Справа № 22-ц-37-2009 р. Головуючий у 1-й інстанції- Костенко В.Г.
Категорія 33 Суддя-доповідач- Смирнова Т.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
«15» січня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Гагін М.В.,
Ведмедь Н.І.,-
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які беруть участь у справі - представників апелянтів, позивача та його представника, представника третьої особи,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами Держказначейства України та прокуратури Сумської області
на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 4 листопада 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного Казначейства України , Прокуратури Зарічного району м.Суми , Прокуратури Сумської області , треті особи : Управління Державного Казначейства України у м.Суми, Головне управління Державного Казначейства України у Сумській області
про відшкодування шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою суду позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Постановлено відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства і суду, у розмірі 150.000 грн.
Зобов»язано Державне казначейство України виплатити з рахунку Державного бюджету України ОСОБА_1 150.000 грн.
Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову у іншій частині за необґрунтованістю.
Зазначену ухвалу оскаржено прокуратурою Сумської області та Державним казначейством України .
В апеляційній скарзі прокурор Сумської області просить змінити ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 4 листопада 2008 р. по даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 150.000 грн. , зменшивши стягнення до 4.485 грн.
Апелянт вважає, що місцевий суд неповно з»ясував всі обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Апелянт вважає , що сума відшкодування моральної шкоди повинна визначатися з урахуванням мінімального розміру заробітної плати, а тому з урахуванням терміну перебування ОСОБА_1 під слідством такий розмір не може бути більшим 4.485 грн.
В апеляційній скарзі Державне казначейство України просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 4 листопада 2008 р. по даній справі та ухвалити нову, про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення порушені норми матеріального і процесуального права.
Вважає, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а також не надано достатніх доказів нанесення йому значної моральної шкоди.
Апелянт вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає сумі визначеною законодавством, тобто коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати .Також, судом в мотивувальній частині рішення не наведено розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників апелянтів та третьої особи, підтримавших скаргу, заперечення проти скарги позивача та його представника, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду - зміні з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в своєму позові від 1 липня 2008 року, який був доповнений 9 жовтня 2008 року (а.с.1-4,156-157), просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 248.000 грн. за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, з пред»явленням обвинувачення, затримання, утримання під вартою .
Крім того, просив стягнути 15.706 грн. 60 коп. - втраченого заробітку, 415 грн. 25 коп. витрати на лікування внаслідок перебування під арештом, 2.592 грн. - вартість проїзду до м. Владивосток, звідки його примусово етапували до м.Сумиі він має намір повернутися в це місто.
Задовольняючи частково позов , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було необґрунтовано притягнуто до кримінальної відповідальності та він утримувався під вартою ,чим йому завдано значні моральні страждання і тому розмір відшкодування моральної шкоди визначив у сумі 150.000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Апеляційні скарги відносно відмови в задоволенні інших вимог не подані жодною із сторін.
Як правильно зазначив суд першої інстанції , до спірних відносин слід застосувати спеціальний закон , яким є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р.
Згідно з п.1 ст.1, п.5 ст.3 цього закону моральна шкода підлягає відшкодуванню громадянину внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно , незаконне відсторонення від роботи та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права чи свободи громадянина.
Відповідно до ч.2,3 ст.13 цього закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.06.2005 р. ОСОБА_1 притягнутий як обвинувачений у вчиненні злочину за ч.1 ст.115 КК України.
23.05.2008 року провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв»язку з недоведеністю у вчиненні злочину.
Таким чином, ОСОБА_1 перебував під слідством 34 місяці 23 дня.
Виходячи з розміру мінімальної зарплати на час вирішення справи судом першої інстанції, що становило 545 грн., розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим ніж 18.975 грн.(545 грн. Х 35 місяців).
Суд першої інстанції правильно встановив всі фактичні обставини справи, одночасно допустив помилку в застосуванні матеріального закону, не навівши ніяких розрахунків розміру моральної шкоди, тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
При цьому колегія суддів не погоджується з доводами Державного казначейства щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди та з доводами Сумської обласної прокуратури щодо необхідності відшкодування шкоди в розмірі : 4.485 грн.
По справі встановлено, що позивача було незаконно притягнуто як обвинуваченого , незаконно був взятий і тримався під вартою ,35 місяців знаходився під слідством , тобто доведено наявність підстав , передбачених ст.1 зазначеного закону для відшкодування шкоди.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував , що за Законом розмір відшкодування моральної шкоди суду слід визначати та обґрунтовувати із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати , тому з немотивованим визначенням розміру відшкодування 150.000 грн. погодитись неможливо , ухвала суду підлягає зміні виходячи з наступного .
Розмір відшкодування моральної шкоди за час знаходження позивача під слідством не може бути меншим 18.975 грн.
Крім цього, колегія суддів приймає до уваги , що позивач 247 днів незаконно знаходився під вартою, що він переніс певні страждання під час етапування з м.Владивосток Російської Федерації в Україну, що він зазнав інших негативних наслідків в результаті притягнення до кримінальної відповідальності , а тому відшкодування моральної шкоди слід визначити в сумі 60.000 грн., а не 150 тис.грн., як визначив суд першої інстанції.
Державне казначейство в своїй скарзі посилається на порушення судом першої інстанції ст.208 ЦПК України , оскільки по справі слід було ухвалити рішення , а не постановлювати ухвалу , яку постановив суд.
З тексту ухвали від 4 листопада 2008 року вбачається, що вона постановлена іменем України, в нарадчій кімнаті , нею справа вирішена по суті, тобто вирішений цивільний позов, а тому цей процесуальний документ за своїм змістом та порядком ухвалення відповідає судовому рішенню , хоча і названий ухвалою.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303,п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1ст.309,313,314,316,317,319 колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги прокуратури Сумської області та Державного казначейства України - задовільнити частково .
Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 4 листопада 2008 року в даній справі змінити в частині вирішення спору про відшкодування моральної шкоди .
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з Державного Казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 60.000 грн. (шістдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, а не 150.000 грн. (сто п»ятдесят тисяч гривень) , як визначив суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді-