КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2009 № 46/106
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Марченко Т.С. – дов. б/н від 19.01.2009р.,
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.09.2008
у справі № 46/106
за позовом Приватне підприємство "Олів Лайн"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 41638,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2008р. у справі №46/106 позов ПП „Олів Лайн” задоволено частково на підставі ст.ст.525, 526, 625, 692, 712 ЦК України.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „Святослав” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки відповідач не отримував ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2008р. і не знав про дату та час розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП „Олів Лайн” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.12.2007р. між ПП „Олів Лайн” (постачальник) і ТОВ „Святослав” (покупець) було укладено договір №16, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих покупцем
замовлень, а покупець — приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (далі – договір, а.с.9-14).
У відповідності з п.1.1 та п.2.1 даної угоди асортимент та вартість товарів, що поставляються, вказується в специфікації і товарних накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п.4.2 та п.4.2.1 договору, в редакції підписаного представниками сторін протоколу розбіжностей від 20.12.2007р., партія товару вважається зданою постачальником та прийнятою покупцем по кількості та асортименту — відповідно до товарно-транспортних накладних, по якості — відповідно до сертифіката якості або іншого документу, який підтверджує якість і надається постачальником (а.с.15-16).
У п.6.1 сторони погодили, що покупець оплачує товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами в специфікації. Загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до договору (п.6.2).
Виходячи з п. 6.3 договору від 20.12.2007 р. покупець здійснює оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після тридцяти календарних днів з дати отримання товару покупцем, який зазначений в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу „Товар отриманий”.
Судом першої інстанції було вірно визначено, що укладений правочин являє собою договір поставки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 20.12.2007р. позивачем відповідачу було поставлено та передано у власність продовольчих товарів на суму 37271,62 грн. (а.с.17-25).
Згідно актів звірки розрахунків від 01.05.2008р. та від 01.08.2008р. основна сума боргу складає 37187,38 грн. (а.с.50-52).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач, в порушення умов договору, взятих на себе зобов’язань по оплаті за одержаний товар не виконав, то суд першої інстанції законно стягнув суму заборгованості, яка становить 37187,38 грн.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
У п.10.1.2 договору від 20.12.2007р. №16 в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.
Тому господарський суд міста Києва законно і обґрунтовано стягнув з ТОВ „Святослав” З % річних в розмірі 365,31 грн., пеню в сумі 2537,95 грн. в межах сум, розрахованих та заявлених позивачем в заяві про уточнення та збільшення позовних вимог, та правильно визначив суму збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, що підлягає стягненню, 4114,38 грн.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ „Святослав” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 24.09.2008р. у справі №46/106 – без змін.
Справу №46/106 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
21.01.09 (відправлено)