УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця «23» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:
Головуючого: Синельщікової О.В. Суддів: Кириленка О.С. Мельник Т.О. При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди і визнання розписки недійсною за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з таких підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 22 квітня 2004 року було укладено договір позики. При цьому відповідачем надано боргову розписку на суму 8000 доларів США.
З урахуванням вимог ст.ст. 526, 530, 625, 1049 ЦК України судом задоволено вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу та трьох процентів річних.
Факт отримання грошей підтвержується борговою розпискою. Доказів неотримання або повернення грошей чи погроз з боку позивача відповідачем не надано.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального законів.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Справа №22-ц-3711/2006 Головуючий в суді І інстанції: Куренда В.Й.
Доповідач: Куриленко О.С.
Таким чином законом встановлено, що рішення суду про встановлення саме недійсності правочину, або окремих його умов, за умови відсутності іншіх доказів не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідачем не надано належних доказів які б підтвердили його твердження про те що грошей він фактично не отримав або про те, що виконання правочину було обумовлене будь-якою подією.
Фактично відповідачем не спростовувалась дійсність боргової розписки. Під час розгляду справи відповідач змінював пояснення стосовно характеру правочину, інших обставин, як то неотримання грошей після написання розписки, наявність або відсутність тиску, погроз з боку позивача, та інше.
Разом с тим, відповідачем не доведено обставин, на які він посилався, як на підставу своїх запереченнь проти позову.
Суд повно та всебічно з'ясував фактичні обставини і ухвалив рішення відповідно до норм діючого законодавства.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.