КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа№ Б8/180-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

ініціюючий кредитор - ОСОБА_2 - паспорт,

від ініціюючого кредитора - ОСОБА_3 - дов. №2870 від 29.10.2013р.,

кредитор ОСОБА_4 - паспорт,

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - дов. №1788 від 18.07.2013р.,

керуючий санацією - Лахненко Є.М. - посв. НОМЕР_4 від 30.01.2013р.,

від арбітражного керуючого Жмайла О.В. - Мазнов О.В. - дов. б/н від 21.07.2014р.,

від ПП «Сітал-Гласс» - Матюшин О.В. - дов. №367 від 20.02.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

на ухвалу

господарського суду Київської області

від 23.11.2011р.

у справі №Б8/180-10 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою ОСОБА_2

до ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2011р. у справі № Б8/180-10 визнано вимоги кредиторів боржника ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» в наступному складі та обсязі: - громадянин ОСОБА_2 в сумі: 1 380 831,30 грн. -четверта черга (без врахування грошових вимог ініціюючого кредитора, визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі безспірними в сумі 446 220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), 250 000,00 грн. - шоста черга, в іншій частині вимоги -відхилено; стягнуто з боржника на користь ОСОБА_2 446,00 грн. судових витрат - перша черга задоволення вимог кредиторів; - ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в сумі: 12 993,42 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; державне мито в сумі 85,00 грн., кошти за внесення інформації до Єдиної бази щодо кредитора та його грошових вимог у сумі 40,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині вимоги відхилено, які належать до поточних вимог кредиторів; - Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери" в сумі: 25 280,60 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів Боржника; 321,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів боржника, в іншій частині вимоги Заявника 3 відхилено; - ПАТ "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" в сумі: 12 845,00 грн. - 4 черга (12 686,02 грн. основного боргу, 112,10 грн. нарахованого індексу інфляції на суму заборгованості по основному бору та 47,04 грн., - нараховані 3% річних від простроченої суми); 243,03 грн. пені, яка підлягає включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів; 321,00 грн. судових витрат, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредитора; - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в сумі: 139 105,17грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 125,00 грн. судових витрат - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині заявлені вимоги відхилено; - Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області в сумі: 123 657,00 грн. - підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у третю чергу. В іншій частині вимоги Заявника відхилено, які належать до поточних вимог кредиторів. Стягнуто з Боржника в дохід державного бюджету 219,25 грн. судового збору, де вказані вимоги підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги. Включено до реєстру кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в наступному складі та обсязі: - громадянин ОСОБА_2 в сумі: 1 827 051,70 грн. - четверта черга, 250 000,00 грн. - шоста черга; - ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в сумі: 12 993,42 грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів; державне мито в сумі 85,00 грн., кошти за внесення інформації до Єдиної бази щодо кредитора та його грошових вимог у сумі 40,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; - Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери" в сумі: 25 280,60 грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів Боржника; 321,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів Боржника; - ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" в сумі: 12 845,00 грн. - 4 черга; 243,03 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 321,00 грн. судових витрат, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредитора; -Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в сумі: 139 105,17 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 125,00грн. судових витрат - перша черга задоволення вимог кредиторів; - Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області в сумі: 123 657,00 грн., - підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у третю чергу. Стягнуто з Боржника в дохід державного бюджету 219,25 грн. судового збору, де вказані вимоги підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги. Призначено підсумкове судове засідання в процедурі розпорядження майном на 14.02.2012р.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 у сумі 902 788,07 грн.

11.02.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" подано доповнення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 року у даній справі, підписані колишнім керуючим санацією Жмайлом О.В., в яких останній просить скасувати ухвалу та направити матеріали справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до господарського суду Київської області на новий розгляд. В доповненні скаржник зазначає, що судом порушено норми процесуального права, а саме оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом за відсутності представника боржника, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

У відзивах на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 та представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014р. апеляційну скаргу ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» було призначено до розгляду на 28.07.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників у справі про банкрутство, які з'явились у судове засідання, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ОСОБА_2 звернувся 29 листопада 2010 року до господарського суду Київської області із заявою про визнання банкрутом ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з підстав, передбачених ст. ст. 6, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду Київської області № Б8/180-10 від 30.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року, за результатами підготовчого засідання було визнано безспірні грошові вимоги кредитора - ОСОБА_2, в сумі 446220,40 грн, з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн, індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз. абз. 1-4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство визначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до Реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна суду та складеного на підставі даних наданих Боржником (станом на 09 листопада 2011 року), який (реєстр) не був підписаний Боржником після його подачі для підписання розпорядником майна, Боржником визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги:

- Публічне акціонерне товариство "Київенерго", ідентифікаційний код: 26187763, - Боржником визнано 12 845,16 грн. основного боргу, що включено останнім до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 243,03 грн. неустойки (пені, штрафу), які віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів та 321,00 грн. судових витрат, якій віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів;

- Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери", ідентифікаційний код: 33601947, - відхилено Боржником в повному обсязі у розмірі 347 917,92 грн.;

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", ідентифікаційний код: 03327664, - визнано Боржником 33 814,07 грн., які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів та 125, 00 грн. судових витрат, які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, - Боржником визнано 139 105,17 грн. основного боргу, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів;

- Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, ідентифікаційний код: 23569441, - Боржником визнано 436 898,79 грн. основного боргу, які віднесено до третьої черги задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, - визнано Боржником 396 171,32 грн. основного боргу, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, інші вимоги кредитора ОСОБА_2 відхилено Боржником.

01 червня 2011 року від ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 до господарського суду Київської області була надіслана заява про визнання кредиторських вимог б/№ (вх. №7496 від 01 червня 2011 року) в якій заявлено додатково вимоги до Боржника, зокрема, ініціюючий кредитор просить: 1) визнати його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн.; 2) включити його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн. до реєстру вимог кредиторів. Додаткові вимоги ОСОБА_2 мотивовані наступним. В зазначеній заяві ініціюючий кредитор вказує, що ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі визнано безспірними його грошові вимоги до Боржника в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 14 та ч. 8 ст. 11 Закону про банкрутство, де згідно останньої норми кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону, ініціюючий кредитор вказує на обставину, що рішенням Апеляційного суду Київської області не змінено основного боргу Боржника перед ініціюючим кредитором, який був встановлений рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 лютого 2009 року у справі №2-504, в зв'язку з чим, керуючись нормою ст. 625 Цивільного кодексу України ініціюючий кредитор додатково заявив грошові вимоги до Боржника по збиткам від інфляції за весь час прострочення та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн.

Поряд з цим у вказаній заяві ініціюючим кредитором заявлено окремо й інші вимоги до Боржника, зокрема, ініціюючий кредитор вказує, що згідно з рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 підлягає стягненню з Боржника на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 200 614,80 грн. заборгованості, 13 125,20 грн. - 3% річних, 63 058,51 грн. інфляційних втрат, 2 767,99 грн. державного мита та 59,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, а разом - 280 585,74 грн. (а.с. 6, Т. 2). В свою чергу ініціюючий кредитор вказує на те, що 05 травня 2011 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого фізична особа-підприємець ОСОБА_4 передає (поступається), а ОСОБА_2 приймає право вимоги про стягнення з Боржника заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., підстави виникнення та сума підтверджуються рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21, в той час як відповідно до умови п. 4 вказаного договору, з дати підписання акту приймання-передачі документів між вказаними особами, ініціюючий кредитор стає кредитором Боржника в розмірі вимог, визначеному п.п.1.1. вказаного договору, тобто набуває всіх прав, до Боржника, а фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ці права втрачає.

По-третє, ініціюючим кредитором заявлено окремо грошові вимоги до Боржника виходячи з такого. ОСОБА_2 у свій заяві вказує, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 та ЗАТ "Білецький завод "Теплозвукоізоляція", правонаступником якого є Боржник, укладено низку договорів: договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №15/08 від 15 серпня 2007 року; договір НОМЕР_4/08 від 13 серпня 2007 року; договір №10/08 від 10 серпня 2007 року; договір № 16/07 від 16 липня 2007 року; договір № 1/08 від 01 серпня 2007 року; договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року; договір № 09/07 від 09 липня 2007 року; договір № 23/08від 23 серпня 2007 року; договір № 7/09 від 07 вересня 2007 року; договір № 03/09 від 03 вересня 2007 року; договір №31/08 від 31 серпня 2007 року; договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року; договір №31/08 від 30 липня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року (разом надалі за текстом "Договори підряду"). На підставі договору про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_11 передав (поступився), а ОСОБА_2 прийняв право вимоги за зазначеними договорами підряду, а отже, з позиції ініціюючого кредитора, набув право вимоги до Боржника належного виконання всіх зобов'язань за вказаними Договорами підряду. Ініціюючий кредитор посилаючись на те, що всі договори підряду є типовими і п.п. 8.1. кожного з них передбачено сплату за виконані роботи згідно акту прийняття-здачі виконаних робіт підписаного замовником протягом 3 банківських днів з моменту його підписання та вказує на те, що Боржником було підписано акти виконаних робіт за переліченими вище договорами підряду на загальну суму 613 950,00 грн., які долучені ініціюючим кредитором до його заяви, однак ініціюючий кредитор сверджує, що Боржник не оплатив жодного із вказаних актів. Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, ініціюючий кредитор в частині вимог за зазначеним договором про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року просить визнати його кредитором Боржника на суму 613 950,00 грн. за невиконання Договорів підряду, просить стягнути з Боржника 3% за їх невиконання у сумі 64 909,82 грн. та збитки від інфляції в розмірі 305 834,03 грн., а разом за трьома вимогами 1 380 865,17 грн.

В ході підготовки справи до розгляду додатково заявлених вимог у порядку ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, ухвалою господарського суду Київської області від 02 червня 2011 року було зобов'язано учасників провадження, в тому числі ініціюючого кредитора та Боржника надати низку документальних доказів по справі. Ініціюючим кредитором частково виконано вимоги ухвали суду, Боржник не надав жодних доказів на виконання вимог суду, в тому числі не надано суду жодної фінансово-бухгалтерської звітності Боржника. Відповідно до поданого розпорядником майна Боржника реєстру вимог кредиторів, Боржником визнано вимоги ініціюючого кредитора частково у сумі 396 171,32 грн., інші вимоги ініціюючого кредитора з усіх заявлених останнім відхилено Боржником.

