УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що висновки суду про те, що він не довів, що відповідачка свідомо розповсюджувала про нього відомості, які порочать його честь і гідність, не відповідають обставинам справи. Крім того, вважає, що відмовляючи йому у позові, суд порушив норми Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, відповідачку та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що звернення відповідачки до органів внутрішніх справ не є розповсюдженням недостовірної

Справа № 22-Ц-713 7/2006 р.                     Головуючий у першій

інстанції КуктаМ.В.

Доповідач Синельщікова О.В.

інформації щодо іншої особи, а тому не має порушення особистого немайнового права позивача.

З таким рішенням погоджується суд апеляційної інстанції, тому що воно відповідає обставинам справи і вимогам матеріального і процесуального закону.

При розгляді справи встановлено, що 23 листопада 2004 року ОСОБА_2 звернулася до Київського РВ Сімферопольського МУ МВС України в АРК з заявою про зникнення у листопаді 2004 року з необгородженої території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 будівельних матеріалів, а саме віконних рам, та вказала на особу, яку вона підозрює в крадіжці - позивача по справі. Заява позивачки занесена до журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Київського РВ СГУ.

За результатами перевірки постановою від 26 листопада 2004 року відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 статті 6 КПК України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт розповсюдження ОСОБА_2 відомостей про ОСОБА_1, які порочать його честь і гідність, широкому колу осіб не знайшов свого підтвердження.

При цьому правильними є посилання суду на рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2003 від 10 квітня 2003 року по справі 1-9/2003 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), згідно якого звернення до правоохоронних органів не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь і гідність.

По справі не встановлено,.що звертаючись до органів внутрішніх справ, відповідачка діяла недобросовісно, що вона виклала у своїй заяві завідомо неправдиві відомості щодо позивача та мала мету завдати шкоду його особистим немайновим правам, принизити його честь та гідність.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є правовими і не містять підстав для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.