ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 липня 2014 року Справа № 5002-17/2909-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.,

Суддів:Бакуліної С.В.,

Волковицької Н.О.,

Грейц К.В.,

Мачульського Г.М.,

розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 05.08.2013

у справі№ 5002-17/2909-2011

за позовомЗаступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі: 1. Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим; 2. Фонду державного майна України

до1. Лівадійської селищної ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Регіон-інвест"

за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору1. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2. Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

провизнання недійсним рішення та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Ялти, виступаючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про: визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 177 від 14.10.2004; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Регіон-інвест" повернути земельну ділянку загальною площею 0,2784 га, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12б у користування Державного підприємства "Санаторій "Курпати".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2011 у справі № 5002-17/2909-2011, позов задоволено частково; визнано недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 177 від 14.10.2004; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у справі № 5002-17/2909-2011 рішення місцевого господарського суду скасовано частково; у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 177 від 14.10.2004 відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2013 у справі № 5002-17/2909-2011 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2013 у справі № 5002-17/2909-2011 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції від 23.06.2014), у якій заявник просить вказану постанову, постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та рішення місцевого господарського суду - в частині відмови у задоволенні позову, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2014 у справі № 5002-11/1625-2012 та від 12.06.2013 у справі № 5002-15/2901-2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статей 142 та 149 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Статтею 142 Земельного кодексу України регулюється припинення права на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника або землекористувача.

У статті 149 Земельного кодексу України визначено порядок вилучення земельних ділянок.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013 у справі № 5002-17/2909-2011, про перегляд якої просить заявник, та постановах Вищого господарського суду України від 27.03.2014 у справі № 5002-11/1625-2012 та від 12.06.2013 у справі № 5002-15/2901-2012, на які посилається заявник, вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норми матеріального права у подібних правовідносинах, з огляду на що було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 5002-17/2909-2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова

Судді:С. Бакуліна

Н. Волковицька

К. Грейц

Г. Мачульський