Щодо вимог ініціюючого кредитора, заявлених на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України по збиткам від інфляції та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн. та клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів боржника кредиторських вимог ініціюючого кредитора на суму штрафу та пені щодо яких заявлено в заяві про порушення справи про банкрутство, в сумі зазначеній в Рішенні Апеляційного суду Київської області, справа № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року та ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-5588св11 від 18 липня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі було визнано безспірні грошові вимоги Кредитора (ініціюючого кредитора) - ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Доказами безспірності та розміру вимог ініціюючого кредитора виступило рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року у праві № 2-504/2009 року, яке було змінено рішенням колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі №22Ц-9146/2010 р., згідно якого апеляційну скаргу Боржника було задоволено частково, Рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729) на користь Кредитора борг за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 412100 гривень, штраф за порушення виконання умов договору в сумі 100000 гривень, пеню за порушення виконання умов договору в сумі 150000 гривень, 3% річних за порушення виконання умов договору в сумі 6015 гривень, індексацію у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього вирішено стягнути 696219, 40 грн. (а.с. 97-104, 92-95, Т.1).

Відповідно до Ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св 11 (у складі колегії суддів: Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.), касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" було відхилено, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін.

Таким чином, рішенням (ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св 11) не було змінено розміру заборгованості, що було визнано господарським судом Київської області ухвалою від 22 лютого 2011 року у цій справі у якості безспірних вимог кредитора (ініціюючого кредитора).

Абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Встановлено, що ініціюючим кредитором не надано жодних доказів забезпеченості його вимог, в тому числі частково заставою.

Як зазначено, відповідно до ч. 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року, до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на підставі положень п.п. ч. 3 п. 14, 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року, ухвали господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі, ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги ініціюючого кредитора, визнані безспірними п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 412100,00 грн. основного боргу, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., - нараховані відповідно до рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року у праві № 2-504/2009 року (та не змінені в ході перегляду в апеляційному та касаційному порядку), - підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника; 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, - підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

Ініціюючим кредитором заявлено додаткові вимоги керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України до Боржника по збиткам від інфляції та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн., - за період після винесення рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року та заявлено клопотання про включити до реєстру вимог кредиторів боржника його кредиторські вимоги на суму штрафу та пені про які зазначено в заяві про порушення справи про банкрутство, в сумі зазначеній в Рішенні Апеляційного суду Київської області, справа № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року, та ухвалі вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-5588св11 від 18 липня 2011 року.

Частиною 1 п.п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Керуючись ч. 1 п.п. 50, ч. 1 п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року, вимоги ініціюючого кредитора по інфляційним втратам та 3% річним за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року підлягає задоволенню за період з 26 лютого 2009 року по заявлену ініціюючим кредитором дату - 27 травня 2011 року. Жодних підстав заперечень вказаних вимог ініціюючого кредитора від Боржника не надійшло. За результатом арифметичної перевірки розрахунків ініціюючого кредитора заявлених інфляційних втрат та індексу інфляції за вказаний період судом встановлено наступне. Судом встановлено, що Ірпінським міським судом Київської області від 25 лютого 2009 року при винесенні рішення у справі №2-504/2009 р було перевірено правильність розрахунку індексу інфляції та 3% річних та частково задоволено вимоги ОСОБА_2 станом на 25 лютого 2009 року у сумі: індекс інфляції, - 26 374,40 грн., 3% річних,- у сумі 6 015,01 грн. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі №22Ц-9146/2010 р., згідно якого апеляційну скаргу задоволено частково, Рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729) на користь Кредитора борг 3% річних за порушення виконання умов договору в сумі 6015 гривень, індексацію у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., таким чином виходячи з вказаних судових рішень, при перерахунку вказаних нарахувань вони нараховувались станом на 25 лютого 2009 року, в зв'язку з чим, нарахування за подальший строк невиконання договору поворотної фінансової допомоги у вигляді 3% річних та індексу інфляції розраховуються з наступного дня за днем винесеного судового рішення. Арифметичною перевіркою нарахування 3% річних за період з 26 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року на суму основного боргу, судом встановлено, що вказане нарахування становить 27 774,41 грн., в зв'язку з чим, вимога ініціюючого кредитора по 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 27 774,41 грн. В іншій частині вимог щодо 3% річних по договору поворотної фінансової допомоги заявленій ініціюючим кредитором місцевий суд законно відмовив.

Вставлено, що за період з 26 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року індекс інфляції на суму 412 100,00 грн. складає 88 920,17 грн., при цьому суд першої інстанції законно задовольнив вимоги ініціюючого кредитора в заявленій ним частині вимог по інфляційним втратам у сумі 87 777,30 грн., виходячи з того, що суд не має права виходити за межі заявлених вимог, адже клопотання про таке ініціюючим кредитором не заявлялось і останній не був позбавлений права подання такого клопотання.

Ініціюючим кредитором заявлено клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів його безспірних вимог по штрафу та пені за порушення договору поворотної фінансової допомоги у розмірах, визначених Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11, яким рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року було переглянуто рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі № 2-504/2009 від 25 лютого 2009 року та стягнуто з Боржника в тому числі (а.с. 76, Т. 1): штраф за порушення виконання умов договору в сумі 100 000,00 грн., пеню за порушення виконання умов договору в сумі 150 000,00 грн. Відповідно до Ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11 (у складі колегії суддів: Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.), касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"відхилено, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 124 Конституції України, п. 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення"від 10.12.96 р. № 02-5/422, вимога ініціюючого кредитора про включення до реєстру вимог кредиторів вимог ініціюючого кредитора до Боржника по штрафу та пені за порушення договору поворотної фінансової допомоги у розмірах, визначених Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року підлягає задоволенню.

