процедура видачі спеціальних дозволів на користування надрами визначається постановами Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку видачі проведення у 2006 році аукціонів по продажу спеціальних дозволів на користування надрами” № 167 від 20.02.206 та „Про затвердження Порядку видачі у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами” № 168 від 20.02.2006.
Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування може бути видано тільки після отримання позивачем спеціального дозволу на користуванням надрами.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутністю сторін, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторно-курортний комплекс „Блакитна Затока” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища продовжити строк дії дозволу на спеціальне водокористування від 31.10.2003 № 280 Укр-Кри до 01.08.2008 на раніш зазначених умовах
31.10.2003 Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища позивачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування № 280 Укр-Кри на строк до 31.10.2004, у подальшому дію дозволу було продовжено до 01.08.2005. Визначена мета водокористування - господарські та пітні потреби Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна Затока" та житлового фонду селища Блакитна Затока.
У 2005 році, після закінчення строку дії дозволу, позивач звернувся до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища з заявою про продовження строку дії дозволу на спеціальне водокористування, але відповідач, своїм листом від 24.03.2006 № 1878/5-4 відмовив у продовженні дії дозволу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III від 10.01.2002 дозвіл на спеціальне водокористування видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 23.03.2002 не передбачено необхідність наявності дозволу на користування надрами при видачі дозволу на спеціальне водокористування.
Також, пунктом 6 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що у разі, коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більш ніж на період відповідно коротко- або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка.
Згідно зі статтею 23 Кодексу України „Про надра” землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувач має право використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі.
Стаття 152 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання, здійснюючи господарську діяльність, мають право використовувати для господарських потреб у встановленому законодавством порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що знаходяться на наданій йому земельній ділянці.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-III від 01.06.2000 види господарської діяльності, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.
Стаття 9 вказаного Закону не передбачає ліцензування такого виду діяльності, як водокористування для задоволення господарський потреб.
Крім того, Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-III від 01.06.2000 передбачено лише ліцензування видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включення до Державного Фонду родовищ корисних копалин.
Відповідно до пункту 1.5.7 Інструкції із застосування Класифікації запасів та ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод до родовищ питних або технічних підземних вод не відносяться водні об'єкті ділянок надр місцевого значення, які використовуються землевласниками та землекористувачами у межах наданих їм земельних ділянок у кількості до 300 куб. м. на добу для своїх господарських та побутових потреб.
З матеріалів справи слідує, що джерела „У саду” та „Курушлюк північний”, глибиною 2 та 3,2 метрів, не є родовищем, забір води не перевішує 300 куб.м. на добу, джерела використовуються лише з метою задоволення власних господарських та пітних потреб.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що процедура видачі спеціальних дозволів на користування надрами визначається постановами Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку видачі проведення у 2006 році аукціонів по продажу спеціальних дозволів на користування надрами” № 167 від 20.02.206 та „Про затвердження Порядку видачі у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами” № 168 від 20.02.2006, оскільки вказаним порядком передбачено отримання дозволу на видобування корисних копалин у промисловому масштабі, а ні на водокористування при задоволенні власних господарських потреб.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.006 у справі № 2-5/15054-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Т.С. Видашенко
Л.М. Заплава