РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 28 дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді                                Берещанської І.І.,

суддів:                                                    Новікова Р.В., Сокола B.C.

при секретарі:                                       Іванові O.K.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення суми аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 10 жовтня 2005 р. звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.2, 59), мотивував вимоги нормами ч.2 ст. 199 Сімейного кодексу України і просив розмір аліментів, які він виплачує на користь відповідачки у зв"язку з її навчанням, за період з 01.12.2004 р. по 05.10.2005 р. зменшити, тому що в цей час відповідача не навчалась у зв"язку з декретною відпусткою.

15 березня 2006 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом (а.с.50, 65) про стягнення додаткових витрат, просила на підставі ст. 185 Сімейного кодексу України стягнути з відповідача 2672 грн. 68 коп. додаткових витрат, посилаючись на необхідність додаткової матеріальної допомоги у зв"язку з її навчанням і лікуванням хронічного захворювання.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2006 р. в позовах сторонам відмовлено за безпідставністю вимог.

На вказане рішення сторонами були принесені апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення в частині відмови йому в позові та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог, посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з"явились, сповіщені належно, клопотань від сторін не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг і матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга

Справа № 22-Ц-5606/2006 р.                   Головуючий суду першої інстанції

                                                                   Безвуляк І.І. Доповідач    Сокол B.C.

ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а скаргу   ОСОБА_2 необхідно відхилити за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд послався на ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, але неправильно застосував її. Так суд першої інстанції зробив висновок, що на час розгляду справи ОСОБА_2 продовжувала навчання, тому немає правових підстав для припинення стягування аліментів на її навчання. Але такого висновку суд дійшов, не звернувши увагу на те, що позивач змінив вимоги позову (а.с.59) і просив зменшити розмір аліментів за період, коли відповідачка не навчалась. Відповідно до даних справи в період з 01.12.2004 р. по 05.10.2005 р. відповідачка не навчалась у зв"язку з декретною відпусткою (а.с. 61). Саме до правовідносин сторін в цей період і необхідно було б застосувати ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України і задовольнити позов ОСОБА_1 як обгрунтований.

З рішенням суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову колегія суддів погоджується, оскільки в цій частині суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи і дав належну оцінку наданим сторонами доказам. Суд правильно послався на норму права - ст. 198 Сімейного кодексу України, коли батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей лише при певних складових умовах, а саме: коли повнолітні діти являються непрацездатними, потребують матеріальної допомоги і батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати і не послався на ст. 185 цього ж кодексу, вказавши, що правила цієї статті на правовідносини батьків і повнолітніх дітей не розповсюджуються.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції ні в якій частині.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2006 р. в частині відмови в позові ОСОБА_1 скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 відповідно до рішення Армянського міського суду АРК від 22 вересня 2004 p., за період з 01.12.2004 р. по 05.10.2005 p., зробивши перерахунок розміру аліментів. В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.