Абзацом 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року визначено, що вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Тому місцевий суд керуючись ст. 31 Закону про банкрутство, абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року, законно включив вимоги ініціюючого кредитора до реєстру вимог кредитора боржника у розмірах: 100 000,00 грн. штрафу за порушення виконання умов договору та 150 000,00 грн. пені за порушення виконання умов договору поворотної фінансової допомоги у шосту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

Щодо вимог ініціюючого кредитора стосовно частини вимог ініціюючого кредитора у розмірі 280 585,74 грн., заявлені на підставі договору відступлення права вимоги від 05 травня 2011 року, укладеного між ініціюючим кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 стосовно відступлення права вимоги від Боржника заборгованості, підстави виникнення якої підтверджено рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 38 том 2) 05 травня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.п. 1, 2, 4, 6 якого, цедент, яким виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_4, передає (поступається), а цесіонарій, яким виступає ОСОБА_2, приймає право вимоги про стягнення з ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (Боржника) заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., що виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов'язань за договором № 31/2007 від 09 січня 2007 року та додатковою угодою від 10 січня 20 2008 року № 10/01/08-01 до Договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року укладеними між цедентом та Боржником. Підстави виникнення і сума зазначеного права вимоги до Боржника, а також стан взаємовідносин цедента та Боржника на момент підписання цього Договору підтверджуються -рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21; з дати підписання акту прийому-передачі документів цесіонарій стає кредитором Боржника в розмірі вимог, зазначеному в п. 1 цього договору тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством щодо Боржника, а цедент ці права втрачає (п.п. 4 вказаного договору); до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника (а.с. 36-37, Т. 2). Судом встановлено, що 05 травня 2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено акт прийому-передачі документів, згідно якого цедент передав, а цесіонарій прийняв копію рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 засвідчену печаткою господарського суду Київської області (а.с. 40, 41-51), що підтверджено матеріалами справи.

Підпунктом 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Пунктом 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

10 листопада 2011 року від ОСОБА_2 були надіслані пояснення на виконання ухвали господарського суду Київської області від 10 листопада 2011 року, до яких ініціюючий кредитор також долучив копію наказу № 3/117-10/21 від 10 травня 2011 року.

Договір відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та громадянином ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, у належній формі, спрямований на реальне настання наслідків. 05 травня 2011 року між сторонами договору відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року укладено акт прийому-передачі документів, відповідно до якого цедентом передано цесіонарію копію рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 засвідчену печаткою господарського суду Київської області та згідно умов п. 4 вказаного договору, всі права вимоги по стягненню заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., яка виникла в результаті невиконання Боржником своїх зобов'язань за договором № 31/2007 від 09 серпня 2007 року та додатковою угодою від 10 січня 2008 року № 10/01/08 до договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року, укладеними між Боржником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, перейшли до ОСОБА_2 у повному обсязі, ОСОБА_2 05 травня 2011 року набув всіх прав кредитора щодо Боржника в частині вимог обумовлених Договором відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 щодо стягнення заборгованості з ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за договором №31/2007 від 09.01.2007р., стягнуто з ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 200 614 грн. 80 коп. заборгованості, 13 125 грн. 20 коп. 3% річних, 63 058 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 767 грн. 99 коп. державного мита, 59 грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі 3/117-10/21, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, - рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21 набрало законної сили 10 травня 2011 року та наказано стягнути з Боржника на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошову суму у відповідності з вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21. Від Боржника доказів зворотного чи спростування цієї частини вимог ініціюючого кредитора Боржником не було надано місцевому суду.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції обгрунтовано визнав частину вимог ініціюючого кредитора до Боржника, що виникли на підставі договору відступлення права вимоги та рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, яке набрало законної сили 10 травня 2011 року, наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі 3/117-10/21, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, визнав частину вимог ініціюючого кредитора в розмірі 280 585,74 грн., які підлягають задоволенню у наступній черговості: 200 614 (двісті тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 20 коп. 3% річних, 63 058 (шістдесят три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 99 коп. державного мита, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, - відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство підлягають задоволенню у четверту чергу.

