АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2050/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46 Орендарчук М. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишні Н. В.

суддівГончар Н. І. , Ювшина В. І.

при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 20 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа орган опіки та піклування Христинівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька, -

в с т а н о в и л а :

28 квітня 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа орган опіки та піклування Христинівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу з 2008 року по грудень 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_8, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн. щомісячно, але не надає іншої матеріальної допомоги на утримання сина, не цікавиться його життям, не забезпечує його необхідними речами, не надає допомоги на лікування, оскільки дитина часто хворіє застудними захворюваннями та потребує санаторно-курортного оздоровлення.

Починаючи з грудня 2011 року, відповідач проживає окремо та сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн. щомісячно. Матір позивачки проживає в м. Пицунда (Абхазія) Російської Федерації і запрошує її з дитиною на три місяці на відпочинок та оздоровлення. Вона, позивачка, звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, проте отримала відмову.

Тому просить: надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_7 до Російської Федерації та Абхазії без згоди та супроводу батька ОСОБА_6 строком з 15.05.2014 року і по 15.10.2014 року.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 20 червня 2014 року позов ОСОБА_7 задоволено повністю.

Вирішено надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_7 до Російської Федерації та Абхазії без згоди та супроводу батька ОСОБА_6 строком із моменту набрання рішення законної сили і до 15 жовтня 2014 року.

Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_6, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволення позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які не уможливлюють виїзд неповнолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування за кордоном без згоди батька.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваному рішенні, вважаючи його законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзду неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно п.п. 2 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених постановою КМ України від 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» без нотаріального посвідчення згоди другого із батьків виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного із батьків здійснюється за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого із батьків.

Судом встановлено, що сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року по грудень 2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_8 (а.с. 8), який проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні та вихованні (а.с. 9).Відповідач проживає окремо і участі у вихованні не приймає.

Відповідно до медицинських показань дитина потребує санітарно-курортного лікування. Мати позивачки ОСОБА_9 постійно проживає в м. Пицунді Республіки Абхазія.

З матеріалів справи вбачається, що в 2011 і 2012 роках відповідач надавав нотаріально засвідчену згоду на виїзд дитини до Російської Федерації та Абхазії (а.с. 10,11).

Відповідно до висновку № 186/01-01-25 від 05.04.2014 року комісія з питань захисту прав дитини, вважає доцільним надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_8, 2010 року народження за межі України разом з матір'ю, без супроводу та згоди батька, що є в інтересах малолітнього (а.с. 12).

Частиною 3 ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або у супроводі осіб, які уповноважені ними.

Приймаючи до уваги, що в клопотанні вказаний період тимчасового виїзду дитини за кордон, мета такого виїзду та місце перебування дитини за кордоном, суд апеляційної інстанції вважає, що у районного суду були всі законні підстави дати такий дозвіл позивачці, і це рішення ґрунтується на законі.

Доводи апеляції непереконливі, неконкретні, носять довільний характер і спростовуються дослідженими доказами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази та дав їм належну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 20 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа орган опіки та піклування Христинівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :