АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-4987/2006р.                          Голов. 1 інст.- Куліковська ОМ.

Доповідач - Сокол B.C.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 28 дня   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим в складі:

головуючого судді                               Берещанської І.І.,

суддів                                                    Новікова Р.В., Сокола B.C.,

при секретарі                                        Іванові O.K.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачка без її згоди і всупереч її намаганням звільнити приміщення в належних їй квартирі АДРЕСА_1 і магазину, розташованого там же, встановивши нові замки, чинить позивачці перешкоди в користуванні об"єктамй її власності.

Заочним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2006 р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції залишено без задоволення.

12.05.2006 р. ОСОБА_2 принесла апеляційну скаргу на заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 p., просить скасувати заочне рішення суду і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує на те, що суд вирішив питання про права та обов"язки особи, яка не приймала участь у справі, а саме сина відповідачки - ОСОБА_1 і колишнього чоловіка позивачки, оскільки вказане майно - квартира і магазин були набуті позивачкою в період шлюбу з ОСОБА_1 и.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що відповідачка без законних на те підстав утримує квартиру і магазин, належні позивачці, встановила в приміщеннях замки, тому усунув для позивачки перешкоду і звільнив приміщення.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки в цій частині суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи і дав належну ' оцінку наданим сторонами доказам, позивачка надала суду належні докази про її право власності на квартиру і магазин (а.с.5,6,9) і про необхідність захисту її прав як власника від дій відповідачки, яка на час розгляду справи не мала законних підстав утримувати приміщення і перешкоджати позивачці в здійсненні права власності, при цьому суд послався на норму ст.383 ЦК України, відповідно до якої власник квартири має право використовувати квартиру для власного проживання, і проживання членів сім'ї, відповідачка не являється членом сім'ї позивачки.

Доводи скарги в тій частині, що суд вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не приймала участь у справі - ОСОБА_1, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на час розгляду справи єдиним власником як квартири, так і магазину була позивачка. В ході розгляду справи позивачка не скористалась наданими їй законом правами і не заявляла відповідного клопотання щодо цього, тому суд не мав про це даних і це питання не обговорював. Крім того, спірне рішення ухвалене судом 29 березня 2006 p., а апелянт посилається на рішення суду від 06 травня 2006 p., відповідно до якого за ОСОБА_1 визнано право власності на Уі частину як квартири, так і магазину. Але вказане рішення на час розгляду справи колегією суддів не вступило в законну силу.

Доводи апеляційної скарги в частині неправильного застосування матеріального права, а саме те, що квартира і магазин належать саме відповідачці, тому що вона платила за них гроші і робила ремонт, безпідставні за ненаданням судам належного доказу в цій частині. Крім того, відповідачка не скористалась своїм правом на подання до суду зустрічного позову про визнання за нею права власності на спірні приміщення і яких-небудь заяв відповідного змісту не робила ні в суді першої інстанції, ні в засіданні суду апеляційної інстанції.

Приймаючи вказане рішення колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги будуть мати своє значення при вказаних обставинах при вирішенні питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, п.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів  судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити, заочне рішення Євпаторійського, міського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.