Заявляючи додатково частину грошових вимог у сумі: 613 950,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 64 909,82 грн. та інфляційних збитків у сумі 305 834,03 грн. ініціюючий кредитор в своїй заяві (вх. №7496 від 01 червня 2011 року) (а.с. 5-11, Т. 2) вказує, що підставою виникнення вимог до Боржника є договір про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року, укладений між громадянином ОСОБА_2, який виступив цесіонарієм (а.с. 52, Т. 2) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_11, який виступив цедентом (надалі за текстом "Договір 1") відповідно до умов якого, цедент передав (поступився), а цесіонарій прийняв право вимоги, що належить цеденту і стає кредитором за Договорами підряду, укладеними між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_11 (цедентом) та приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", - Боржником у справі. Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 8 Договору 1, цесіонарій -ОСОБА_2 одержав право (замість цедента) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Договорами підряду; підстави виникнення та стан взаємовідносин Цедента та Цесіонарія на момент підписання Договору 1 підтверджуються Договорами підряду та документами, пов'язаними з їх виконанням (акти виконаних робіт); з дати підписання акту прийому-передачі документів цесійонарій стає кредитором Боржника, тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством Боржника, а цедент ці права втрачає; копії документів що підтверджують підстави виникнення, стан взаємовідносин цедента та Боржника на момент підписання Договору 1 передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами Договору 1 і є невід'ємною його частиною. До цесіонарія переходять всі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника. На підтвердження переходу прав від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 до ініціюючого кредитора за Договором 1 останнім надано акт прийому-передачі документів від 11 травня 2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до якого, 11 травня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 ініціюючому кредитору ОСОБА_2 передано документи: акт виконаних робіт від 21 лютого 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 25 лютого 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 12 серпня 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 12 серпня 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; договір № 4/01 від 05 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 15/08 від 15 серпня 2007 року; договір № 15/08 від 15 серпня 2007 року; додаток №1 від 15 серпня 2007 року до договору № 15/08 від 15 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 13/08 від 13 серпня 2007 року; договір № 13/08 від 13 серпня 2007 року; додаток № 1 від 13 серпня 2007 року до договору № 13/08 від 13 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 10/08 від 10 серпня 2007 року; договір № 10/08 від 10 серпня 2007 року; додаток № 1 від 10 серпня 2007 року до договору № 10/08 від 10 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 серпня 2007 року за договором № 16/07 від 16 липня 2007 року; договір № 16/07 від 16 липня 2007 року; додаток № 1 від 16 липня 2007 року до договору № 16/07 від 16 липня 2007 року; акт виконаних робіт від 14 серпня 2007 року за договором № 1/08 від 01 серпня 2007 року; договір № 1/08 від 01 серпня 2007 року; додаток № 1 від 01 серпня 2007 року до договору № 1/08 від 01 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 25/09 від 25 вересня 2007 року; договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року; додаток № 1 від 25 вересня 2007 року до договору № 25/09 від 25 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 серпня 2007 року за договором № 9/07 від 09 липня 2007 року; договір № 09/07 від 09 липня 2007 року; додаток №1 від 09 липня 2007 року до договору № 9/07 від 09 липня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 вересня 2007 року за договором № 23/08 від 23 серпня 2007 року; договір № 23/08 від 23 серпня 2007 року; додаток № 1 від 23 серпня 2007 року до договору № 23/08 від 23 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 серпня 2007 року за договором № 7/09 від 07 вересня 2007 року; договір №7/09 від 07 вересня 2007 року; додаток № 1 від 07 вересня 2007 року до договору № 7/09 від 07 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 14 вересня 2007 року за договором №03/09 від 03 вересня 2007 року; договір № 03/09 від 03 вересня 2007 року; додаток №1 від 03 вересня 2007 року до договору № 03/09 від 03 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 листопада 2007 року за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 листопада 2007 року за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 03 жовтня 2007 року за договором № 31/08 від 30 липня 2007 року; договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року; додаток № 1 від 31 серпня 2007 року до Договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року;акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 1 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 2 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток №3 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 4 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; додаток №1 від 20 серпня 2007 року до Договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; додаток № 1 від 20 серпня 2007 року до договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 22 серпня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 28 серпня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 грудня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 07 серпня до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 07/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 07 серпня 2007 року до Договору № 07/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 21 серпня 2007 року до Договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року (разом надалі за текстом "Акти виконаних робіт за Договорами підряду"), копії яких було долучено до матеріалів справи.

18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області були надіслані від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15824 від 18 листопада 2011 року) в яких останній надав пояснення, що він фізична особа-підприємець (приватний підприємець) ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, неодноразово звертався до керівництва ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі діючого на той час голови правління ОСОБА_2 з яким у нього були укладені Договори підряду з Боржником з метою виконання останнім умов Договорів підряду в частині оплати виконаних робіт, на що ОСОБА_11 отримував запевнення, що всі роботи будуть оплачені. Працюючи на довірительних засадах, пояснює приватний підприємець ОСОБА_11, він був впевнений, що всі умови в частині оплати будуть виконані, тому до інших зоходів, а саме звернення до суду, не вдавався. Поряд з цим 18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15027 від 18 листопада 2011 року) в яких останній надав пояснення, що він між ним та Боржником в особі ОСОБА_2 протягом 2007-2008 років уклалися Договори підряду. В зв'язку з достатньо великим обсягом робіт та кількістю договорів ним була допущена технічна помилка при роздруківці договорів в частині їх нумерації, зокрема, це стосується договорів № 04/01 від 04 січня 2008 року, № 31/08 від 31 серпня 2007 року, № 05/10 від 05 жовтня 2007 року, № 20/08 від 20 серпня 2007 року; № 7/08 від 07 серпня 2007 року, всі ці договори є різними в частині виду робіт та їх кількості, є чинними та виконаними ним в повному обсязі.

З пояснень ОСОБА_2 від 10 листопада 2011 року вбачається, що в період з 2005 по 2009 рік перебуваючи на посаді голови правління ЗАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" ним від імені товариства укладалися договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, згідно умов яких товариство замовляло у приватного підприємця ОСОБА_11 роботи по ремонту будівель, приміщень; свої зобов'язання в частині виконання робіт приватний підприємець ОСОБА_11 виконував належним чином. Товариство в зв'язку з постійним дефіцитом обігових коштів, постійно зволікало, з виконанням своїх зобов'язань в частині оплати за виконані роботи. ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_11 неодноразово звертався до нього з вимогою погашення заборгованості, яка виникла між товариством та приватним підприємцем ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3. До вказаних пояснень ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи докази його перебування на посаді голови правління, в тому числі наказ про його призначення на посаду голови правління ЗАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"№ 59-к від 23 березня 2005 року, довідка державного комітету статистики № 109/25/2005 р. від 05 липня 2005 року; копія контракту з головою правління ЗАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" від 23 березня 2005 року з ОСОБА_2 інші докази. Судом вище встановлено факт перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління Боржника у відповідний період.

