Справа №1-168/08

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

06 березня 2008 року                                                                                                           м.  Житомир

Корольовський районний суд м.  Житомира в складі:

головуючого - судді Галасюка Р.А.,

при секретарі                         Кузнєцовій А.В.,

з участю прокурора Гриценко С. М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі кримінальну справу про обвинува­ченню:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року на­родження,  уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України,  з базовою загальною середньою освітою,  офіційно не працюючої,  проживаючої в АДРЕСА_1,  не судимої в силу  ст. 55 КК України (в ред. 1960 року) та п.11 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України (в ред.2001 року),

в скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 164 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  згідно рішення Корольовського районного суду м.  Житомира від 29 ве­ресня 1999 року про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,  зобов'язана щомісячно сплачувати на користь державного органу,  де будуть утримуватись її діти,  аліменти в розмірі 1 /2 частини всіх видів її заробітку на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.,  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_5р.н.,  починаючи з 23.04.2006 року і до ІНФОРМАЦІЯ_6 року на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку,  починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_7 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку,  але не менше 1/2 неоподаткова­ного доходу громадян на кожного. Згідно рішення управління освіти Житомирського облвикон­кому №142 від 27.09.1999 року малолітніх дочок підсудної - ОСОБА_2 та ОСОБА_3  бу­ло направлено за повне державне забезпечення до Житомирської загальноосвітньої школи - інтер­нату 1 -2 ступенів,  а малолітнього ОСОБА_4 було направлено за повне державне забезпечення до Житомирського обласного будинку дитини для дітей сиріт і дітей,  які залишились без піклува­льників. Однак,  підсудна ОСОБА_1 допустила умисне та злісне ухилення від сплати встанов­лених рішенням суду аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей і на протязі з жовтня 1999 року по 01.01.2008 року на користь державних установ,  де знаходились і на даний час перебува­ють її діти,  аліменти не перераховувались,  в наслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 18509 гривень 97 копійок.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою в скоєнні даного зло­чину визнала повністю і показала,  що дійсно починаючи кінця 1999 року з неї стягуються алімен­ти,  однак вона їх не сплачувала,  оскільки довгий не працювала,  пиячила,  вела розгульний анти­громадський спосіб життя.

Вина підсудної в скоєнні даного злочину повністю підтверджується наступними дослі­дженими у судовому засіданні доказами.

Так,  з копії виконавчого листа (а.с. 11) видно те,  що підсудна ОСОБА_1 згідно рі­шення суду від 29.09.1999 року зобов'язана щомісячно сплачувати на користь державного органу,  де будуть утримуватись її діти,  аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів її заробітку на утримання

неповнолітніх дітей: ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.,  ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_5р.н.,  починаючи з 23.04.2006 року і до ІНФОРМАЦІЯ_6 року на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку,  починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_7 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку,  але не менше 1/2 неоподаткованого доходу громадян на кожного.

Із подання державного виконавця (а.с.  10) видно те,  що підсудна ОСОБА_1 дійсно ухиляється від сплати цих аліментів. Згідно довідки - розрахунку (а.с.  13),  розмір заборгованості підсудної ОСОБА_1 по аліментам перед державними установами,  де знаходились і на даний час перебувають її діти,  становить 18509 гривень 97 копійок.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 в умисному злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітніх дітей на користь державних установ,  де знаходились і на даний час перебувають її діти,  і ці її умисні дії кваліфікує за ч.1  ст. 164 КК України.

Обираючи підсудній вид та міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину,  особу самої підсудної та обставини,  що пом'якшують і обтяжують покарання.

Пом'якшуючих покарання підсудної ОСОБА_1 обставин судом не виявлено.

Не виявлено судом і обставин,  що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1.

При цьому,  судом береться до уваги посередня характеристика підсудної,  вчинення нею злочину невеликої тяжкості і тому,  на думку суду,  виправлення та перевиховання підсудної не по­требує її обмеження в свободі пересування і виборі місця проживання.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 164 КК України та призначити їй за цим Законом покарання у вигляді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили обрати засудженій ОСОБА_1 запобіжний за­хід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коро-льовський районний суд м.  Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.