Справа № 2-56/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2009 року.
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Кондратюка В. І.
при секретарях: - Шевчук Т.В., Астаф”євій Н.А., Герасимовій Л.Т., Аврамчук Л.В.,
Правосуд Ю.Г.
з участю позивача і відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання квартири спільною сумісною власністю, про визнання договору купівлі-продажу квартири в частині покупця недійсним, про визнання дійсними покупцями квартири, про визнання договору дарування квартири недійсним, про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка просить визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 27.11.1999р. обманним шляхом між продавцем квартири ОСОБА_3 та її покупцем ОСОБА_2, мотивуючи тим, що фактично зазначену квартиру купили за отримані по цільовому зворотному кредиту кошти вона та її покійний чоловік ОСОБА_5 - син відповідачки ОСОБА_2 В зв”язку з цим просить визнати дану квартиру на момент придбання спільною сумісною власністю її та її нині покійного чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 також визнати їх з чоловіком дійсними покупцями квартири. Просить також визнати недійсним договір дарування від 5.12.2000р., за яким ОСОБА_2 подарував спірну квартиру своїй дочці ОСОБА_4
В суді позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позов не визнали.
Свої заперечення щодо задоволення позову ОСОБА_2 мотивує тим, що квартиру АДРЕСА_1 купив він за кошти, які належали його сім”ї. При нотаріальному оформленні квартири був присутній його нині покійний син ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, мотивуючи тим, що її батько - ОСОБА_2 подарував їй власну квартиру, яку придбав за договором купівлі-продажу.
Відповідач ОСОБА_3 в суд не з”явилась за станом здоров”я, просить розглянути справу у її відсутність.
Третя особа - на час укладення договору купівлі-продажу квартири приватний нотаріус Шага А.М. в суді пояснив, що з його боку при посвідченні договору купівлі-продажу квартири порушень закону допущено не було.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:
17 листопада 1999р. дирекцією „НЕКСУС МАРКЕТИНГ КОМПАНИ ЛТД” на підставі рішення ради директорів даної компанії від 16 листопада 1999 року заступнику генерального директора матеріально-технічного постачання і збуту ОСОБА_5 та інженеру нормування праці ОСОБА_1 (позивачка по справі) було надано цільовий фінансовий кредит в сумі еквівалентній 3500 доларам США для купівлі квартири АДРЕСА_1 у зв”язку з реєстрацією шлюбу та створенням сім”ї, що підтверджується поясненнями позивачки, копіями: виписки з рішення (т.2, а.с.88), наказу (т.2, а.с.87), зобов”язанням (т.2 а.с.86), показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що кошти на придбання квартири працівникам молочно-консервного комбінату ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виділили керівники компанії „НЕКСУС МАРКЕТИНГ КОМПАНИ ЛТД”ОСОБА_9 і ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що про квартиру, яку пізніше купила з чоловіком ОСОБА_5 її подруга ОСОБА_1, останній повідомила вона (ОСОБА_11).
27.11.1999р. ОСОБА_5 таємно від майбутньої дружини ОСОБА_1 (позивачка по справі) за отримані 24.11.1999р. в кредит кошти в сумі 16 335 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордера, купив зазначену квартиру на ім.”я свого батька - відповідача по справі ОСОБА_2 (т.1, а.с.3) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, вже перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_1 помер.
Після цього ОСОБА_2 за нотаріально-посвідченим договором від 5.12.2000 року, не являючись дійсним власником квартири, подарував її своїй дочці ОСОБА_4 (т.1, а.с.75).
Суд вважає, що дії ОСОБА_5, який обманув ОСОБА_1 при купівлі квартири, були продиктовані тією обставиною, що на час її придбання в Овруцькому районному суді розглядалась справа про розірвання шлюбу і поділ майна, в тому числі і квартири, з колишньою дружиною ОСОБА_12
Суд критично оцінює покази відповідача ОСОБА_2 про те, що спірну квартиру купив він за власні кошти оскільки мав намір переїхати з сім”єю жити в м.Овруч.
В судових засіданнях він спочатку пояснював, що квартиру купив для дочки ОСОБА_4, потім пояснював, що квартиру придбав для себе, але пустив проживати в ній сина і нелюбиму невістку, оскільки останньому після розлучення з першою дружиною не було де жити. Але ж в суді встановлено, що ОСОБА_5 розлучився з ОСОБА_12 ще 1.11.1999 року , тобто до придбання спірної квартири.
Суд не вірить в такий збіг обставин, що відповідач придбав саме спірну квартиру через 3 дні після того, як його син ОСОБА_5 отримав кредитні кошти на придбання саме цієї квартири. А тому, на думку суду, доведено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана у спільну сумісну власність за виділені по кредитному договору кошти ОСОБА_5 і ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ „Про власність” чинного на той час, ч.2 ст. 112 ЦК України (1963 року).
Суд прийшов до такого висновку також з огляду на думку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в ухвалі від 17 лютого 2005 року (т.1, а.с. 212).
Таким чином, договір купівлі-продажу квартири, який був укладений внаслідок обману однієї із сторін має бути визнаним недійсним з моменту його укладення відповідно до ст. 57 ЦК України (1963 року).
Враховуючи, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири з боку її продавця ОСОБА_3 не було допущено порушень закону, дана угода має бути визнаною недійсною частково, а саме в частині покупця квартири, визнавши дійсними покупцями ОСОБА_1 і нині покійного ОСОБА_5
Відповідно до ст. 49 ЦК України (1963 року) п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 з послідуючими змінами ”Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” має бути визнаною недійсною угода між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про дарування спірної квартири, оскільки ОСОБА_1 не являвся її власником, даною угодою було порушене законне право ОСОБА_1 на користування і розпорядження даною квартирою, тобто дана угода укладена з метою суперечною інтересам суспільства.
Від сплати судового збору сторони звільнені законом.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд
Р І Ш И В:
Позов задоволити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Овруцького районного нотаріального округу 27 листопада 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині покупця ОСОБА_2 недійсним.
Визнати дійсним покупцями квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (нині покійного) та ОСОБА_1.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 (нині покійного) та ОСОБА_1.
Визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 5 грудня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Овруцького районного нотаріального округу - недійсним.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Овруцького районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або ж в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд.
СУДДЯ:
- Номер: 22-ц/791/1116/16
- Опис: ВАТ"Херсонавтотранс" до Кобець В.Д.,Державна податкова інспекція у м.Нова Каховка.,3-і особи:Українська універсальна товарна біржа,Кобець С.Д.,Д.О.,про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-56/09
- Суд: Апеляційний суд Херсонської області
- Суддя: Кондратюк В.І.
- Результати справи: в позові відмовлено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.03.2016
- Дата етапу: 23.05.2016
- Номер: 2-зз/278/10/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-56/09
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Кондратюк В.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.06.2016
- Дата етапу: 14.06.2016