Підпунктом 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Пунктом 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

10 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 надійшли пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15826 від 18 листопада 2011 року) в яких останній пояснює, що на момент виконання ним робіт на підставі Договорів підряду він як фізична особа-підприємець (приватний підприємець) не користувався печаткою, заяви на отримання печатки не подавав та печатки не отримував, на теперішній час працює теж без печатки.

Договір 1 - відступлення права вимоги від 05 травня 2011 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 та громадянином ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, у належній формі, спрямований на реальне настання наслідків; перехід прав вимоги від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 до ОСОБА_2 відбувся відповідно до умов Договору 1 05 травня 2011 року, а ОСОБА_2 набув всіх прав кредитора по відношенню до Боржника за Договорами підряду у обсязі, наявному станом на 05 травня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, ч. 2 ст. 258, ч. 1, 5 ст. 261, ст. 262 Цивільного кодексу України, позовною давністю є це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15824 від 18 листопада 2011 року) в яких останній вказує, що він фізична особа-підприємець (приватний підприємець) ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, неодноразово звертався до керівництва ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі діючого на той час голови правління ОСОБА_2 з яким у нього були укладені Договори підряду з Боржником з метою виконання останнім умов Договорів підряду в частині оплати виконаних робіт на що ОСОБА_11, отримував запевнення, що всі роботи будуть оплачені. Працюючи на довірительних засадах, пояснює приватний підприємець ОСОБА_11, він був впевнений, що всі умови в частині оплати будуть виконані, тому до інших заходів, а саме звернення до суду, не вдавався. 10 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли пояснення від ОСОБА_2 від 10 листопада 2011 року в який він вказує, що в період з 2005 по 2009 рік перебуваючи на посаді голови правління ЗАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"ним від імені товариства дійсно укладалися договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, згідно умов яких товариство замовляло у приватного підприємця ОСОБА_11 роботи по ремонту будівель, приміщень; свої зобов'язання в частині виконання робіт приватний підприємець ОСОБА_11 виконував належним чином. Товариство в зв'язку з постійним дефіцитом обігових коштів постійно зволікало з виконанням своїх зобов'язань в частині оплати за виконані роботи. ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_11 неодноразово звертався до нього з вимогою погашення заборгованості, яка виникла між товариством та приватним підприємцем ОСОБА_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_3. Факт перебування ОСОБА_2 за досліджуваний період часу, встановлено місцевим судом, жодним з учасників провадження не заперечувався та доказів зворотнього місцевому суду не було надано. Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Встановлюючи за заявою ініціюючого кредитора причини пропуску строків позовної давності за Договорами підряду, місцевим судом вірно встановлено на підставі письмових доказів, пояснень учасника провадження, пояснень фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 наявність обставини звернення до Боржника фізичної особи -підприємця ОСОБА_11 з метою захисту своїх прав за Договорами підряду, визнає поважними причини пропуску позовної давності по захисту прав за Договорами підряду, та вважає що його порушене право на підставі ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України підлягає захисту, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_11 вживав заходи з метою захисту свого права на оплату виконаних робіт, мав неодноразові запевнення уповноваженої особи Боржника про виконання перед ним грошових обов'язків по виконаній роботі й не мав сумніву у тому, що Боржник не виконає взяті на себе обов'язки, що підтверджено письмовими поясненнями фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, колишнього голови правління Боржника - ОСОБА_2, які відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України є доказами у справі.

Відповідно до п.п. 1.2., ч. 1 п.п. 1.4. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41, на які посилається Боржник, перелік включає документи, що утворюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими підприємствами, установами та організаціями (далі - організації) незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що утворюється в результаті виробничої і науково-технічної діяльності організацій. Перелік є основним нормативним актом, призначеним для використання всіма організаціями під час відбору на зберігання і для знищення типових документів, тобто загальних для всіх або більшості організацій.

Частиною 1 п. 2.9. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів встановлено, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 1998 році, починається з 1 січня 1999 року.

Відповідно до запису 308 п.п. 4.2. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, бухгалтерські звіти й баланси організацій та пояснювальні записки до них; додатки до балансу, спеціалізовані форми: річні зберігаються до ліквідації організації (як в організаціях, в діяльності яких не утворюються документи НАФ).

Відповідно до запису 315 зазначеного Переліку, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) підлягають збереженню протягом трьох років з додержаннями вимог пп. 2.9. Переліку за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

Станом на дату витребування доказів з метою розгляду судом першої інстанції додаткових вимог ініціюючого кредитора до Боржника, строк зберігання документів за 2008 рік є таким, що не сплив для учасників правочинів. Поряд з цим, Боржником не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактів передачі бухгалтерсько-фінансової звітності до архівних установ у встановленому законодавством порядку, також не надано доказів остаточного завершення податкових перевірок за період, на який посилається Боржник, та не надано на неодноразові вимоги місцевого суду безпосередньо фінансово-господарську звітність Боржника витребувану судом ухвалами господарського суду Київської області від 02 червня 2011 року у цій справі та на яку Боржник безпосередньо посилався у своїх запереченнях, згідно яких у Боржника згідно фінансової звітності за 2007-2008 роки відсутні відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_11, тому місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що досліджувані обставини на які посилається Боржник (стосовно терміну зберігання документів та відсутності відображення правочинів у фінансовій звітності Боржника) не доведені суду Боржником та не підтверджені жодними доказами.

Дослідивши Договори підряду, в тому числі їх умови, встановлено, що Договори підряду були укладені між ЗАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", правонаступником якого є ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", який виступає замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 (надалі за текстом "Первісний кредитор"), який виступає підрядником, умови договорів є однотипними за винятком предмету договору та вартості робіт.

