УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №288/719/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сікан В.М.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.
суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.
з участю секретаря
судового засідання Ходаківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту належності майна і визнання права власності в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 червня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив встановити факт належності будинку з господарськими спорудами померлому ОСОБА_4, визнати за позивачем право власності на вказаний будинок в порядку спадкування.
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4, який проживав у АДРЕСА_1. Після смерті батька відкрилася спадщина на все майно і житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за вищевказаною адресою, який був побудований за життя батьків і належав померлому ОСОБА_4 На день смерті батька та по даний час у вказаному будинку проживали та були зареєстровані позивач, його дружина - ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6 19.07.2013 року він звернувся до нотаріуса Попільнянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Була заведена спадкова справа № 54734335.
ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 Прийнявши спадщину після смерті батька, а саме грошового вкладу, позивач не зміг оформити спадщину на будинок з господарськими спорудами, так як він не був зареєстрований на праві власності за батьком, а лише перебував на подвірному обліку у селищній раді.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 червня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилається на те, що вона не брала участі у справі, про те, суд ухвалюючи рішення, вирішив питання про її права та обов'язки по даній справі, порушивши її право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько - ОСОБА_7, після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно.
Вказаний будинок було побудовано її батьком, що підтверджується рішенням виконавчого комітету №20 від 23.01.1953 року за договором на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою. Проте, право власності на вказаний будинок її батько за життя не оформив. Спадщину після батька прийняла мати - ОСОБА_8, яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті спадщину прийняла вона. Однак, звернувшись до державного нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довідки №745 від 12.05.2014 року, виданої виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 не є самовільно забудованим (а.с. 7).
Згідно повідомлення вказаної селищної ради за вих. № 1381 від 12.07.2013 року, ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1. Разом з ним проживав син - ОСОБА_2, зареєстрований з 14.09.1989 року (а.с. 10).
ОСОБА_9 помер 26 вересня 2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 24). Його спадкоємцем є позивач, якому 19.07.2013 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - вклад з нарахованою компенсацією на ім'я ОСОБА_4, що знаходиться в Попільнянському відділенні № 10005/075 філії Житомирського обласного управління «Державний ощадний банк України» (а.с. 37).
У зв'язку з тим, що документи, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок (а.с.12).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Положеннями ч.2 ст. 256 ЦПК України передбачено можливість встановлення в судовому порядку інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не вказано іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, судом було правомірно встановлено факт належності ОСОБА_4 вказаного житлового будинку і визнано за позивачем право власності на нього в порядку спадкування.
Посилання апелянта на те, що суд вирішив її права та обов'язки по даній справі, при цьому порушив її право власності на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 є безпідставними виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, рішенням виконавчого комітету Попільнянської районної ради від 23.01.1953 року було надано право на індивідуальне будівництво житлового будинку на земельній ділянці під АДРЕСА_2 батьку апелянта - ОСОБА_7 На вказаній земельній ділянці було здійснено будівництво будинку, на який при житті батьків апелянта не було виготовлено правовстановлюючих документів. Враховуючи, що вулиця Польова була перейменована на вулицю Калініна, та вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці під НОМЕР_1, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на замовлення ОСОБА_3 (а.с. 68-69).
Проте, такі доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності, оскільки рішенням виконавчого комітету Попільнянської селищної ради № 176 від 09.12.1987 року вулиця Польова була перейменована на вулицю Якіра, а не на вулицю Калініна, що підтверджується копією вказаного рішення, і спростовує твердження апелянта в повному обсязі( а.с. 112). Інших належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 не надано.
Вимогами ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно задовольнив позов ОСОБА_2 про встановлення факту належності майна і визнання права власності в порядку спадкування.
Таким чином, з врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на доказах та законі.
Суд першої інстанції перевіривши доводи сторін, в повному обсязі визначився із характером спірних правовідносин і постановив законне і обґрунтоване рішення, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Судді