СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 січня 2007 року | м. Севастополь Справа № 2-29/12907-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Видашенко Т.С.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Хапанцева Н.А.
за участю представників сторін:
позивача: Яготінцев О.Ю., довіреність №2 від 01.12.05;
відповідача: Коваленко Г.І., довіреність №1-7/15 від 04.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 30 жовтня 2006 року у справі №2-29/12907-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" (вул. Московська, 182а, Джанкой, 96108)
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про визнання неправомірними дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2006 року у справі №2-29/12907-2006А позов задоволено, визнані неправомірними дії Головного управління МВС України в АР Крим по відмові в продовженні товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії "Ветеран" дозволу №1 від 20 липня 2001 року на право зберігання вогнепальної нарізної зброї та боєприпасів "для охорони та несення чергувань" строком до 20 липня 2009 року, зобов’язано Головне управління МВС України в АР Крим продовжити товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії "Ветеран" дозвіл №1 від 20 липня 2001року на право зберігання вогнепальної нарізної зброї та боєприпасів "для охорони та несення чергувань" строком до 20 липня 2009 року.
Не погодившись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати у зв’язку з тим, що вона була прийнята з порушенням норм матеріального права, при не повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Під час розгляду справи Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ветеран" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Головного управління МВС України в АРК про визнання неправомірними дій по відмові в продовженні ТОВ Авіакомпанії "Ветеран" дозволу №1 від 20 липня 2001 року на право зберігання вогнепальної нарізної зброї та боєприпасів "для охорони та несення чергувань" строком до 20 липня 2009 року та зобов’язання відповідача продовжити дозвіл №1 від 20 липня 2001 року на право зберігання вогнепальної нарізної зброї та боєприпасів "для охорони та несення чергувань" строком до 20 липня 2009 року.
Із матеріалів справи вбачається, що 31 липня 1995 року позивачу виданий дозвіл на зберігання, використання нарізної вогнепальної зброї №118 на 25 штук карабінів СКС і 27 штук "наганів", строком дії до 31 липня 1998 року, який був продовжений до 20 липня 2001 року.
20 липня 2001 року головним управлінням МВС України в АР Крим позивачу видано дозвіл № 1 на право зберігання (використання) 25 штук карабінів СКС і 27 штук револьверів "Наган" терміном дії до 20 липня 2002 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06-02.07.2003 відповідач був зобов’язаний продовжити строк дії дозволу № 1 від 20.07.2001 на зберігання та користування нарізною зброєю на три роки до 20.07.2004, потім він був продовжений до 20 липня 2006 року.
14.06.2006 позивач звернувся до УОБ ГУ МВД України в АР Крим із заявою про продовження строку дії дозволу №1 від 20.07.2001 строком до 20.06.2009.
Листом від 18.07.2006 відповідач відмовив позивачу у продовженні строку дії дозволу з тих підстав, що ТОВ "Авіакомпанія "Ветеран" повинна мати відомчу інструкцію, узгоджену з МВС України; питання користування вогнепальною зброєю ТОВ "Авіакомпанія "Ветеран" до теперішнього часу не врегульоване.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" міліція відповідно до своїх завдань зобов’язана давати дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів.
Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, регулюється Інструкцією, яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07 жовтня 1998 року за №637/3077.
Пункт 8.13 Інструкції передбачає, що порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів в міністерствах і відомствах, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях регламентується відомчими Інструкціями, узгодженими з МВС України.
Згідно пункту 2.10 вищевказаної Інструкції, продовження терміну дії дозволів (перереєстрація) здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі. При цьому документи, які були надані при отриманні дозволу і не втратили юридичної сили, заново не надаються.
Відповідно до пункту 11.4 Інструкції, підставою для видачі дозволу на право зберігання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів є клопотання керівника підприємства, установи і організації, господарського об'єднання, в якому зазначається: кількість придбаної зброї, система, бойова чи навчальна, калібр, номер, рік випуску кожної одиниці; наявність умов для надійного зберігання зброї (опис приміщення, технічних засобів захисту, наявність охорони, акт обстеження тощо); дані про осіб, які відповідають за зберігання і використання зброї, та осіб, які мають доступ до зброї, у тому числі про працівників охорони (прізвище, ім'я та по батькові, дата, місце народження і проживання, відомості про попередню трудову діяльність та довідки (висновки) медичної установи (ЛКК), що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи, копії договорів страхування, довідки про складання заліків на знання матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування; наказ керівника організації про призначення особи (осіб), відповідальної за зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів; платіжне доручення (квитанція) банку про перерахування плати за послуги, пов'язані з видачею дозволу на зберігання зброї.
Інструкція №622 від 21.08.1998 не містить у собі чітких підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу на право зберігання вогнепальної зброї та патронів Таким чином відсутність у позивача відомчої інструкції, затвердженої МВС України не може бути підставою для відмови у продовжені дії дозволу, оскільки така інструкція не входить до переліку документів, яки необхідні для отримання дозволу на право зберігання вищевказаної зброї.
Враховуючи те, що позивач є власником вказаної зброї, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у продовжені дозволу, порушує його права власності щодо володіння, користування та розпорядження зброєю.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач придбав право власності на зброю шляхом не забороненого законом.
Згідно Положення про пропускний внутрішній об’єктовий режим в авіапідприємствах та на об’єктах цивільної авіації України, затвердженого наказом держдепартаменту авіаційного транспорту України від 16.01.1996, Положення про службу авіаційної безпеки АК "Ветеран" працівники САБ забезпечуються відповідною табельною зброєю, боєприпасами.
Відповідно до статті 72 Повітряного Кодексу України, українські та іноземні експлуатанти авіаційної техніки, які здійснюють прийом, випуск і (або) обслуговування повітряних суден на території України, а також експлуатанти аеродромів та аеропортів повинні вживати заходів щодо захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.
Зважаючи на викладене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
При таких обставинах, судова колегія не знаходить підстав для скасування постанови місцевого господарського суду, оскільки вона відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.
Керуючись пунктом 3 статті 24, статтями 195, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 (частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2006 року у справі №2-29/12907-2006А залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Т.С. Видашенко
В.А. Лисенко