Відповідно до Договорів підряду (в тому числі п.п. 2.2., 2.3., 3.1., 7.1., 8.1., 9.1., 9.4., 13.1., 9.4.), договірна ціна може змінюватись у зв'язку з інфляційними процесами у державі або зміною оподаткування, а також при зміні Замовником переліку робіт. Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт не пізніше двох днів з моменту надання авансу та завершити роботи передбачені дійсними договорами за 20 робочих днів. Кошториси є невід'ємними частинами договорів. Здача та приймання робіт (або етапів робіт) виконується безпосередньо Замовником з підписанням акту виконаних робіт; сплата за виконані роботи виконується згідно акту приймання-передачі виконаних робіт підписано Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання. У випадку неякісного виконання робіт (етапу робіт) підрядник виправляє утворений брак у мінімальний термін власними силами та за власний рахунок; усе інше, що не передбачене дійсним договором регулюється дійсним законодавством України. Дійсні договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.

В частині виконання робіт за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року від 21 лютого 2008 року, ОСОБА_2 були надані пояснення відповідно до яких між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 було укладено Договір підряду, договірною ціною робіт за яким було встановлено за згодою сторін 500 000,00 грн., однак сторони шляхом підписання актів виконаних робіт погодили, що фактично виконавцем було виконано роботу в повному обсязі, а замовником, - Боржником прийнято фактично робіт на загальну суму 148 075,80 грн. за видами будівельних робіт та ремонтних роботу приміщення заводу розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7 відповідно до актів виконаних робіт за договором № 04/08 від 04 січня 2008 року: від 21 лютого 2008 року на суму 13 736,00 грн., від 25 лютого 2008 року на суму 73 848,75 грн.; від 12 серпня 2008 року на суму 40 916,05 грн.; від 12 серпня 2008 року на суму 19 575,00 грн. Робота була виконана якісно, жодних претензій до обсягу, вартості та якості виконаних робіт станом на дату підписання актів приймання виконаних робіт сторони одна до одної не мали.

Також ОСОБА_2 надав пояснення, що при виконанні договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року, сторони шляхом підписання акту виконаних робіт від 01 листопада 2007 року до договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року погодили додаткову до раніш погодженого кошторисом від 31 серпня 2007 року обсягу робіт вартість та додаткові роботи, які були фактично виконані первісним кредитором та прийняті Боржником в особі ОСОБА_2 на підставі та в порядку договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року на загальну суму 1 636,00 грн. Робота у цій частині, пояснив ОСОБА_2 була виконана якісно, жодних претензій до обсягу, вартості та якості виконаних робіт станом на дату підписанні акту приймання виконаних робіт сторони одна до одної не мали.

Первісним кредитором свої обов'язки за Договорами підряду в частині надання послуг передбаченими п.п. 1.1. договорів виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договорів підряду Первісним кредитором виконані роботи якісно та в повному обсязі без жодних претензій з боку замовника, а Боржником прийняті виконані роботи, визначені умовами п.п. 1.1. Договорів підряду загальною вартістю 613 950,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки Боржника на Актах виконаних робіт, скріплених підписами: від замовника -ОСОБА_2, що перебував на посаді голови правління Боржника у зазначений період, що підтверджено матеріалам справи, підпис якого засвідчено печаткою Боржника, ідентифікаційний код 00292729 та підписом первісного кредитора -фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, який печаткою не користується про що наявна заява в матеріалах справи.

Ініціюючим кредитором на підтвердження заявлених вимог надано договір №20/8 від 20 серпня 2007 року, - другий з такою нумерацією, - предмет та вартість робіт є різними, зокрема, предметом договору є будівництво приміщення заводу, договірна вартість 133 108,95 грн., до якого надано кошторис на виконання робіт від 20 серпня 2007 року на загальну суму 133 108,95 грн. Місцевим судом встановлено, що підтвердження виконання робіт за другим договором №20/8 від 20 серпня 2007 року, предмет договору - будівництво приміщення заводу, договірна вартість: 133 108,95 грн. суду не було надано. Також ініціюючим кредитором на підтвердження заявлених вимог надано два договори за № 7/08 від 07 серпня 2007 року, предметами яких відповідно до п.п. 1.1., є: першого договору, - обов'язки підрядника по реконструкції цеху в приміщенні заводу та відповідно оплата прийнятих замовником робіт підрядника, вартість робіт, - 90 193,00 грн. та кошторис до договору від 07 серпня 2007 року на аналогічну суму; другого договору, - обов'язки підрядника по реконструкції цеху в приміщенні заводу та відповідно оплата прийнятих замовником робіт підрядника, вартість робіт, - 151 439,00 грн. та кошторис до договору від 07 серпня 2007 року на аналогічну суму та кошторис на виконання податкових робіт № 1 по реконструкції цеху від 21 серпня 2007 року до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року. Місцевим судом встановлено, що на підставі двох вказаних договорів підряду первісним кредитором лише частково виконано роботи на загальну суму 112 638,00 грн., з яких роботи на суму 99 048,00грн. виконані у повній відповідності затвердженому кошторису; щодо іншої частини виконаних робіт, фактичне виконання яких підтверджено актом виконаних робіт підписаних обома учасниками правочинів, - відповідно до наданих ОСОБА_2 пояснень, види робіт змінювались в ході виконання договору та були погоджені з замовником, жодних заперечень від останнього щодо цього не надходило. В іншій частині обидва договори № 7/08 від 07 серпня 2007 року підряду не були виконані, претензій щодо цього жодною з сторін щодо невиконання залишкової частини робіт, визначених кошторисом від 07 серпня 2007 року від жодного з учасників не надходило.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п.1, п.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 837 Цивільного кодексу України у ч.ч. 1, 2 визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Положеннями ст. 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказані акти виконаних робіт підписані первісним кредитором та Боржником на виконання вимог п. 7.1. Договорів підряду та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості виконаних робіт з метою засвідчення факту прийняття Боржником наданих послуг у обсягах та вартістю, визначених в цих актах виконаних робіт, копії яких знаходиться в матеріалах справи. Тобто, підписані Боржником акти виконаних робіт без будь-якого зазначення останнім про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних первісним кредитором робіт свідчать про належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за Договорами поставки.

