УКРАЇНА

                                                                                           Справа № 2-а-90/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11  грудня    2008 року                                                         Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого   -   судді Смирнова В.В., при секретарі  - Чукавової  А.О., у судовому засіданні, в залі суду м.Краснодона, розглянувши цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Краснодонського УП іСЗН про стягнення суми,-

                                                       В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернувся до суду  з цим позовом до Краснодонського міськрайонного Управління труда і соціального захисту населення (далі УТСЗН) про стягнення  несплаченої допомоги на оздоровлення в сумі 7986,40 грн., в обґрунтування свого позову  ОСОБА_1  вказав що, у 1987р. він був призван на воєнні збори, де приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії  на ЧАЄС, тому йому як інваліду ЧАЄС 2 групи, повинно сплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі  5-ти заробітних плат.

Позивач вважає, що відповідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому необхідно сплачувати допомогу на оздоровлення з наступних розрахунків: оскільки з 01 грудня 2003р. (205 грн.х5-26,7) х 5 років = 7986,40 грн., де 26,7 грн. - сума сплаченої допомоги, а усього сума недосплаченої допомоги на  оздоровлення, яку просить стягнути позивач з відповідача 7986,40 грн.

В судовому засіданні позивач змінив свої заявлені вимоги та просить стягнути з  УПіСЗН за період з  1996 року по 2005 рік  недонараховану допомогу у розмірі 25983 грн., оскільки розмір мінімальної зарплати з 1.04.2008 року встановлен в розмірі 525 грн..

Представник відповідача Краснодонського УТСЗН, у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що згідно ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” порядок застосування цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України, рішення і постанови якого є обов'язковим для виконання. Виходячи з існуючих фінансових можливостей держави гарантує сплати допомоги на оздоровлення у розмірі визначеним  Постановою КМУ від 26.07.1996р. №836 „Про компенсаційні сплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому, усі виплати  передбачені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, в тому числі і сплати щорічної допомоги на оздоровлення сплачуються в розмірах встановлених вказаною Постановою КМУ, що і зробило Красно донське міське УТСЗН. У відповідність до ст.63 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11 від 28.11.1991р. передбачено, що фінансування витрат  пов»язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету, тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Більш того, позивач у порушення норм матеріального права у позовій заяві  зазаначає розмір мінімальної зарплати, який підлягає стягненню на його думку на молмент виплати, тобто на розмір встановлений ЗУ «Про державний бюджет на 2008 р.» - 525 грн., що на думку управління є невірним, виходячи з того, що розмір визначається виключно на момент коли у позивача з»явилося право на отримання вищезазначеної допомоги,  тому в позові представник відповідача просить відмовити. 

    Відповідно п. 10 ст. 3 КАС України, суд розглядає та віршує справу у порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

               Позивач є учасником ліквідації наслідків аврії на ЧАЄС, є інвалідом 2-ї групи і у відповідності до ст.48 ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена щорічна виплата на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних зарплат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з цим позовом до суду 24.06.2004 року.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк позовної давності, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 щорічно отримував грошову допомогу на оздоровлення у сумі 26, 70 грн., тобто з виплачених сум він повинен був дізнатися, що, на його думку, його право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено.

Далі, юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 у справі № 1-27/2004 було прийнято 01.12.2004 року і також є відкритим для ознайомлення.

Тобто, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової допомоги за період 1996р-2003р і поважних причин пропуску строку звернення до суду не наведено.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за період з 1996р.-2003 р..

                 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабинет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.

                 Відповідно до ч.3 ст 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                 Кабінет Міністрів  не уповноважений законом  №796-Х11 зменшувати встановлені останнім конктретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

                   У законі №796-Х11 викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, оскільки відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров»я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

                   Пільги, компенсації є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-Х11, є безпідставним.

                  Законом  №1328  від 25.11.2003р. було встановлено мінімальну зарплату  на 2004 рік в розмірі - 205 грн., законом  № 2285-15 від 23.12.2004р. встановлено мінімальну зарплату  на 2005 рік в розмірі - 262 грн., тому суд вважає, що недонарахована допомога на оздоровлення  ОСОБА_1 складає: 205 грн.х 5 - 26,70 грн.=998,30 грн.за 2004 рік та 262 грн. х 5 - 26,70 грн..= 1283,30 грн. за 2005 рік, а всього  2281,60 грн...

    Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.        

                 З огляду на вищевикладене, керуючись, ст.ст.  8-12, 159, 160, 161,162, 160, 167 КАС України, ст..22,50 Конституції України, ст. 48 Закона україни «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд-

                                                                              В И Р І Ш И В :

                    Позов  ОСОБА_1 до Краснодонського УП іСЗН про стягнення суми- задовольнити частково.

        Визнати дії  Краснодонського міського управління праці та соціального захисту населення щодо недонарахування допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірними.

         Стягнути з  Краснодонського міського Управління  праці та соціального захисту населення  на користь ОСОБА_1 недонараховану допомогу на оздоровлення  у розмірі  2281,60 ( дві тисячи двісті вісімдесят одна грівна) 60 копійок.

         В іншій частині позовних вимог    ОСОБА_1 відмовити, у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

     На рішення може бути подана заява до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Краснодонський міськрайонний суд.  

            Суддя:                                                                                    В.В.Смирнов