Справа № 344/20486/13-ц
Провадження № 22-ц/779/1722/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.
секретаря Гавриляк Є.М.
з участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Рокетської С.В.,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - відмовлено.
На дане рішення представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що укладаючи договір, сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, а відповідач був ознайомлений та погодився з правилами користування платіжною карткою.
Відповідно до п. 9.12 Кредитного договору, такий діє протягом 12-ти місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Оскільки відповідач не надав письмової заяви про закриття картрахунку, як передбачено Умовами, то строк дії карти відповідача було продовжено на такий же строк. Враховуючи те, що строк дії договору було продовжено у відповідності до п.9.12, то і строк позовної давності на думку апелянта не є пропущеним.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції представник апелянта просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 13.06.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», назву якого змінено на ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №б/н на суму 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків закористування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованосіт за кредитом. Відповідно до умов даного договору він складався із заяви позичальника та Умов і Правил надання банківських послуг.
Вважаючи зобов'язання порушеними, Банк - кредитор здійснив нарахування заборгованості по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитними коштами. Згідно наданого розрахунку, заборгованість станом на 31.10.2013 року становить 40 618 грн., з яких: 9 558, 97 грн. - заборгованість за кредитом, 28 649,02 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. та 1 910, 40 грн. - штрафу (фіксована частина та процентна складова.)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання боргу за кредитним договором не підлягає захисту у зв'язку із пропуском ПАТ КБ «ПриватБанк» строку позовної давності.
За таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг Кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.
Разом з тим, за інформацією самого Банку-позивача сторони відповідно до п. 3.1.1, 5.4 строк дії картки, а отже і кінцевий термін повернення кредиту - червень 2009 року ( а.с. 45).
Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що оскільки жодна із сторін не інформувала іншу про припинення Кредитного договору, то він продовжений на такий самий строк.
Водночас, із Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії карти.
Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності (а. с. 80-82), що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на те, що погашати періодичні платежі позичальник перестав з листопада 2008 року, кінцевий термін повернення кредиту сторони визначили червень 2009 року, матеріали справи не містять доказів того, що після червня 2009 року відповідач отримував нову кредитну картку, чи продовжував користуватися старою, а позов до суду заявлено лише 20.12.2013 року, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові.
За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: В.М. Васильковський
А.Ю. Малєєв