Тому місцевий суд обгрунтовано вважав встановленим та доведеним факт належного виконання первісним кредитором Договорів підряду. Вбачається, що боржником не було надано жодних доказів неналежного виконання первісним кредитором робіт за Договорами підряду, передбачених останніми.

На підставі арифметичної перевірки заявлених вимог ініціюючого кредитора з урахуванням Договору 1, на підставі дослідження Договорів підряду, кошторисів, актів виконаних робіт, пояснень ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, в тому числі щодо провадження ним підприємницької діяльності без виготовлення печатки, місцевим судом правильно встановлено, що несплачена заборгованість за Договорами підряду за виконані роботи перед ініціюючим кредитором становить 613 950,00 грн., зокрема, що складається з заборгованості: за Договором № 04/01 від 04 січня 2008 року: 148 075,80 грн.; за договором № 15/08 від 15 серпня 2007 року 2 790,00 грн.; за договором № 13/08 від 13 серпня 2007 року - 11 445,00 грн.; за договором №10/08 від 10 серпня 2007 року, - 9 436,00 грн.; за договором № 16/07 від 16 липня 2007 року, - 15 924,25 грн.; за договором № 1/08 від 01 серпня 2007 року, - 15 924,25 грн.; за договором № 25/09 від 25 вересня 2007 року, - 11 735,00 грн.; за договором № 9/07 від 09 липня 2007 року, - 29 014,00 грн.; за договором № 23/08 від 23 серпня 2007 року, - 20 072,40 грн.; за договором № 7/09 від 07 серпня 2007 року, - 973,00 грн.; за договором № 03/09 від 3 вересня 2007 року, - 6 980,00 грн.; за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року, - 69 670,50 грн.; за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року, - 14 448,00 грн.; за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року, - 144 823,80 грн.; за двома договорами № 7/08 від 07 серпня 2007 року 112 638, грн., вимога щодо стягнення якої з Боржника підлягає задоволенню.

Крім основного боргу за Договором 1, ініціюючим кредитором на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимоги по стягненню з Боржника 3% річних за прострочення сплати грошових коштів за Договорами підряду з урахуванням положень Договору 1 у сумі 64 909,82 грн. та індексу інфляції у сумі 305 834,03 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1. Договорів підряду встановлено, що сплата за виконані роботи виконується згідно акту приймання-здачі виконаних робіт підписаного замовником протягом трьох банківських днів з моменту його підписання.

Відповідно до п.п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року визначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Арифметичною перевіркою заявлених ініціюючим кредитором частини вимог по 3% річних та індексу інфляції за невиконання Боржником грошових зобов'язань за Договором 1, Договорами підряду, включаючи розрахунки за кожним з актів виконаних робіт за кожним з Договорів підряду, підписаних Боржником та первісним кредитором, місцевим судом правильно встановлено, що розрахунок суми вимог по вимогам по 3% річних та індексу інфляції наданий ініціюючим кредитором є арифметично вірним, обґрунтованим, а вимоги ініціюючого кредитора у сумах: 64 909,82 грн. - 3% річних та індексу інфляції у сумі 305 834,03 грн. підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника, які підлягають включенню до четвертої черги вимог кредиторів.

Господарські витрати ініціюючого кредитора у вигляді 85 грн. державного мита, що підтверджено квитанцією 5988.468.1. від 34 листопада 2010 року ПриватБанку, 85,00 грн. державного мита, що підтверджено квитанцією №280 від 31 травня 2011 року Солом'янського відділення ОБУ, господарські витрати у вигляді витрат на внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його вимог по цій справі у сумі 40,00 грн., що підтверджено квитанцією № 282 від 31 травня 2011 року Солом'янського відділення ОБУ, витрати у сумі 236,00 грн. у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у цій справі № 5988.468.3 ПриватБанку, що разом становить 446,00 грн. суд першої інстанції законно поклав на Боржника як на сторону з вини якої виник спір та включити відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство до першої черги задоволення вимог кредиторів Боржника.

На підставі ст. 31 Закону про банкрутство, місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив додаткові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 1 380 831,30 грн. які підлягає задоволенню у четверту чергу (без врахування грошових вимог ініціюючого кредитора, визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі безспірними в сумі 446 220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) та 250 000,00 грн. - шоста черга; 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині вимог ініціюючого кредитора -відмовити; включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ініціюючого кредитора у наступному обсязі та черговості: 1 827 051,70 грн. -четверта черга, 250 000,00 грн. - шоста черга, 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасуванні ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 106 ГПК України, ст. ст.1, 13-15, 23, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011р. у справі № Б8/180-10 - без змін.

Справу № Б8/180-10 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

О.М. Остапенко