ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2014 року м. Київ В/800/3281/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Веденяпіна О.А., Моторного О.А., Сіроша М.В.,Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року у справі №2а-6917/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (правонаступником якої є Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення сум,

в с т а н о в и в :

Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року, якою касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області та заяву Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2011 року - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права, а саме пп.7.7.2 п. 7.2, пп. 7.7.10 п.7 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Як приклад неоднакового застосування однієї і тієї ж самої правової норми, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 серпня 2011 року (№К/9991/4856/11), якою рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.12.2010 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України" під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ураховуючи наведені положення норм адміністративного судочинства та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду судового рішення з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 серпня 2011 року (№К/9991/4856/11), на яку посилається заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на підставі статті 227 КАС України.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.12.2010 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України" необхідно мати на увазі, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

За таких підстав, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду судового рішення, оскільки заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 серпня 2011 року (№К/9991/4856/11), якими остаточне рішення по справі не прийнято.

Враховуючи наведені положення норм адміністративного судочинства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2014 року за заявою Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області у справі №2а-6917/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (правонаступником якої є Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення сум.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя (підпис) Юрченко В.П.

Судді: (підпис) Веденяпін О.А.

(підпис) Сірош М.В.

(підпис) Моторний О.А.

(підпис) Цвіркун Ю.І.