Справа №167/996/14-ц

Провадження №2/167/324/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.

при секретарі - Пазюку О.О.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4

представника третьої особи ПП «Флора» - Пилипчука Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПП «Флора» про визнання недійсним договору дарування від 31.10.2006 року та визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПП «Флора» про визнання недійсним договору дарування від 31.10.2006 року та визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що в грудні 2013 року їй стало відомо, що її чоловік ОСОБА_7 ще в 2006 році відчужив гр.ОСОБА_3 приватне підприємство «Флора», яке належало їй та її чоловіку ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя, так як набуте за час шлюбу. На даний час шлюб між ними не розірваний, поділ спільного майна не проводили.

Покликаючись на те, що її чоловік ОСОБА_7 відчужив ПП «Флора» шляхом дарування від 31.10.2006 року без її згоди, не повідомивши про вчинений ним правочин, що беззаперечно порушило її права, адже ПП «Флора» на момент його відчуження було спільною сумісною власністю подружжя, і згідно чинного законодавства, відчужити без її згоди останній не міг. Тому просить поновити строк позовної давності, в зв'язку з тим, що вона з ОСОБА_7 по даний час перебувають в шлюбі, і останній приховав від неї факт дарування корпоративних прав на ПП «Флора», не проінформував її про даний правочин. Разом з тим, просить визнати недійсним договір дарування корпоративних прав від 31.10.2006 року на приватне підприємство «Флора», укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та визнати недійсними усі зміни до установчих документів ПП «Флора», внесені після 31.10.2006 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просить задовольнити їх. Разом з тим, суду пояснила, що даний правочин, який виходить за межі дрібного побутового, був укладений відповідачем ОСОБА_7 за час перебування у шлюбі з позивачкою, а тому згідно вимог ст.65 СК України для укладення зазначеного договору необхідна була її згода, яку вона не надавала.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Суду пояснив, що корпоративні права на майно ПП «Флора» є спільною сумісною власністю подружжя. Однак на момент посвідченні договору дарування 30.10.2006 року ОСОБА_7 не надав нотаріусу письмової заяви дружини ОСОБА_6 про дозвіл на відчуження майна.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечили.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ПП «Флора» - Пилипчук Ю.В. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_7 не мав права відчужувати майно, яке перебувало в спільній сумісній власності подружжя, без згоди дружини, не попередивши її про вчинення даного правочину.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З пояснень сторін, матеріалів справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_7 з 1983 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.22).

Частиною 1 ст.60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Судом встановлено також, що ПП «Флора» належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Флора» видане Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 11.03.2004 року), що не оспорюється учасниками судового розгляду. Оскільки дане підприємство набуте під час зареєстрованого шлюбу, то воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і кожному з подружжя належить по 1/2 частині спірного майна.

Разом з тим, 31.10.2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування корпоративних прав, згідно якого ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_3 прийняв у власність безоплатно корпоративні права на приватне підприємство «Флора» (а.с.21).

Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згідно ч.4 ст.369 ЦК України, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

31 жовтня 2006 року приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, всупереч вимог законодавства, без письмової згоди ОСОБА_6, як другого з подружжя, та з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, уклала договір дарування корпоративних прав на користь ОСОБА_3 (а.с.28, 29, 30).

Як вбачається з позовної заяви, що про укладення ОСОБА_7 договору дарування від 31.10.2006 року позивачу ОСОБА_6 тривалий час нічого не було відомо, так як вона повністю довіряла своєму чоловіку, з яким по даний час перебуває в шлюбі. Враховуючи те, що строк позовної давності вже минув, просить його поновити, оскільки дізналася про оспорюваний правочин лише в грудні 2013 року від гр.ОСОБА_3, оскільки відповідач усіляким чином намагався приховати факт дарування корпоративних прав на ПП «Флора». Даний факт підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_3

Виходячи із викладених обставин, суд вважає, що позивачу слід поновити строк звернення до суду за захистом свої прав та законних інтересів, в зв'язку з пропуском його з поважних причин.

Отже, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що при укладенні договору дарування корпоративних прав на ПП «Флора» були порушенні права позивача, оскільки остання не надавала згоди щодо розпорядження її часткою у майні ПП «Флора», у зв'язку з цим слід визнати недійсним договір дарування корпоративних прав від 31.10.2006 року на приватне підприємство «Флора», укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та визнати недійсними усі зміни до установчих документів ПП «Флора», внесені після 31.10.2006 року.

Оскільки, позивач не наполягала на стягненні судових витрат із відповідача, то такі витрати суд не стягує із відповідача.

На підставі ст.ст.60, 61, 63, 65 СК України, ст.ст.368, 369 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПП «Флора» про визнання недійсним договору дарування від 31.10.2006 року та визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування корпоративних прав від 31.10.2006 року на приватне підприємство «Флора», укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

Визнати недійсними усі зміни до установчих документів ПП «Флора», внесені після 31.10.2006 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: /підпис/ І.І.Сіліч

Оригіналу відповідає.

Суддя Рожищенського

районного суду І.І.Сіліч