Справа 2-512/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2008 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О. при секретарі Нікітчиній Л.М. з участю фахівця у галузі права Панчука В.Г. на стороні позивача, позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення їх із жилого будинку як тимчасових жильців,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_11.10.2008 року пред'явив позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 про виселення їх із належного йому на праві особистої приватної власності жилого будинку АДРЕСА_1, як тимчасових жильців, без надання іншого жилого приміщення.
В обрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 є племіннецею його померлої дружини. Весною 2002 року він дозволив їй та членам її сім'ї тимчасово проживати в його будинку, оскільки будинок залишився без догляду, він мав надію, що коли він повернеться до свого будинку, вона буде доглядати його до смерті, бо він є інвалідом першої групи. Але його надії не справдилися.
Він після смерті дружини деякий час проживав у ОСОБА_5 , але не помирився з її сином, а тому той вигнав його з будинку матері і він повернувся до свого будинку, де проживав з вересня по листопад 2003 року.
Уже тоді ОСОБА_3 погрожував побити його так, що часовий майстер не збере, були спроби викинути його з будинку через вікно. ОСОБА_3 знущались над ним, а тому він в кінці листопада 2003 року поїхав до своєї доньки в м. Ірпінь. В лютому 2004 року він повернувся в Мар'янівку до свого будинку, але сім'я ОСОБА_3 його до будинку не пустила, ОСОБА_3 декілька раз вдарив його, ображав різними словами, що змусило його деякий час проживати у своїх знайомих. В даний час він проживає з ОСОБА_5 в її власному будинку, але остання запропонувала йому звільнити її будинок.
З питання негідної поведінки відповідачів він декілька раз звертався за допомогою в селищну раду, 9 квітня 2008 року ОСОБА_2 дала розписку про те, що до 1 червня 2008 року повинна звільнити його будинок, але відповідачі до цього часу проживають у будинку.
25.06.2008 року він направив ОСОБА_2 заяву про виселення через нотаріальну контору, але вона на неї не зреагувала.
Позивач вказує, що відповідачі є тимчасовими жильцями, оскільки вони не є співвласниками його будинку, не є членами його сім'ї, не є наймачами, він дозволив їм проживати в будинку тимчасово, якби вони добре доглядали його, то він міг би подарувати свій будинок їм, але цього не сталося. Спочатку він склав заповіт на них, але затим скасував його.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи вона повідомлена належно, просить розглянути справу без неї, оскільки працює в м. Київ, про що повідомила суд через своїх батьків -ідповідачіва по справі..
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. спочатку позов не визнали, в кінці судового засідання позов визнали частково, пояснили, що дійсно спірний будинок належить позивачу згідно документів на право власності, він сам запропонував їм вселитись до його будинку, щоб будинок не залишився без догляду, впустив їх жити до свого будинку і мав намір подарувати їм цей будинок, але у них не було грошей для оформлення договору дарування і тоді ОСОБА_1 пообіцяв скласти на ОСОБА_2 заповіт, але не зробив цього. Весь час він проживав з ОСОБА_5 у її будинку, але вони у всьому допомагали ОСОБА_1.В листопаді 2004 року він не помирився з сином ОСОБА_5 та повернувся до свого будинку, у нього почались запої, але вони доглядали його. Він почав вимагати у них гроші за хату і вони дали йому 2200 грн., але без розписки і довести цього вони не можуть, жодних доказів про передачу грошей вони не мають. Останні два роки ОСОБА_1 виганяє їх із свого будинку, але виселятись їм немає куди, бо їх будинок, який знаходиться в селі Любарська Гута , розвалився. Вони не обіцяли ОСОБА_1 доглядати його до смерті, наймачами його будинку вони не являються, бо договір найму вони не укладали і плату за найм не сплачували.
Членами його сім'ї вони не являлись і не являються, бо спільного господарства з ним не вели.
Вони згідні виселитись із будинку ОСОБА_1, але при умові, що він надасть їм інше житло.
Вини не заперечують, що не допускали позивача до його будинку, що ОСОБА_3. погрожував ОСОБА_1. розправою і бив його.
ОСОБА_1 заперечує , що відповідачі сплачували йому за будинок 2200 гривень, заявляє, що він не мав наміру продавати свій будинок, бо іншого житла він не має, а заповіт він має скласти на своїх дітей.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, оглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов доведений і підлягає задоволенню.
Із пояснень сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, матеріалів справи ( свідоцтва про право власності на будинок, будинкової книги , довідки Мар'янівської селищної ради) видно, що будинок АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю позивача ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 права на цей будинок не мають, вони не є співвласниками цього будинку, не є членами сім'ї позивача, не є наймачами, вони є тимчасовими жильцями і повинні виселитись із будинку за вимогою власника, про виселення вони були попереджені, про що є відповідна розписка відповідчки ОСОБА_2 від 9.04.2008 року, у якій вказано, що відповідачі повинні звільнити будинок до 1.06.2008 року, є ще одна вимога про виселення від 25.06.2008 року, але до цього часу відповідачі будинок не звільнили, що дало підстави для пред'явлення позову.
Із пояснень сторін та свідка ОСОБА_6 видно, що відповідачі поводять себе по відношенню до позивача негативно, не допускають його до його власного будинку.
Відповідачі підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення на підставі ст. 98 ЖК України.
Доказів про те, що вони частину грошей за цей будинок сплатили позивачу,вони суду не надали, пояснили, що таких доказів вони не мають і не бажають виселятись лише тому, що їм немає куди виселятись.
Свідок ОСОБА_8 - донька позивача та двоюрідна сестра відповідачки ОСОБА_2, яка була допитана за клопотанням відповідачів, підтвердила ту обставину, що відповідачі є тимчасовими жильцями, що їй нічого не відомо про те, що вони давали її батькові гроші за будинок, їй жалко ОСОБА_3 та її сім'ю, яким немає куди виселятись, але вона розуміє, що останнє слово за батьком , який є власником будинку.
Та обставина, що відповідачі не мають іншого житла не дає підстав для відмови в позові.
Вимога відповідачів до позивача про надання їм іншого житла є безпідставною.
Вирішуючи питання про судові витрати , суд приходить до наступного.
Судовий збір в сумі 8,50 грн. слід стягнути з відповідачів, оскільки позивач як інвалід першої групи звільнений від його сплати.
Витрати з ІТЗ розгляду справи судом в сумі 7,50 грн. та витрати за надання юридичної допомоги в сумі 150 грн.слід стягнути з відповідачів на користь позивача.
Керуючись 9, 64,98,150,156,158,162 ЖК України, ст. 391 ЦК України, ст. ст.79,81,84,88, 212,213,215 ЦПК України, суд,
РІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку села Любарська Гута Баранівського району Житомирської області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця республіки Польща, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку села Любарська Гута Баранівського району Житомирської області із жилого будинку АДРЕСА_1 і належного ОСОБА_1, без надання іншого жилого приміщення як тимчасових жильців.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 8,50 грн. на користь Баранівської міської ради Житомирської області по 2,83 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати з ІТЗ розгляду справи в сумі 7,50 грн. та витрати за надання юримдичної допомоги в сумі 150 грн., а всього 157,50 грн. на користь позивача ОСОБА_1 по 52,50 грн. з кожного.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду чи апеляційна скарга подаються до Баранівського районного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не подано протягом 10 днів.
Суддя