УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця «13» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Яковенко Л.Г.

Судців:   Синельщікової О.В. Куриленка О. С При секретарі:   Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом скарги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Третя Сімферопольська державна нотаріальна контора АР Крим про розірвання договору довічного утримання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

На вказане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з таких підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка в цілому сумлінно виконувала зобов'язання з грудня 2002 року, а з 26 грудня 2002 року до серпня 2005 року і в рамках спірного договору.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального законів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір довічного утримання, згідно з яким відповідач зобов'язується утримувати позивача, забезпечувати її одягом, харчуванням, необхідною допомогою, тощо. Позивач заперечує факт належного виконання своїх обов'язків за договором відповідачем, на підставі чього, просить розірвати зазначений договір.

В судовому засіданні досліджувались показання числених свідків. Враховуючи суперчливість показань свідків, суд критично віднісся к таким показанням та оцінив їх в сукупності з іншими доказами по справі, які підтверджували виконання зобов'язань відповідачкою належним чином.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Справа №22-ц-6413/2006            Головуючий в суді І інстанції: Харченко І.О.

Доповідач: Куриленко О.С

Разом с тим, позивачем не доведено обставин, на які вона посилалась, як на підставу своїх позовних вимог. Фактично позивачка в будь-які органи соціального захисту зі скаргами на її неналежний догляд не зверталась.

Суд повно та всебічно з'ясував фактичні обставини і ухвалив рішення відповідно до норм діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги та інші докази, на які посилається апелянт не дають підстав для висновку про неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, судом першої інстанції.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року -залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.