УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 13 дня колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщіковій О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 січня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 січня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Ліквідовано частку виконавчого комітету Сімферопольської міської ради в розмірі 7/40 (1/10+3/40) в загальній частковій власності на домоволодіння АДРЕСА_1. За ОСОБА_1 визнано право власності на 3/10 частки домоволодіння АДРЕСА_1, позначених згідно технічного паспорту під літерами „В", „Д", „К", „С". Додатковим рішенням від 01 вересня 2006 року з ОСОБА_1 стягнено судовий збір у сумі 62,67 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та на невідповідність висновків суду обставинам справи. Також, посилається на те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а саме всіх співвласників домоволодіння, чим суттєво порушив їх права. Також, вказує, що висновок суду про те, що позивачка за свої кошти відновила і збудувала нове майно не відповідає дійсності, оскільки ніякого відновленого або знову побудованого майна не існує. Крім того, визнаючи за позивачкою право власності на 3/10 частки домоволодіння, суд приєднав до відсуджених 7/40 часток належну позивачці 1/8 частку домоволодіння, таким чином вийшов за межі позовних вимог і визнав за нею право власності на 34/80 частки домоволодіння.

Справа № 22-Ц-7098/2006 р.                      Головуючий у першій

інстанції Сердюк А.С. Доповідач Синельщікова О.В.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, її представника, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню за таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з договором дарування від 13 вересня 2000 року, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим, реєстр НОМЕР_1, зареєстрованим в БТІ м. Сімферополя, 1/2 частка домоволодіння по АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2.

Крім того, є інші співвласники вищезазначеного домоволодіння.

Відповідно до ч.І ст.356, ч.І ст.358 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Визначення та зміна часток у праві спільної часткової власності здійснюється на підставах, встановлених статтею 357 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції визнав право власності на 3/10 частки домоволодіння АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 без притягнення до участі у справі інших співвласників спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2, вирішивши питання щодо їх прав і обов'язків.

Ухваленим рішення вирішено питання про зміну часток у спільній частковій власності, співвласником якої є ОСОБА_2 та інші особи, які не брали участі у справі.

Зазначені порушення процесуального закону, допущені судом першої інстанції, є безумовною підставою для скасування рішення відповідно до п. 4 частини статті 311 Цивільного процесуального кодексу України та повернення справи на новий розгляд.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення   Залізничного   районного   суду   міста   Сімферополя   Автономної Республіки Крим від 31 січня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала   апеляційного   суду   набирає   законної   сили   з   моменту   її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.